Справа № 2-А 3182/10    

ПОСТАНОВА

                                  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И        

19 жовтня 2010 року                                                                                  смт. Лугини  

Лугинський районний суд Житомирської області

в складі : головуючого – судді            Лєдньова Д.М.

при секретарі                     Гельвейчук І.А.

                   розглянувши у відкритому судовому засіданні  в смт. Лугини  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, стягнення невиплачених коштів, передбачених ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-      

       В С Т А Н О В И В :  

             ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати не в повному обсязі коштів, передбачених Законом  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796, стягнути з відповідача 9109,60 грн. допомоги на сина у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону  України № 796, в період з 01.09.2007 року по 31.08.2010 року.

                Зазначені вимоги позивача обгрунтовуються посиланням на те, що вказані виплати їй нараховувались та  виплачувались не в розмірах, визначених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та у відсотковому відношенні до мінімальної заробітної плати, а в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до порушення її прав, оскільки Закон України має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.  

      Позивач в судове  засідання не з'явилась. Надіслала заяву  про розгляд справи без її участі; позовні вимоги підтримує.  

        Представник   управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації  в судове засідання не з’явився. Надіслав заперечення,    у яких  просить справу розглянути без  участі їхнього представника та відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю.

     Дослідивши  докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

            У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином термін, щодо якого має вирішуватись питання про невідповідність дій відповідача нормам законодавства та про стягнення коштів повинен становити шість місяців, що з урахуванням терміну обізнаності позивача про порушення його прав, меж позовних вимог, а також дати звернення із позовом, становить строк:  з 21.03.2010 року по 31.08.2010 рік

          Судом встановлено, що позивач являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серія НОМЕР_1, постійно проживає разом із неповнолітнім сином ОСОБА_2,  в с. Липники Лугинського району Житомирської області, яке за переліком населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони гарантованого відселення .

Позивачу виплачується допомога у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.

            Згідно ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться виплата щомісячної грошової допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, яка становить у зоні гарантованого  відселення – 40 відсотків мінімальної заробітної плати.

              Вказані виплати здійснювались позивачу частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету міністрів від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

                    Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

                Звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

                Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

              Згідно ст. 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими Законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

              Так як позивач разом із неповнолітнім сином проживає в с. Липники Лугинського району Житомирської області, територія якого віднесена до зони  гарантованого відселення , то повинна отримувати вказані виплати на неповнолітню дитину в зазначеному Законом розмірі щомісяця, однак вони виплачувались їй частково, у фіксованому розмірі, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

      Відповідно до ст. 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.  

             Зазначені роз'яснення містяться у Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936.  

              У п. 1 Порядку зазначено, що він визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці.  

              Відповідно до п. 2 Порядку, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.                

              Враховуючи вищенаведене, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд визнає неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації щодо не нарахування та не виплати позивачу доплати на підставі ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.  

    При стягнені коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах.

з 01.01.2010 року  – 869 грн.:

з 01.04.2010 р. – 884 грн.,

з 01.07.2010 р. – 888 грн.;

Розрахунок за ст. 37 Закону України № 796:

З 21.03.2010 року по 31.03.2010 року6 869 * 40% * 11 днів = 123,34 грн.;

З 01.04.2010 року по 30.06.2010 року: 884 * 40% * 3 міс. = 1060,8 грн.;

З 01.07.2010 року по 31.08.2010 року: 888 * 40% * 2 = 710,4 грн.

Всього: 1894,54 грн. – 11,25 грн. (фактично отримано) =  1883,29 грн.

Суд стягує вказані кошти з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації.        

                Керуючись ст. ст. 19, 22 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 71, 99, 100, 161, 162, 163     Кодексу адміністративного судочинства України, ст.  37, 71 Закону  України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд,-

                                                         ПОСТАНОВИВ :

              Позов задовольнити частково.

              Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації щодо не нарахування та не виплати  ОСОБА_1 допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства на підставі ст. 37 Закону  України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796 в період з 21.03.2010 року по 31.08.2010 року.  

              Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1  1883,29 грн. допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства , передбаченої ст. 37   Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   за період з 21.03.1010 року по 31.08.2010 року.

             В задоволенні інших вимог відмовити.  

             Судовий збір по справі компенсувати за рахунок держави, так як сторони звільнені від його оплати згідно ст. 4 п.п. 18. 34, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».      

                  Апеляційна скарга  на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Лугинський районний суд Житомирської області   протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           

Суддя: