ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14.10.10 р. Справа № 44/21пн
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (представник Сорокіна В.В., довіреність від 26.01.10 року) до суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (представник до судового засідання не з’явився), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору відокремленого структурного підрозділу Слов’янський коледж Національного авіаційного університету (представник до судового засідання не з’явився) про зобов’язання відповідача повернути балансоутримувачу за актом приймання-передачі орендоване майно,
ВСТАНОВИВ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (далі – Фонд) звернулося до суду з позовом до суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (далі – Орендар) про зобов’язання Орендаря повернути за актом приймання-передачі балансоутримувачу відокремленому структурному підрозділу Слов’янський коледж Національного авіаційного університету (далі – Коледж) нежитлові вбудовані приміщення другого поверху загальною площею 53,6 м2, які розташовані за адресою місто Слов’янськ, вулиця Добровольського 2 (далі – Приміщення), яке було раніше передане відповідачу у оренду згідно договору оренди № 2099/2005 від 20.09.05 року (далі – Договір). Позовні вимоги Фонду ґрунтуються на закінченні строку дії Договору внаслідок заперечень позивача проти його продовження, через що орендоване Приміщення підлягає поверненню балансоутримувачу Коледжу.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, однак суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки зазначених матеріалів достатньо для належної правової оцінки спірних правовідносин, наразі ненаданий суду відповідачем відзив не може істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, крім того, надання відзиву є правом, а не обов’язком відповідача.
Залучений в порядку статті 27 ГПК України представник балансоутримувача Коледжу, який має приймати Приміщення від Орендаря, до судового засідання не з’явився.
Вислухавши у судовому засіданні представників позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Фонду підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки наймодавця Фонду та Орендаря, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) державного майна, який підпадає під правове регулювання норм Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а також статей 759-786 ЦК України і статей 283-292 ГК України.
Таким чином, в силу статті 759 ЦК України, статті 283 ГК України та статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а також пункту 1.1 Договору Фонд зобов’язався надати, а Орендар – прийняти у строкове платне користування Приміщення.
Господарським судом Донецької області в рішенні від 19.08.10 року у справі № 40/161 на теперішній час вже встановлено низку фактів, які мають істотне значення для оцінки правовідносин у поточному спорі, зокрема, встановлено:
- факт укладення Договору;
- факт несплати Орендарем неустойки за несвоєчасне повернення Приміщення в сумі 6’536,19 грн.
- факт закінчення дії Договору 01.09.09 року.
Резолютивною частиною вказаного судового рішення – з Орендаря стягнуто неустойку на користь Фонду на суму 6’536,19 грн. Норми статті 124 Конституції України визначають обов’язковість виконання усіма суб’єктами прав судового рішення у справі № 40/161. Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг” проти України”, а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії” встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є приоритетним джерелом права для національного суду, тому суд вважає безсумнівним той факт, що Договір припинився 01.09.09 року, причому цей факт не може ставитися судом під сумнів та є таким, який знімає необхідність додаткового доведення зазначених обставин.
Нормами статті 785 ЦК України, статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та пунктом 2.4 Договору передбачено обов’язок Орендаря після припинення дії Договору повернути Підприємству Приміщення у стані, в якому Приміщення було одержане, з урахуванням нормального зносу.
За своїм загальноправовим змістом, позовна вимога щодо зобов’язання повернути Приміщення фактично є засобом захисту цивільного права у вигляді примусового виконання обов’язку в натурі, визначеним статтею 16 ЦК України. Водночас, відповідачем на час винесення рішення суду не надано суду доказів повернення Коледжу орендованого майна, тому зазначені вимоги підлягають задоволенню.
З огляду на наведене, причиною виникнення спору є протиправне порушення Орендарем умов Договору, а також порушення останнім норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов’язань та правила виконання договорів майнового найму (оренди). Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.
На підставі означених норм національного та міжнародного матеріального права, керуючись ст.ст.1, 2, 22, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Задовольнити позов у повному обсязі.
Зобов’язати суб’єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_2 передати відокремленого структурного підрозділу Слов’янський коледж Національного авіаційного університету за актом приймання-передачі нежитлові вбудовані приміщення другого поверху загальною площею 53,6 м2, які розташовані за адресою місто Слов’янськ, вулиця Добровольського 2, які були раніше передане суб’єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_2 згідно договору оренди № 2099/2005 від 20.09.05 року.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України суму державного мита 85 грн.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету міста Донецька, Ворошиловського району, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня оголошення рішення.
Повний текст рішення оголошено та складено 14 жовтня 2010 року.
Суддя
Надруковано у 4 примірниках:
1 –позивачу
2 –відповідачу
3 –третій особі
4 –господарському суду Донецької області