ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.10.10 Справа № 3/34/10
Суддя
За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Запоріжтеплогазбуд”, м. Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”, м. Запоріжжя
про визнання права власності
Суддя Соловйов В.М.
при секретарі Василенко В.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 13.10.2010р.
від відповідача: Кравцов В.М., довіреність № 11/10 від 11.10.2010р.
від третьої особи: не з’явився
ПП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ЗАТ “Запоріжтеплогазбуд”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОП “ЗМБТІ” про визнання права власності на приміщення № 260 першого поверху літ. А-10, що складається з тамбуру № 1 площею 4,2 кв.м., торгівельного залу № 2 площею 27,9 кв.м., кабінету № 3 площею 2,7 кв.м., кабінету № 4 площею 3,4 кв.м., вмивальнику № 5 площею 1,6 кв.м., санвузлу № 6 площею 1,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 54-57 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.10.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/34/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 14.10.2010р. об 11 годині 00 хвилин.
В судовому засіданні 14.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 19.10.2010р.
Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні, вимоги з підстав, викладених у позовній заяві від 28.09.2010р. та просить визнати за ним право власності на приміщення № 260 першого поверху літ. А-10, що складається з тамбуру № 1 площею 4,2 кв.м., торгівельного залу № 2 площею 27,9 кв.м., кабінету № 3 площею 2,7 кв.м., кабінету № 4 площею 3,4 кв.м., вмивальнику № 5 площею 1,6 кв.м., санвузлу № 6 площею 1,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13.12.2004р. було укладено договір між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, згідно якого ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_1 купив 9/100 частин недобудованого нежилого приміщення XVII в першому поверсі жилого будинку літ А-10 готовністю 51%, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, та складається з залу № 28 площею 39,1 кв.м., який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею О.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 6579.
01.02.2010р. між ПП ОСОБА_1 та ЗАТ “Запоріжтеплогазбуд” був укладений договір підряду № 18/53, згідно якому відповідач прийняв на себе зобов’язання добудування та реконструкції 9/100 частин недобудованого нежилого приміщення XVII в першому поверсі жилого будинку літ А-10 готовністю 51%, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, та складається з залу № 28 площею 39,1 кв.м., ввести в експлуатацію об’єкт згідно діючих архітектурно-будівельних норм у термін до 01.05.2010р., та зареєструвати право власності позивача на зазначений об’єкт в органах державної реєстрації права власності, а ПП ОСОБА_1, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити роботу.
В результаті реконструкції та поділу зазначеного об’єкту утворилися нові приміщення, а саме: тамбур № 1 площею 4,2 кв.м., торгівельний зал № 2 площею 27,9 кв.м., кабінет № 3 площею 2,7 кв.м., кабінет № 4 площею 3,4 кв.м., вмивальник № 5 площею 1,6 кв.м., санвузол № 6 площею 1,6 кв.м.
Проте зобов’язання по введенню в експлуатацію об’єкту відповідачем виконано не було.
На звернення позивача щодо реєстрації права власності на перебудовані об’єкти нерухомості, рішенням реєстратора - ОП “ЗМБТІ” від 23.12.2009р. останньому було відмовлено через відсутність документа, що відповідно до вимог чинного законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Довідкою ОП “ЗМБТІ” від 28.05.2010р. було зазначено, що для подальшої реєстрації перебудованого об’єкта необхідно присвоєння 9/100 частинам приміщення XVII першого поверху літ А-10, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, окремого номеру, та було запропоновано присвоїти номер 260.
Розпорядженням Голови Комунарської райдержадміністрації м. Запоріжжя № 609р від 02.07.2010р. зазначеному об’єкту було присвоєно № 260.
У відповідності до ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Виходячи з того, що право власності на нерухоме майно виникає з моменту його прийняття до експлуатації, позивач внаслідок неналежного виконання договору з боку відповідача не зміг зареєструвати своє право власності, та вимушений звернутися із позовом до господарського суду.
Згідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав. В судовому засіданні представник відповідача проти позову не заперечив та зазначив, що дійсно 01.02.2010р. між ПП ОСОБА_1 та ЗАТ “Запоріжтеплогазбуд” був укладений договір підряду № 18/53, згідно якому відповідач прийняв на себе зобов’язання добудування та реконструкції 9/100 частин недобудованого нежилого приміщення XVII в першому поверсі жилого будинку літ А-10 готовністю 51%, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, та складається з залу № 28 площею 39,1 кв.м., ввести в експлуатацію об’єкт згідно діючих архітектурно-будівельних норм у термін до 01.05.2010р., та зареєструвати право власності позивача на зазначений об’єкт в органах державної реєстрації права власності, а позивач в свою чергу, зобов’язався прийняти та оплатити роботу.
В результаті реконструкції та поділу зазначеного об’єкту утворилися нові приміщення, а саме: тамбур № 1 площею 4,2 кв.м., торгівельний зал № 2 площею 27,9 кв.м., кабінет № 3 площею 2,7 кв.м., кабінет № 4 площею 3,4 кв.м., вмивальник № 5 площею 1,6 кв.м., санвузол № 6 площею 1,6 кв.м.
Проте зобов’язання по введенню в експлуатацію об’єкту ЗАТ “Запоріжтеплогазбуд” виконано не було.
У зв'язку з викладеним, представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” (третя особа) пояснення щодо позовної заяви, витребувані судом документи не надало, в судове засідання представник третьої особи не з’явився.
12.10.2010р. до канцелярії господарського суду Запорізької області надійшла заява № 12890 від 11.10.2010р., в якій третя особа просить вирішити справу без участі її представника за наявними у справі фактичними доказами, при винесенні рішення по справі покладається на розсуд суду.
Заява третьої особи прийнята судом до розгляду та задоволена, оскільки неявка в судове засідання представника третьої особи не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши учасників судового процесу, суд
ВСТАНОВИВ:
13.12.2004р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладений договір, згідно якому ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_1 купив 9/100 частин недобудованого нежилого приміщення XVII в першому поверсі жилого будинку літ А-10 готовністю 51%, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, та складається з залу № 28 площею 39,1 кв.м. Договір посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 6579.
01.02.2010р. між ПП ОСОБА_1 (замовник) та ЗАТ “Запоріжтеплогазбуд” (підрядник) укладений договір підряду № 18/53, згідно якому підрядник (відповідач) зобов’язується виконати роботи з добудування та реконструкції 9/100 частин недобудованого нежилого приміщення XVII в першому поверсі жилого будинку літ А-10 готовністю 51%, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, та складається з залу № 28 площею 39,1 кв.м., згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, ввести в експлуатацію об’єкт згідно діючих архітектурно-будівельних норм у встановлений термін (п. 1.1 Договору).
Термін виконання робіт встановлено до 01.05.2010р. (п. 2.1 Договору).
Підрядник зобов’язується до здачі об’єкта в експлуатацію передати замовнику всю виконавчу документацію, необхідну технічну документацію, паспорти та сертифікати на використовувані матеріали й обладнання. Ввести в експлуатацію об’єкт згідно діючих архітектурно-будівельних норм у встановлений термін та зареєструвати право власності замовника на зазначений об’єкт в органах державної реєстрації права власності (п. 3.1.9 Договору), а замовник в свою чергу, зобов’язався прийняти та оплатити роботу.
ЗАТ “Запоріжтеплогазбуд” має право на будівельну діяльність, що підтверджено ліцензією Серія АВ №316339 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України (строк дії ліцензії по 25.05.2012р.). Також ЗАТ “Запоріжтеплогазбуд” 17.07.2009р. отримало ліцензію Серії АВ №457199 Державного департаменту пожежної безпеки МНС України на проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення та оцінку протипожежного стану об’єктів.
В результаті реконструкції та поділу зазначеного об’єкту утворилися нові приміщення, а саме: тамбур № 1 площею 4,2 кв.м., торгівельний зал № 2 площею 27,9 кв.м., кабінет № 3 площею 2,7 кв.м., кабінет № 4 площею 3,4 кв.м., вмивальник № 5 площею 1,6 кв.м., санвузол № 6 площею 1,6 кв.м.
