Судове рішення #11485951

Справа № 2-1571/10р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

       

22 жовтня 2010 року                  Староміський районний суд м. Вінниці

в складі:

    головуючого  судді                                Татаурової І.М.,  

    при секретарі                                        Вохмінової Г.С.,

        з участю:

                       позивача                                                 ОСОБА_1,

                       представника позивача                        ОСОБА_2,

                       представника відповідача                   Лірника І.І.,                            

               

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Вінниці  в залі суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1   до  Вінницької міської ради  про поновлення строків позовної давності, визнання права власності на  земельну ділянку  в порядку спадкування, зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

 

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ВМР про поновлення строків позовної давності, визнання права власності на  земельну ділянку  в порядку спадкування, зобов’язання вчинити певні дії, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер її чоловік ОСОБА_4 На день смерті чоловіка, вони  у офіційному шлюбі не перебували, оскільки розлучилися  06.12.1994р., однак фактично проживали разом з 21.07.1982р.  по день смерті чоловіка, за адресою: АДРЕСА_1, вели спільне господарство, фактично жили як подружжя. Спільних дітей у них не було. За життя ОСОБА_4 був членом садового товариства „Електрон” АДРЕСА_2 і мав земельну ділянку 0,04 га, на нього була виписана членська книжка. Про те, що він приватизував дану ділянку вона не знала, а дізналася лише 2009року коли хотіла її приватизувати. Фактично ОСОБА_1 прийняла спадщину, однак оформити свідоцтво про право на спадщину за законом не має можливості, оскільки вони на день смерті   ОСОБА_4  розлучені. Так, рішенням Ленінського райсуду м. Вінниці від 03.12.2009р. встановлено факт проживання однією сім’єю, як чоловіка та жінки без шлюбу, покійного ОСОБА_4 та ОСОБА_1

Просить,  поновити строки позовної давності, оскільки вона дізналася про її порушене право лише на початку вересня 2009 року, визнати за  нею право власності в порядку спадкування на земельну ділянку, площею 0,04 га, що розташована за адресою: садівниче товариство «Електорон», діл. №АДРЕСА_2,  яка належала  померлому ОСОБА_4  на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ВН № 1863 від 02.06.1998р.  

    В судовому засіданні позивач та її представник збільшили позовні вимоги, просили поновити строки позовної давності, визнати за  ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку, площею 0,04 га, що розташована за адресою: садівниче товариство «Електорон», діл. №АДРЕСА_2,  яка належала  померлому ОСОБА_4  на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ВН № 1863 від 02.06.1998р., вказати про погашення реєстрації державного акту на право власності на землю зареєстровану в книзі №1863 від 02.06.1998р. на ім’я покійного ОСОБА_4   Просять позов задовольнити.

    В судовому засіданні представник відповідача  позов не визнав з формальних підстав, при ухваленні рішення  покладається на думку суду.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 суду показали, що ОСОБА_1 з покійним ОСОБА_4 проживали однією сім’єю в АДРЕСА_1, разом вели спільне господарство та обробляли земельну ділянку, площею 0,04 га, що розташована за адресою: садівниче товариство «Електорон», АДРЕСА_2», незалежно від того, що вони  були розлучені.        

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши  докази в  сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Між сторонами виникли правовідносини  пов’язані з правом власності,  що регулюються  відповідними нормами Цивільного та Земельного Кодексів України.

    Так, позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_4, що підтверджується довідкою відділу реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції згідно якої між сторонами був зареєстрований шлюб 01.06.1982р.,актовий запис №1069, який згідно  свідоцтва про розірвання шлюбу розірваний 04.07.1990р., актовий запис №536.  Згідно свідоцтва про укладення шлюбу,  між сторонами був зареєстрований шлюб від 27.08.1991р.,  актовий запис №2223, який згідно  свідоцтва про розірвання шлюбу розірваний 06.12.1994 р., актовий запис №937  (а.с. 11-14).

ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 27.12.2001 р. (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 0,04 га, що розташована на території Вінницько-Хутірської сільської ради садове товариство «Електорон», АДРЕСА_2, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності не землю №1863 від 02.06.1998р.  (а.с.10).

Відповідно до ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 22.03.2010р. та згідно довідки Управління Державного Комітету із земельних ресурсів у Вінницькій області,  земельна ділянка №АДРЕСА_2 - передана в склад інших земель відповідно до Постанови ВРУ від 19.06.2003р. за №1014-IV в межі м. Вінниці (а.с.30,51).  

З довідок Другої та Третьої Вінницької державної нотаріальної контори, вбачається, що спадкова справа до майна померлого ОСОБА_4 не заводилася, із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від спадщини ніхто не звертався  (а.с. 71,74), тому ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, однак отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, вона не мала можливості, оскільки  з ОСОБА_4 на день його смерті, вони були розлучені.      

Рішенням Ленінського райсуду м. Вінниці від 03.12.2009р. встановлено факт,  проживання однією сім’єю, як чоловіка та жінки без шлюбу, покійного ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.64).

    Норма статті 1268 ч.3 ЦК України передбачає, що  спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання права власності.

Згідно ст. 261 ч.1 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права.

Відповідно до ст. 267 ч.5 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

    Оскільки ОСОБА_1 лише на початку  вересня  2009 року дізналася про приватизацію земельної ділянки померлим ОСОБА_4, тому суд вважає строк позовної давності пропущеним з поважних причин.  

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності,  суд приходить до висновку, що наявні всі правові підстави для визнання за  ОСОБА_1  право власності в порядку спадкування на земельну ділянку, для садівництва, площею 0,04га, що розташована за адресою: садівниче товариство «Електорон», діл. №АДРЕСА_2, в межах та конфігурації згідно державного акту на право приватної власності на землю від 02.06.1998 р., зареєстрованого в Книзі  записів   державних актів на право приватної власності на землю за №1863, яка належала  померлому ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем і фактично прийняла спадщину шляхом використання земельної ділянки за цільовим призначенням.  

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати, суд залишає за ОСОБА_1

Керуючись ст. 261, 267, 1268 ЦК України, ст.  152  ЗК України ст.ст. 10, 11, 60, 88 212-215, 218  ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов    задовольнити.

Визнати за   ОСОБА_1   право власності в порядку спадкування на земельну ділянку, для садівництва, площею 0,04га, що розташовані за адресою: садівниче товариство «Електорон», діл. №АДРЕСА_2, в межах та конфігурації згідно державного акту на право приватної власності на землю від 02 червня 1998 року, зареєстрований в Книзі  записів   державних актів на право приватної власності на землю за №1863, яка належала  померлому ОСОБА_4.

Погасити реєстрацію державного акту на право приватної власності на землю в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за №1863 від 02 червня 1998 року на ім’я ОСОБА_4.

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом   десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

  • Номер: 22-ц/783/1802/18
  • Опис: Лобойко О.П. про визнання виконавчих документів такими що не підлягають виконанню
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-1571/10
  • Суд: Апеляційний суд Львівської області
  • Суддя: Татаурова Ірина Миколаївна
  • Результати справи: Постановлено ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.06.2018
  • Дата етапу: 23.08.2018
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація