ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.10.10 р.                                                                                    Справа № 10/130                               

Суддя господарського суду Донецької області                  І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М.  Якименко           

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”  м.  Київ в особі Донецької філії ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” м. Донецьк

до відповідача  закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” м.  Донецьк

за участю третьої  особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача,  ОСОБА_1  с. Кленовка Амвросіївського району Донецької області

про стягнення  в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі  19279грн.20коп.

За участю представників  сторін:

від позивача:   Петрова Т.Ю. – головний юрисконсульт (довіреність №  707-1/14 від 25.03.2010);

від відповідача: Петрова О.В. –  юрисконсульт (довіреність №  589-Ю  від 01.09.2010);

від третьої особи: не з’явився

Позивач – відкрите акціонерне товариство „Українська страхова компанія” „Дженералі Гарант”  м. Київ в особі Донецької філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк,  за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача  – ОСОБА_1  с. Кленовка Амвросіївського району Донецької області, про   стягнення  в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі  19279грн.20коп.

          В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на посвідчення водія від 26.02.1988 серії НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, довіреність на управління транспортним засобом № 2258 від 30.03.2007, довідку  відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області № 2519 від 02.04.2008, постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 08.04.2008 у справі № 3-1527/08, поліс добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19-3393913 від 28.03.2007, заяву про виплату страхового відшкодування від 03.03.2008, страховий акт № 10825 від 13.04.2008, платіжне доручення №  1696  від 10.04.2008 на суму 350,00грн., платіжне доручення №  2156  від 12.05.2008 на суму  18929,20грн., акт автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 27.03.2008, кошторис вартості ремонту (відновлення), фототаблиці, лист  ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” від 09.04.2008 № 10/0263, картку рахунку: 3611, претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу за вих. № 4158 від 17.04.2009, відповідь на претензію за вих. № 2979/295 від 15.07.2009, лист за вих. № 5229 від 14.08.2009, розрахунок суми позову.

         В запереченнях проти позову (вих. №  5405/2  від 08.10.2010р.) відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що  при здійсненні розрахунку вартості матеріального збитку, завданого потерпілій особі, повинен враховуватися коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу відповідно до вимог п. п. 7.25, 7.35.8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів. Акт автотоварознавчого  дослідження, на який посилається позивач, не відповідає п. 7.25, п. 7.35.8 Методики. По-друге, потерпіла порушила вимоги ст. 33 ЗУ „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, чим позбавила ЗАТ „СК „ВУСО” здійснити оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_2 протиправними діями ОСОБА_1. По-третє, поліс добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19-3393913 від 28.03.2007, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не підписаний з боку Страхувальника – ОСОБА_2 Крім того, відповідач наголошує на тому, що останній несе відповідальність відповідно до умов укладеного полісу та Закону, на підставі ст. 626 – 629 ЦК України, ст. 25 ЗУ „Про страхування”, ст. ст. 22, 29, 35, 36, 37 ЗУ „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях проти позову.

Третя особа в засідання суду не з’явилася, письмових пояснень щодо викладених в позовній заяві обставин, не представила.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

Як вбачається з документів, наданих відповідачем, останнє з закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” (код ЄДРПОУ 31650052) було перейменовано в публічне акціонерне товариство „Страхова компанія „ВУСО” (код ЄДРПОУ 31650052).

Зазначені зміни судом враховуються.

У зв’язку з цим відповідачем по справі № 10/130 слід вважати публічне акціонерне товариство „Страхова компанія „ВУСО” (код ЄДРПОУ 31650052).

02.03.2008 о 02год.15хв.  в Калінінському районі м. Донецька сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „ВАЗ-210990”, державний номер  НОМЕР_3, що належить     ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4,  під керуванням ОСОБА_1, та  автомобілем „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_5, який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_4 (довіреність на управління транспортним засобом за № 2258 від 30.03.2007).

Дані факти засвідчені в довідці  відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області № 2519 від 02.04.2008, постанові Амвросіївського районного суду Донецької області від 08.04.2008 у справі № 3-1527/08.

Автомобіль „ДЕУ Ланос”, державний номер  НОМЕР_7, що належить ОСОБА_2, застрахований власником транспортного засобу в  Донецькій філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” на підставі полісу добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19-3393913 від 28.03.2007.

За умовами даного полісу   транспортний засіб був застрахований, як таксі (страховий тариф 4.5).

Поліс був підписаний обома сторонами та діє згідно договору № Ю28 від 27.03.2007, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 Засвідчена копія полісу з підписами обох сторін міститься в матеріалах справи.

Постановою Амвросіївського районного суду Донецької області  по справі № 3-1527/08 від 08.04.2008  ОСОБА_1, який керував    автомобілем ВАЗ 210990, державний номер НОМЕР_3, був притягнений до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КпАП України.

В результаті зіткнення вказані автомобілі отримали механічні  ушкодження.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа,    яка   завдала   шкоди,   звільняється   від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода,    завдана    джерелом    підвищеної     небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє   транспортним   засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку. Особа,  яка здійснює діяльність,  що є джерелом підвищеної небезпеки,  відповідає за завдану шкоду,  якщо вона не доведе,  що шкоди   було   завдано  внаслідок  непереборної  сили  або  умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною  особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнаний ОСОБА_1, який керував автомобілем ВАЗ 210990, державний номер НОМЕР_3.