Зобов’язання по введенню в експлуатацію об’єкту підрядником, згідно п. 3.1.9 Договору, виконано не було.
На звернення позивача щодо реєстрації права власності на перебудовані об’єкти нерухомості, рішенням реєстратора - ОП “ЗМБТІ” від 23.12.2009р. останньому було відмовлено через відсутність документа, що відповідно до вимог чинного законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Розпорядженням Голови Комунарської райдержадміністрації м. Запоріжжя № 609р від 02.07.2010р. відокремленій частині нежитлового приміщення літ. А-10, приміщення XVII першого поверху, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 87, присвоєно № 260.
Відповідно до Звіту “Про незалежну оцінку” суб’єкта оціночної діяльності - підприємцем ОСОБА_6 (сертифікат суб’єкта оціночної діяльності НОМЕР_2 від 23.02.2007р.), ринкова вартість об’єкта –відокремленої частини нежитлового приміщення літ. А-10, приміщення XVII першого поверху, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 87 станом на 28.01.2010р. складає 191 038, 00 грн.
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред’явлено позовну вимогу.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх
посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Об’єктом позову про визнання права власності є усунення невизначеності відносин прав власності позивача щодо індивідуально-визначеного майна. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно, за умови наявності у нього доказів, що підтверджують його право власності, насамперед правовстановлювальні або правопідтверджувальні документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).
Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Згідно п. З ч. 4 Закону України від 01.07.2004р. № 1952-ІУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, право власності на будівлю, споруду, їх частину (квартиру, офісне приміщення тощо) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, якщо власники даної земельної ділянки та будівель, споруд, розташованих на ній, не поєднуються в одній особі.
Суду не надано доказів про те, що визнання права власності на приміщення № 260 першого поверху літ. А-10, що складається з тамбуру № 1 площею 4,2 кв.м., торгівельного залу № 2 площею 27,9 кв.м., кабінету № 3 площею 2,7 кв.м., кабінету № 4 площею 3,4 кв.м., вмивальнику № 5 площею 1,6 кв.м., санвузлу № 6 площею 1,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, порушує права інших осіб, відповідні вимоги позивача є єдиним способом захисту своїх прав та законних інтересів на вказане майно, тому суд вважає позов законним і обґрунтованим.
До того ж, на момент розгляду справи право власності на майно, що є предметом вирішення цього спору, ні за ким не зареєстроване.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.
Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, об’єкт нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) - земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно п. 1.3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом № 127 від 24.05.2001р. Держбуду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001р. за № 582/5773, Інструкція діє на всій території України для здійснення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна всіх форм власності.
Згідно п.1.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445 (далі - Тимчасове положення), це Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (далі - Положення) визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі –державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Згідно п.1.2, 1.3 Тимчасового положення державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та інших законодавчих актів України” та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Згідно п.1.7 Тимчасового положення, державна реєстр прав проводиться реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об’єкт.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” і Додатку № 1 до п. 2.1 Тимчасового положення встановлено перелік документів, що підтверджують право власності та які повинні бути надати державному реєстратору для реєстрації виникнення, існування та припинення прав власності на нерухоме майно.
Пунктом 10 Додатку № 2 до Тимчасового положення визначено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно. Зокрема, рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності, відповідно до вказаного положення, є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна.
З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Згідно ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати за Приватним підприємцем ОСОБА_1 (69121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на приміщення № 260 першого поверху літ. А-10, що складається з тамбуру № 1 площею 4,2 кв.м., торгівельного залу № 2 площею 27,9 кв.м., кабінету № 3 площею 2,7 кв.м., кабінету № 4 площею 3,4 кв.м., вмивальнику № 5 площею 1,6 кв.м., санвузлу № 6 площею 1,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Запоріжтеплогазбуд" (69084, м. Запоріжжя, вул. Листопрокатна, 12, код ЄДРПОУ 23790281) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (69121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1 910 (одну тисячу дев'ятсот десять) грн. 38 коп. витрат на держмито і 236 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя В.М.Соловйов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 19.10.2010р.