Справа № 2-А 3207/10    

ПОСТАНОВА

                                  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И        

19 жовтня 2010 року                                                                                                         смт. Лугини  

Лугинський районний суд Житомирської області

в складі : головуючого – судді            Лєдньова Д.М.

при секретарі                     Гельвейчук І.А.

              розглянувши у відкритому судовому засіданні  в смт. Лугини  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, стягнення невиплачених коштів, передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

       В С Т А Н О В И В :  

        ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі коштів, передбачених Законом  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796, стягнути з відповідача 32916,93 грн.  доплати до заробітної плати за ст. 39 Закону України № 796 в період з 01.09.1997 року по 30.04.2007 року та 24583,20 грн. допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону  України № 796 в період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року.

             Зазначені вимоги позивача обгрунтовуються посиланням на те, що вказані виплати їй нараховувались та  виплачувались не в розмірах, визначених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та у відсотковому відношенні до мінімальної заробітної плати, а в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до порушення її прав, оскільки Закон України має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.  

      Позивач в судове  засідання не з'явилась. Надіслала заяву  про розгляд справи без її участі; позовні вимоги підтримує.  

        Представник   управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації  в судове засідання не з’явився. Надіслав заперечення,    у яких  просить справу розглянути без  участі представника та відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю.

    Дослідивши  докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

         Статтею 2 Закону України ”Про оплату праці” встановлено, що додаткова заробітна плата  – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.  

       Згідно ст. 100 КЗпП України на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлюється підвищена оплата праці.  

      До робіт в умовах підвищеного ризику для здоров'я належить віднести роботи на територіях радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме: в зоні посиленого радіологічного контролю.

       Враховуючи вищенаведене, у відповідності до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України питання щодо відповідності дій відповідача вимогам законодавства та можливості стягнення коштів, передбачених ст. 39 Закону України № 796, не обмежується строком та розглядаються судом за весь вказаний період.

Одночасно, розгляд спору про відповідність дій відповідача вимогам законодавства при виконанні положень ст. 37 Закону України № 796, яка встановлює грошову допомогу у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, можливість стягнення коштів за вказаною нормою, має  відбуватись з урахуванням ч. 2 ст. 99 КАС України, у відповідності до якої для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином строк, щодо якого судом може вирішуватись питання про невідповідність дій відповідача нормам законодавства та про стягнення коштів повинен становити шість місяців, що з урахуванням терміну обізнаності позивача про порушення його прав, меж позовних вимог, а також дати звернення із позовом, становить строк:  з 29.03.2010 року по 31.03.2010 року.

      Судом встановлено, що позивач являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серія НОМЕР_1, працює з 15.08.1997 року по теперішній час в Остапівській середній школі, постійно проживає в с. Остапи Лугинського району Житомирської області, яке за переліком населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони гарантованого відселення.

              За місцем роботи позивачу виплачується доплата як особі, що працює на території радіоактивного забруднення, а також допомога у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства

              Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до заробітної плати, яка становить у зоні посиленого радіологічного контролю  – одна мінімальна заробітна плата.

          Згідно ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться виплата щомісячної грошової допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, яка становить у зоні гарантованого відселення – 40 відсотків мінімальної заробітної плати.

                Вказані виплати здійснювались позивачу частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету міністрів від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

        Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

                Звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

               Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

              Згідно ст. 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими Законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

            Так як позивач працює та проживає в с. Остапи Лугинського району Житомирської області, територія якого віднесена до зони гарантованого відселення, то повинна отримувати вказані виплати в зазначеному Законом розмірі щомісяця, однак вони виплачувались їй частково, у фіксованому розмірі, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

    Відповідно до ст. 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.  

              Зазначені роз'яснення містяться у Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936.  

            У п. 1 Порядку зазначено, що він визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці.  

             Відповідно до п. 2 Порядку, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.                  

              Враховуючи вищенаведене, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд визнає неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації щодо виплати позивачу доплат у неповному розмірі, та вважає необхідним стягнути недораховану суму.          

              Заборгованість по ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” підлягає стягненню відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України  незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України ?ро оплату праці” є складовою  структури заробітної плати.        

.     Суд вважає, що за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” підлягають стягненню тільки ті суми і тільки за той період за який позивачу виплачувалась дані виплати з урахуванням того, що відповідно до Законів України “Про державний бюджет України на 2006,2007” дію ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було призупинено, а в 2007 році рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року дія даної статті була поновлена. Тому стягнення зазначених сум не може здійснюватись за 2006 рік, а також  за 2007 рік, оскільки пред»явлені позивачем вимоги за 2007 рік обмежуються терміном: з 01.01.2007 року по 30.04.2007 року, тобто до прийняття рішення Конституційним судом України від 09.07.2007 року.  

    При стягнені коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах.

 З 01.01.1996 р. – 15 грн., з 01.01.1998 року – 45 грн., з 01.07.1998 р. – 55 грн., 01.01.1999 р. – 74 грн.,з 01.04.2000 р. – 90 грн., з 01.07.2000 р. – 118 грн., з 01.01.2002 р. – 140 грн.,з 01.07.2002 р. – 165 грн., з 01.01.2003 р. – 185 грн., з 01.12.2003 р. – 205 грн., з 01.09.2004 р. – 237 грн., 01.01.2005 р. – 262 грн., з 01.04.2005 р. – 290 грн., з 01.07.2005 р. – 310 грн., з 01.09.2005 р. – 332 грн.  

               Сума невиплачених коштів, передбачених ст. 39 Закону України № 796, згідно розрахунку з 01.09.1997 по 31.12.2005 року за мінусом отриманих коштів становить 21094,95 грн.

Розрахунок за ст. 37 Закону України № 796:

З 29.03.2010 року по 31.03.2010 року: 869 * 40% * 3 дні. = 33,63 грн;

Всього: 33,63 грн. – 0,61 грн. (фактично отримано за спірний період) = 33,02 грн.

Суд стягує вказані кошти з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації.        

               Керуючись ст. ст. 19, 22 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 71, 99, 100, 161, 162, 163     Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 37, 39, 71 Закону  України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд,-

                                                         ПОСТАНОВИВ :

             Позов задовольнити частково.

              Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації щодо не нарахування та не виплати  ОСОБА_1 доплати до заробітної у відповідності до ст. 39 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

             Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 21094,95 грн . доплати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.09.1997 року по 31.12.2005 року.

             Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 33,02 грн.  допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 29.03.2010 року по 31.03.2010 року.

         В задоволенні інших вимог відмовити.  

         Судовий збір по справі компенсувати за рахунок держави, так як сторони звільнені від його оплати згідно ст. 4 п.п. 18. 34, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».    

              Апеляційна скарга  на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Лугинський районний суд Житомирської області  протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 

    Суддя: