ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
15.06.06 Справа № 3/208.
Суддя господарського суду Луганської області Доманська М.Л., при секретарі судового засідання Буймирській О.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Слов"яносербського районного центру зайнятості, смт. Слов"яносербськ Луганської області
до Відкритого акціонерного товариства "Зимогорянка", м. Зимогір"я-1 Слов"яносербського району Луганської області
про стягнення 1744 грн. 96 коп.
у присутності представників сторін:
від позивача –Козакова С.С. (дов. від 25.04.06 № 26/05-658),
від відповідача –Романович В.Д. (дов. від 25.11.05 № 243),
встановив:
Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача недоїмки зі сплати страхових внесків на випадок безробіття у сумі 1598 грн. 91 коп. та пені –146 грн. 05 коп..
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 17.05.06 № 89, зданому до суду 22.05.06, позовні вимоги визнає частково в сумі 1606 грн. 25 коп., з них: недоїмка по сплаті страхових внесків в сумі 1598 грн. 91 коп. та 07 грн. 34 коп. –пеня, проти решти позову заперечує, посилаючись на сплив строку позовної давності щодо стягнення решти суми пені.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, характер спору, де в якості відповідача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд прийшов до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, підприємство відповідача зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Слов"яносербському районному центрі зайнятості.
На підставі ч.2 п.2 ст.35, ч.2 п.1 ст. 38 та ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. У разі несвоєчасної їх сплати, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих страхових внесків (недоїмку), штраф та пеню.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ( надалі Фонд) створюється для управління страхування на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно з цим Законом і Статутом Фонду. При цьому Фонд є цільовим централізованим страховим Фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету.
Згідно з п.1 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виконавча дирекція, як виконавчий орган правління забезпечує, крім того, виконання рішень правління. При цьому функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості, які є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.
Пунктом 2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що функції робочих органів покладаються на обласні, районні, міськрайонні, міські центри зайнятості, до повноважень яких, зокрема, належить: реєстрація платників страхових внесків, проведення збору страхових внесків, контроль за правильністю нарахування, своєчасності сплати страхових внесків та представництво інтересів Фонду в судових та інших органах.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Згідно з ч. 3 зазначеної статті ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02 року визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, у тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативними правовими актами.
За результатами проведеної з 23.02.06 по 09.03.06 перевірки за період з 01.10.03 по 31.12.05 відповідачеві нарахована пеня у сумі 146 грн. 05 коп., про що складений акт перевірки від 09.03.06 № 10 (а.с.7-9).
Крім того, при прийнятті звітності-розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за перший квартал 2006 року (а.с. 13) встановлено, що за відповідачем станом на 12.04.06 утворилась заборгованість у сумі 1744 грн. 96 коп., у тому числі недоїмки - 1598 грн. 91 коп. та пеня –146 грн. 05 коп..
Недоїмка зі сплати страхових внесків на випадок безробіття у сумі 1598 грн. 91 коп. підтверджена матеріалами справи, у тому числі актами звірення від 23.05.06 та від 14.06.06, підписаними сторонами без доповнень та зауважень, пеня у сумі 146 грн. 05 коп. нарахована відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 17.05.06 № 89, зданому до суду 22.05.06, позовні вимоги визнає частково в сумі 1606 грн. 25 коп., з них: недоїмка по сплаті страхових внесків в сумі 1598 грн. 91 коп. та 07 грн. 34 коп. –пеня.
Згідно зі ст. ст. 112, 136 КАС України у разі визнання відповідачем адміністративного позову суд приймає рішення про задоволення адміністративного позову за умови, що дії відповідача не суперечать закону або не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Судом встановлено, що дії відповідача у справі не суперечать закону та не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб.
Заперечення відповідача за відзивом стосовно спливу строку позовної давності щодо стягнення зазначеної у відзиві суми пені відхиляється господарським судом, оскільки строк давності передбачений ст. 258 ЦК України щодо стягнення пені у даному випадку не застосовується. Правовідносини між сторонами у справі не є цивільно-правовими.
З огляду на викладене, позов підлягає до задоволення повністю.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, не врегульовано чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 136, ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Зимогорянка", Луганська область, Слов"яносербський район, м. Зимогір"я-1, вул. Жовтнева, 1А, код 03332576,
- на користь Слов"яносербського районного центру зайнятості, Луганська область, смт. Слов"яносербськ, вул. Леніна, 55, код 13392450, недоїмку зі сплати страхових внесків - 1598 грн. 91 коп. та пеню –146 грн. 05 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 19.06.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.Л. Доманська