Справа № 2-3511/10

Україна

Р І Ш Е Н Н Я

І М ' Я М    У К Р А Ї Н И

«21» серпня 2010 року Перевальський районний суд Луганської області

в складі:      головуючого-судді:         Симоненко В.І.

 при секретарі:             Лимарь О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перевальськ, Луганської області

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про відновлення пропущеного строку та про доплату до пенсії підвищення згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про відновлення пропущеного строку та про доплату до пенсії підвищення згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», посилаючись на наступне.

Вона належить до соціальної групи «діти війни», так як народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй повинна підвищуватись пенсія на 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006 – 2007 роках їй таке підвищення не виплачувалося.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Однак, 09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 вказана норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була визнана неконституційною.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в новій редакції, проте Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказані зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, у період часу з січня 2006 року по 01 травня 2010 року відповідач не доплатив їй 5496 грн. 51 коп.

На підставі викладеного, позивач звернулася до суду з цим позовом, в якому просить суд відновити їй строк для звернення до суду за захистом її порушених цивільних прав.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» провести їй доплату підвищення до пенсії з 01 січня 2006 року та по 01 травня 2010 року включно в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в сумі 5496 грн. 51 коп., та, починаючи з 01 травня 2010 року щомісяця та безстроково провадити їй доплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Позивач у судове засідання не з’явилася, заявивши клопотання, в якому просить суд розглянути справу без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надавши суду заперечення, в якому просив суд розглянути справу без його участі та просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю та безпідставністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до категорії осіб «діти війни», що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами /а.с.4,5/.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.    

Відповідно до ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

    В передбаченому законом порядку до Конституційного Суду України вказана норма не оскаржувалася й судом не розглядалася.

    Кабінетом Міністрів України у 2006 році не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».    

    За таких обставин суд приходить до висновку про те, що заявлені позивачем вимоги в частині зобов’язання здійснення перерахунку та виплати доплат у вигляді підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком за період часу з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року є необґрунтованими, крім того, позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом в цій частині й не надано доказів про поважність його пропущення, а тому ці вимоги задоволенню не підлягають.

    Ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

    Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

    Крім того, ст. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якого текст статті 6 було викладено в новій редакції: «Дітям війни /крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»/ до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

    Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення статті 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким була змінена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України й втратили чинність.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Таким чином, відповідач повинен був підвищувати пенсію позивача на 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а в період часу з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року дії відповідача відповідали вимогам діючого на той час законодавства України, а тому в задоволенні цієї частини позовних вимог необхідно відмовити, крім того у період часу з 01 січня 2007 року по 31 травня 2007 року позивачем пропущений також строк позовної давності й позивачем не надано доказів про поважність пропуску цього строку.

    Ст.. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 – 2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно їх дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 – 2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Таким чином, відповідач повинен був підвищувати пенсію позивача на 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни також протягом усього 2009 року та з 01 січня 2010 року.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1   була виплачена доплата до пенсії як дитині війни, починаючи з 01 січня 2008 року, у таких розмірах: з 01 січня 2008 року – 47 грн. 00 коп., з 01 квітня 2008 року – 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 року – 48 грн. 20 коп., з 01 жовтня 2008 року по теперішній час 49 грн. 80 коп.

    Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний  повний  рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20  років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

    Ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 січня 2007 року у розмірі 380 грн. 00 коп., з 01 квітня 2007 року – 406 грн. 00 коп., з 01 жовтня 2007 року – 411 грн. 00 коп. Установлено, що  для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про  загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий   мінімум   для  осіб,  які  втратили  працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

         Тобто, за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710 грн. 91 коп., виходячи з наступного розрахунку: 410 грн. 06 коп. х 30% / 31 х 23 дні + 410 грн. 06 коп. х 2 х 30% + 415 грн. 11 коп. х 3 х 30% = 710 грн. 91 коп.

Ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 січня 2008 року у розмірі 470 грн. 00 коп., з 01 квітня 2008 року – 481 грн. 00 коп., з 01 липня 2008 року – 482 грн. 00 коп., з 01 жовтня 2008 року – 498 грн. 00 коп.

 Враховуючи, що позивачу починаючи з 01 січня 2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року відповідач повинен сплатити позивачу 715 грн. 23 коп. (481 грн. 00 коп. х 30% / 31 х 10 дн. – 48 грн. 10 коп. /31 х 10 дн. + 481 грн. 00 коп. х 30% - 48 грн. 10 коп. + 482 грн. 00 коп. х 3 х 30 % - 48 грн. 20 коп. х 3 + 498 грн. 00 коп. х 3 х 30 % - 49 грн. 80 коп. х 3).  

Таким чином, за даний період суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача підвищення до пенсії, як дитині війни, у сумі 715 грн. 23 коп.

Ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли в грудні 2008 року. З 01 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений в розмірі – 573 грн. 00 коп.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01 січня 2009 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 49 грн. 80 коп. щомісяця, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1240 грн. 20 коп. (498 грн. 00 коп. х 10 х 30% + 573 грн. 00 коп. х 2 х 30% - 49 грн. 80 коп. х 12).  

 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений з 01 січня 2010 року – 695 грн. 00 коп., з 01 квітня 2010 року – 706 грн. 00 коп.

Згідно ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлюється в розмірах: з 01 січня – 695 грн., з 01 квітня – 706 грн., з 01 липня – 709 грн., з 01 жовтня – 723 грн., з 01 грудня – 734 грн. Відповідно до п. 1 розділу VІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» № 2154-VІ від 27 квітня 2010 року Закон набрав чинності з дня опублікування /30 квітня 2010 року/ та застосовується з 01 січня 2010 року.

Оскільки з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року відповідачем також сплачувалося позивачу підвищення до пенсії як дитині війни щомісяця в розмірі 49 грн. 80 коп., суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області на користь позивача 638 грн. 10 коп. /695 грн. 00 коп. х 3 міс. х 30 % + 706 грн. 00 коп. х 30 % - 49 грн. 80 коп. х 4 міс./

Таким чином, за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 квітня 2010 року суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача підвищення до пенсії, як дитині війни, у сумі 710 грн. 91 коп. + 715 грн. 23 коп. + 1240 грн. 20 коп. = 3304 грн. 44 коп.

    Посилання відповідача на ту обставину, що кошти на запровадження підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком Пенсійному фонду України надані не були є безпідставними, оскільки факт відсутності коштів не є само по собі підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання підвищення і не є підставою для звільнення відповідача від підвищення пенсії у передбаченому законом розмірі. Крім того, відповідно до п.п. 11 п. 35 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ст. 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в разі  недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій  між  Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені  законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі  за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21 січня 1993 року «Про Державне мито» від сплати державного мита звільняється Пенсійний Фонд України, його підприємства, установи й організації.

             За таких обставин, суд вважає за можливе стягнути з відповідача лише витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до ст. 88 ЦПК України відповідно до частини задоволених позовних вимог, а на позивача також покласти витрати у вигляді судового збору пропорційно до позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено.

  Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213 – 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

      Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Перевальському району Луганської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 30 квітня 2010 року 3304 грн. 44 коп. /три тисячі триста чотири грн.. 44 коп./. З 01 травня 2010 року виплати провадити відповідно до діючого законодавства згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та затвердженого прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність на час нарахування цих виплат.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області державне мито в розмірі 19 грн. 42 коп. на користь держави, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 74 грн. 32 коп. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в розмірі 31 грн. 58 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Повідомити, що особи, які беруть участь у справі, можуть ознайомитись з повним текстом рішення суду 26 серпня 2010 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не біли присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Головуючий-суддя:         _____________________         В.І.Симоненко