Справа № 2-1059/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2010 року                                                                                 м. Вінниця

Староміський  районний суд  м. Вінниці в складі:  

головуючого судді:  Нечипорук Л.Ф.,

при секретарі: Сусковій Н.П.,

з участю представника позивача: Григоренко С.В.,  

відповідача: ОСОБА_2,

представника відповідачів: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом,

в с т а н о в и в :

          ПАТ „УкрСиббанк”  звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.04.2008 р. між АКІБ „УкрСиббанк” (а подальшому перейменовано в Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”) та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11331826000, згідно з яким відповідач отримав кредит в сумі 200 000,00 грн., строком до 10.04.2015 року, зі сплатою 15% річних. 11.04.2008 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду за №1 до Договору про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу від 11.04.2008 року, згідно якої був встановлений графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту та внесення відповідних доповнень до Договору. Відповідач ОСОБА_2 ухиляється від взятих на себе зобов'язань за даним кредитним договором і прострочив платежі за графіком, чим порушив умови договору. Забезпеченням виконання зобов'язання за даним кредитним договором є договір поруки №196412 від 11.04.2008 року, укладений з ОСОБА_4, але поручитель також не виконала взяті на себе зобов'язання. Станом на 25.08.2010 року заборгованість ОСОБА_2 за Договором про надання споживчого кредиту та Додатковою угодою до нього становить 215 836,34 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 184 068,39 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом – 25 571,44 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами – 5 696,41 грн., неустойка відповідно до п.4.3 Договору – 500,00 грн.

    11.04.2008 року між АКІБ „УкрСиббанк” та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11331844000, згідно з яким відповідач отримав кредит у формі кредитної лінії, що надається траншами, ліміт якої є рівним 12 271,50 грн., строком до 10.04.2015 року та відсотковою ставкою за користування кредитом 16% річних. 11.04.2008 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до Договору про надання споживчого кредиту від 11.04.2008 року, згідно якої був встановлений графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту та внесення відповідних доповнень до Договору. 20.05.2009 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №11331844000 від 11.04.2008 року щодо встановлення процентної ставки за використання кредитних коштів за траншами, які надаватимуться позичальнику в порядку передбаченому Договором. Станом на 25.08.2010 року заборгованість ОСОБА_2 за Кредитним договором №11331844000 складає 18 266,86 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 11 236,40 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом – 5 318,59 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами – 1 211,87 грн., неустойка відповідно до п.4.3 Договору - 500,00 грн.

В зв`язку з невиконанням умов договорів просили суд стягнути з відповідачів солідарно суми боргу та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача Григоренко С.В. позовні вимоги підтримала, за обставин, викладених в позові просила їх задовольнити.

      В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та представник відповідачів ОСОБА_3 позовні вимоги визнали частково, надали письмові заперечення на позовну заяву, які приєднані до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом  встановлено, що 11.04.2008 року між АКІБ „УкрСиббанк” (надалі перейменований в Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”) та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11331826000, відповідно до умов якого банк надав останньому кредит в розмірі 200 000,00 грн., строком до 10.04.2015 року   зі сплатою 15 % річних за користування кредитом (а.с.61-65). Відповідач ОСОБА_2 отримав кредитні кошти, про що свідчить меморіальний ордер №0604820473 від 11.04.2008 року (а.с.34).

Відповідно до п.п. 1.2.2, 1.3 договору позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, визначених графіком погашення. Відповідач повинен сплачувати позивачу в рахунок погашення кредиту кошти щомісячно у вигляді ануїтентних платежів у розмірі 3 860,00 грн.

11.04.2008 року між АКІБ „УкрСиббанк” (надалі перейменований в Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”) та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11331826000 від 11.04.2008 року, згідно умов якої був встановлений графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту та внесення відповідних доповнень до Договору (а.с.66).

В порушення умов Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11331826000 від 11.04.2008 року відповідач ОСОБА_2 несвоєчасно виконує свої зобов'язання щодо погашення кредиту, у зв’язку з чим станом на 25.08.2010 року виникла заборгованість по кредиту на загальну суму 215 836 грн. 24 коп., та яка згідно наданого позивачем розрахунку складається з суми заборгованості за кредитом – 184 068,39 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом – 25 571,44 грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами – 5 696,41 грн. (а.с.83-90).

Крім того, 11.04.2008 року між АКІБ „УкрСиббанк” (надалі перейменований в Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”) та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11331844000, відповідно до якого Банк надав останньому кредит у формі кредитної лінії, що надається траншами, ліміт якої є рівним 12 271,50 грн., строком до 10.04.2015 року, зі сплатою 16% річних (а.с.72-75).

