ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14.10.10 р. Справа № 44/46пн
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (представник ОСОБА_2, довіреність від 13.10.10 року), до товариства з обмеженою відповідальністю «Грост и Ко» (представник Любович С.В., довіреність від 30.09.10 року) про зобов’язання укласти договір оренди у відповідності до умов попереднього договору оренди № б/н від 02.08.10 року, а також за зустрічною позовною завою товариства з обмеженою відповідальністю «Грост и Ко» до суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про визнання права власності на будівлю магазину площею 131,1 м2, яку розташовано за адресою місто Донецьк, Будьоннівський район, площа Будьонного, –
ВСТАНОВИВ:
Суб’єкт підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі – Підприємець) звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Грост и Ко» (далі – Наймодавець) про зобов’язання укласти договір оренди у відповідності до умов попереднього договору оренди будівлі. Позовні вимоги Підприємця ґрунтуються приписах статті 635 ЦК України та на юридичному факті ухилення Наймодавця від укладення договірних відносин щодо оплатного користування частиною приміщення магазину площею 131,1 м2 за адресою місто Донецьк, Будьоннівський район, площа Будьонного (далі – Приміщення), через відсутність у Наймодавця належним чином зареєстрованого права власності на Приміщення.
Наймодавець в порядку статті 60 ГПК України звернувся до суду із зустрічним позовом до Підприємця про визнання права власності на Приміщення. Позовні вимоги Наймодавця ґрунтуються на невизнанні Підприємцем зазначеного права, що, на думку Наймодавця, порушує речові права на Приміщення, оскільки Наймодавець не в змозі використовувати Приміщення у власній підприємницькій діяльності, зокрема, позбавляється можливості передати Приміщення у оренду Підприємцю.
Представник Підприємця в судовому засіданні подав заяву про відмову від позову та просив припинити провадження у справі № 44/46пн.
Представник Наймодавця в судовому засіданні підтримав позовні вимоги зустрічної позовної заяви.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що зустрічний позов Наймодавця підлягає задоволенню, наразі провадження за позовом Підприємця слід припинити, виходячи з наступного.
Наймодавцю згідно рішення Донецької міської ради № 29/70 від 20.03.09 року та згідно договору оренди земельної ділянки № 2106 від 24.04.09 року передано у строкове оплатне користування земельну ділянку площею 0,0140 га з кадастровим номером 1410136200:00:023:0024 для експлуатації торгового павільйону на площі Будьонного в Будьоннівському районі міста Донецька. Строк дії зазначеного договору – до 20.03.14 року.
У відповідності до акту приймання об’єкту роздрібної торгівлі та побутового обслуговування від 16.03.05 – прийнято до експлуатації споруджений Наймодавцем павільйонів площею 122 м2 на площі Будьонного в місті Донецьку (далі – Об’єкт), причому зазначений акт затверджений виконавчим комітетом Будьоннівської міської ради в місті Донецьку № 68 від 16.03.05 року. Дозвіл на спорудження зазначеного Об’єкту був виданий 13.08.04 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю міста Донецька за № 04/256.
В порядку статті 12 Закону України „Про власність в Україні” (в редакції станом на момент спорудження Об’єкту) та статей 328 та 331 ЦК України Наймодавець є власником новоствореної речі Об’єкту, причому презумпція правомірності зазначеного речового права визначена законом – статтею 328 ЦК України.
Наймодавець здійснив перебудову існуючої нерухомості, реконструювавши декілька її складових частин, внаслідок чого утворилося Приміщення, про що свідчать надані суду технічні висновки спеціаліста-будівельника ПП „Науктехпроект” від 08.10.10 року № 10/178, згідно яких об’ємно-планувальні та конструктивні рішення будівлі Приміщення мають задовільний технічний стан, Приміщення відповідає приписам будівельних норм та правил та затвердженому проекту, може експлуатуватися за цільовим призначенням, має 100% будівельної готовності та класифікується як об’єкт нерухомості (будівля) за кодом 1230.1 „Торгівельні центри, універмаги, магазини”.
З огляду на наведене, означене право власності Наймодавця на Приміщення виникло на законних підставах, тому суд вважає безсумнівною наявність у позивача права власності на спірну нерухомість. Статус нерухомого майна, що визначений статтями 181 та 331 ЦК України, за висновком суду є властивим Приміщенню, оскільки за матеріалами справи Приміщення розташовані на земельній ділянці, а його переміщення є неможливим без знецінення та зміни призначення.
Таким чином, виходячи зі змісту норм статей 316-317, 328 ЦК України – Наймодавець є добросовісним набувачем та власником Приміщення, отриманого на підставах, що не заборонені законом.
У відповідності до статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом. Наймодавець може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами статті 392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності.
Оскільки згідно змісту позовних вимог та наданих матеріалів, Підприємець не визнає право власності Наймодавця на Приміщення (що обмежує права власника), суд доходить висновку, що позивач мав право звертатися до суду за захистом свого права власності.
З огляду на наведене, причиною виникнення спору за зустрічним позовом є фактичне невизнання Підприємцем права власності та права на користування нежитловим Приміщенням, а також порушення Підприємцем норм Конституції України, ЦК України, ГК України та інших норм, які регулюють режим права власності.
Представник підприємця до судового засідання 14.10.10 року подав заяву про відмову від позову. Зазначена заява про відмову від позову підписана повноважною особою – особисто Підприємцем, права якої ґрунтуються на нормах статей 25-26 ЦК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач, наділений відповідною компетенцією згідно ГПК України та ЦК України, скористався своїм правом на відмову від позовних вимог за основним позовом у справі № 44/46пн. Відмова від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству.
Рішення суду у справі № 44/46пн в частині про визнання права власності Наймодавця на Приміщення є підставою для державної реєстрації відповідних речових прав на нерухомість згідно пункту 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 року № 7/5.Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Підприємця.
На підставі ст.41-42 Конституції України, ст.ст.181, 202, 316-317, 328, 331, 376, 383, 392, 655-697 ЦК України, ст.ст.1, 2, 22, 33, 34, 36, 43, 49, п.4 ч.1 ст.80, 82-85 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Прийняти відмову від позову суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Грост и Ко» про зобов’язання укласти договір оренди у відповідності до умов попереднього договору оренди № б/н від 02.08.10 року.
Припинити провадження у справі № 44/46пн за основним позовом суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Грост и Ко» про зобов’язання укласти договір оренди у відповідності до умов попереднього договору оренди № б/н від 02.08.10 року.
Задовольнити зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Грост и Ко» до суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про визнання права власності на будівлю магазину площею 131,1 м2, яку розташовано за адресою місто Донецьк, Будьоннівський район, площа Будьонного.
Визнати право власності товариства з обмеженою відповідальністю «Грост и Ко» на будівлю магазину площею 131,1 м2, яку розташовано за адресою місто Донецьк, Будьоннівський район, площа Будьонного.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Грост и Ко» суму сплаченого державного мита 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня оголошення рішення.
Повний текст рішення оголошено та складено 14 жовтня 2010 року.
Суддя
Надруковано у 3 примірниках:
1 –позивачу;
2 –відповідачу;
3 –господарському суду Донецької області