Відповідно до акту автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 27.03.2008 вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля „ДЕУ Ланос”, державний номер  НОМЕР_7, складає 22830,08грн.  При проведенні експертизи враховувалися дані щодо забезпеченого транспортного засобу з урахуванням того, що транспортний засіб був застрахований саме як таксі.

          У зв’язку з настанням страхової події – „пошкодження ТЗ внаслідок ДТП”, на виконання умов полісу добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19-3393913 від 28.03.2007, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 03.03.2008, акту автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 27.03.2008, листа ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” від 09.04.2008 № 10/0263, страховиком (позивачем) був складений страховий акт № 10825 від 13.04.2008, зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування  та прийнято рішення  про виплату.

          Згідно розрахунку виплати страхового відшкодування  та рішення про виплату загальна сума страхового відшкодування складає 18929,20грн., франшиза за договором страхування 0,2% від страхової суми (95,87грн.). За умовами Договору страхування, при розрахунку страхового відшкодування з розміру матеріального збитку вираховується ПДВ, а також безумовна франшиза. Знос та перепробіг не враховуються.

Страхове відшкодування в сумі  18929грн.20коп. було виплачено позивачем страхувальнику – ОСОБА_2 в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення №  2156 від 12.05.2008 на суму  18929,20грн.

Відповідно до полісу № ВВ/3322479 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.11.2007  ОСОБА_3, якому належить транспортний засіб „ВАЗ 210990”, державний номер НОМЕР_3, застрахував свою цивільно-правову відповідальність та відповідальність ОСОБА_1 в ЗАТ „СК „ВУСО”.

Відповідно до умов полісу № ВВ/3322479 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.11.2007 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), становить 25500,00грн., франшиза – 510,00грн.

          Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних  витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа,  яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

          Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика,  який  виплатив  страхове   відшкодування   за договором   майнового   страхування,   в  межах  фактичних  затрат переходить право вимоги,  яке страхувальник  або  інша  особа,  що одержала страхове відшкодування,  має до особи,  відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Отже, з урахуванням приписів перелічених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування”, з огляду на умови  полісу № ВВ/3322479 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.11.2007, укладеного між  ОСОБА_3 та ЗАТ „СК „ВУСО”, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача  в сумі  18419,20грн. – сплачене страхове відшкодування за відрахуванням франшизи в розмірі 510,00грн., визначеної умовами даного полісу.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 18419,20грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 350,00грн. за проведення автотоварознавчого дослідження. Дану суму позивач  перерахував платіжним дорученням № 1696 від 10.04.2008 на суму 350,00грн. та просить їх стягнути з відповідача, як суму страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду при ДТП.

За положенням ст. 9 Закону України „Про страхування”, страхове відшкодування - страхова виплата,  яка  здійснюється страховиком   у  межах  страхової  суми  за  договорами  майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування  не  може перевищувати розміру прямого збитку,  якого зазнав  страхувальник.  Непрямі  збитки  вважаються застрахованими,  якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості  застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у  такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше  не  передбачено  умовами  страхування.

В свою чергу, стаття 34  Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачає,  Страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи  день  отримання письмового повідомлення про страховий випадок),  зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на  місце  настання  страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого  майна  для  визначення  причин  настання  страхового випадку  та  розміру  збитків.  

Якщо  у визначений строк аварійний комісар або експерт не  з'явився,  потерпілий  має  право самостійно обрати аварійного комісара  або  експерта  для  визначення  розміру  шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення   експертизи.

В матеріалах справи відсутні докази того, що потерпіла ОСОБА_2 зазнала витрат на проведення експертизи. До того ж, витрати на експертне дослідження у даному випадку є непрямими збитками (прямі збитки – це збитки, які складаються з вартості відновлювального ремонту автомобіля). Відповідно до договору (полісу) добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19-3393913 від 28.03.2007 Сторони не узгодили непрямі збитки, які є застрахованими.

До того ж, відповідно до вимог діючого законодавства відповідач несе відповідальність в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Заперечення відповідача, викладені в запереченнях проти позову, судом до уваги не приймаються, оскільки, по-перше, спростовуються вищенаведеним. По-друге, не мають під собою документально підтвердженого підгрунття.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі  вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 9, 25, 27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР (з змінами),  ст. 34 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV (з змінами),  керуючись  ст. ст. 22, 27, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія” „Дженералі Гарант”  м. Київ в особі Донецької філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” м. Донецьк до публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк,  за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача  – ОСОБА_1  с. Кленовка Амвросіївського району Донецької області, про   стягнення  в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі  19279грн.20коп. задовольнити частково в сумі   18419грн.20коп.

В позовних вимогах про стягнення суми 350грн.00коп. за проведення експертного дослідження та суми 510,00грн. – франшиза відмовити.                  

Стягнути  з  публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” (вул. Постишева, 60, сьомий поверх, м. Донецьк,  83001, код ЄДРПОУ 31650052) на користь відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”  м.  Київ в особі Донецької філії ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” м. Донецьк (адреса юридичної особи: 01042, м. Київ, Ново-Печерський провулок, 19/3; реквізити філії: 83086, м. Донецьк, вул.   Челюскінців, 55-в, код ЄДРПОУ 24812547)  суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 18419грн.20коп., держмито в сумі 184грн.19коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  225грн.47коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому  засіданні 12.10.2010р. та долучені до матеріалів справи.

Повний текст рішення  складено та підписано 15.10.2010р.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                              

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: 305-68-27