11.04.2008 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання споживчого кредиту №11331844000, згідно якої був встановлений графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту та внесення відповідних доповнень до Договору (а.с.77 ).

20.05.2009 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №11331844000 щодо встановлення процентної ставки за використання кредитних коштів за траншами, які надаватимуться позичальнику в порядку передбаченому Договором (а.с.82).

В порушення умов Договору про надання споживчого кредиту №11331844000 від 11.04.2008 року відповідач ОСОБА_2 несвоєчасно виконує свої зобов'язання щодо погашення кредиту, у зв’язку з чим станом на 25.08.2010 року виникла заборгованість по кредиту на загальну суму 18266 грн. 86 коп., та яка згідно наданого позивачем розрахунку складається з суми заборгованості за кредитом – 11236,40 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом – 5 318,59 грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами – 1 211,87 грн.(а.с.91-96).

Встановленим фактичним обставинам відповідають відносини, що регулюються главою 71 Розділу ІІІ Книги п’ятої Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. ст. 546, 549, 550 цього кодексу, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Кредитор - ПАТ „УкрСиббанк” зобов’язання виконало, перерахувавши позичальнику ОСОБА_2 по Договору №11331826000 грошові кошти в сумі 200 000,00 грн., по Договору №11331844000 – грошові кошти в сумі 12 271,50 грн., про що свідчать меморіальні ордери від 11.04.2008 р. (а.с.34-35), та не заперечується сторонами.

Відповідач ОСОБА_2 в порушення умов договору своєчасно не вносив плату за користування кредитом та нараховані проценти, про що свідчать виписка за кредитним договором №11331826000 та копії меморіальних ордерів про внесення ОСОБА_2 коштів для погашення кредиту (а.с.97-99, 100-140), виписка за кредитним договором №11331844000 та копії меморіальних ордерів про внесення ОСОБА_2 коштів для погашення кредиту за даними договором (а.с. 141-142, 143-158).

11.04.2008 року в забезпечення виконання ОСОБА_2 кредитного договору, між Банком та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №196412 (а.с.71), відповідно до якого остання як поручитель на добровільних засадах взяла на себе зобов’язання перед Банком відповідати по усіх борговим зобов’язанням боржника – ОСОБА_2, які виникають з умов Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11331826000 від 11.04.2008 року, а саме: повернути основну суму боргу (в тому числі суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій , передбачених умовами Основного договору (п.1.3 договору). Відповідальність поручителя і боржника є солідарною (п.1.4). У випадку невиконання Боржником своїх зобов’язань за Основним договором Кредитор має право пред’явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов’язковими до виконання Поручителем на 10 – й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом) (п.2.2).

    Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

    Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

    Станом на 25.08.2010 року за відповідачем ОСОБА_5 по Договору №11331826000 рахується заборгованість в сумі 215 836 грн. 24 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 184 068,39 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом – 25 571,44 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами – 5 696,41 грн.; по договору №11331844000 рахується заборгованість в сумі 18 266 грн. 86 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 11 236,40 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом – 5 318,59 грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами – 1 211,87 грн.

    Суд прийшов до висновку, що внаслідок недобросовісного виконання ОСОБА_2 зобов’язань за кредитними договорами, укладеними з АІКБ „УкрСиббанк”, виникла заборгованість по кожному з договорів, що складається із заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами за користування кредитом, пені в сумах нарахованих позивачем та підтверджених виписками по кредитних договорах. У зв’язку з цим, суд критично оцінює твердження відповідача ОСОБА_2 та його представника про те, що дані суми невірно нараховані, оскільки вони спростовуються наданими позивачем розрахунками, виписками по договорах, які виконуються комп’ютерною програмою, та виключає втручання у даний процес людського фактору, та розцінює їх як намір ухилитися від виконання зобов’язання за Кредитними договорами.  

Відповідно до п.6.2 кредитних договорів терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит – обов’язковим до повернення і сплати в повному обсязі Банку з 41 календарного дня, рахуючи з дати відправлення Позичальнику повідомлення (вимоги) Банку про дострокове повернення кредиту та плати за кредит.

Відповідно до п.2.2 договору поруки, у випадку невиконання Боржником своїх зобов’язань за Основним договором Кредитор має право пред’явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов’язковими до виконання Поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 отримував вимоги від банку про погашення прострочених платежів (а.с.31,32,33), що спростовує твердження відповідача, що банком не дотримано досудового врегулювання спору, передбаченого умовами договорів, у зв'язку з чим вимоги про дострокове стягнення всієї суми кредиту є неправомірними.

    Відповідач по справі, поручитель по договору ОСОБА_4 повідомлень банку про погашення прострочених платежів не отримувала, доказів направлення їй таких повідомлень суду не надано, а тому, дійсно, в даному випадку банком відносно неї не дотримано досудове врегулювання спору, як того вимагає п.2.2 Договору поруки.  

    Таким чином, суд приходить до висновку, що сума заборгованості за кредитними договорами  №11331826000 та  №11331844000, що складається із заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами за користування кредитом, пені в сумах , згідно наданих позивачем розрахунків підлягає стягненню лише з ОСОБА_2  

    Відповідно до п.4.3 Кредитних договорів, з Позичальника, який порушив будь-яке із своїх зобов’язань, що передбачені п.3.4.2 Договору, відповідно до ст. 611 ЦК України стягується неустойка за таке порушення у розмірі 500,00 грн.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що ОСОБА_2 не порушив жодної із умов пункту 3.4.2 Договору, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 500,00 грн. по кожному договору є неправомірними. Суд звертає увагу, що ст. 611 ЦК України передбачає правові наслідки порушення зобов’язання. Самі ж порушення, за невиконання яких можливо застосувати передбачені законом наслідки, закріплено в п.3.4.2 Договорів, які відповідачем порушені не були.  

      Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 в порушення вимог кредитних договорів та норм ЦК України, не виконав взятих на себе зобов`язань, заборгованість по Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11331826000 від 11.04.2008 року та додаткової угоди №1 до нього від 11.04.2008 року в сумі 215 336,24 грн., з яких заборгованість за кредитом – 184 068,39 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом -  25 571,44 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами – 5 696,41 грн., та заборгованість по Договору про надання споживчого кредиту №11331844000  від 11.04.2008 року та додаткової угоди від 11.04.2008 р. за №1 в сумі 17766,86 грн., з яких заборгованість за кредитом – 11 236,40 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом -  5318,59 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами –1211,87 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача в повному обсязі.  

    Крім того, суд не може погодитися із запереченнями відповідача та представника відповідачів в здійсненні розрахунку пені поза строками давності, що перевищує один рік, оскільки хоча позивач в уточнених позовних вимогах (а.с.58-59) зазначив розмір пені з серпня 2009 року, однак розрахунки даної пені, надані суду за термін, що не перевищує річний. Доводи про зворотнє відповідачем та представником відповідача суду не надані.

Крім того, суду критично оцінює часткове визнання позову відповідачем ОСОБА_2 та представником відповідачів ОСОБА_3 сум заборгованості за кредитними договорами, оскільки вказуючи на невірність їх нарахувань та сум заборгованості, останні не надали суду, всупереч ст. 60 ЦПК України свої розрахунки, які вони вважають правомірними.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, підтверджені документально (а.с.1,2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 215, 230, 520, 525, 526, 530, 536, 549, 550, 551, 553, 554, 610, 611, 612, 1054, 1055, 10561 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88 ,158, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ „УкрСиббанк” заборгованість за кредитним договором №11331826000 від 11.04.2008 року та додаткової угоди №1 до нього від 11.04.2008 року за №196412 у розмірі 215 336 (двісті п’ятнадцять тисяч триста тридцять шість) грн. 24 коп., з яких:

- заборгованість за кредитом – 184 068 (сто вісімдесят чотири тисячі шістдесят вісім) грн. 39 коп.;

 - заборгованість за процентами за користування кредитом -  25 571 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот сімдесят одна) грн. 44 коп.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами – 5 696 (п’ять тисяч шістсот дев’яносто шість) грн. 41 коп.;

Заборгованість за кредитним договором №11331844000  від 11.04.2008 року та додаткової угоди від 11.04.2008 р. за №1 від 20.05.2009р. в розмірі 17 766 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 86 коп., з яких:

- заборгованість за кредитом – 11 236 (одинадцять тисяч двісті тридцять шість) грн. 40 коп.,

- заборгованість за процентами за користування кредитом -  5 318 (п’ять тисяч триста вісімнадцять) грн. 59 коп.,

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами –1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 87 коп.,

а також понесені судові витрати в розмірі 1 820 грн.  

    В позові до ОСОБА_4 та в решті  позову  відмовити.

    Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів після проголошення рішення суду, а особами, які не були присутні під час розгляду справи – протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення суду.

    Суддя: