СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
24 жовтня 2007 року | Справа № 2-21/6579-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Маслової З.Д.,
Прокопанич Г.К.,
секретар судового засідання Макарова Г.О.
за участю представників сторін:
прокурор: Шаблін Євген Ігорович, посвідчення № 490 від 21.03.07, Прокуратура міста Севастополя;
представник позивача: Білоконь Олена Олексіївна, довіреність від 11.05.07, Національна академія природоохоронного та курортного будівництва
розглянувши апеляційну скаргу прокуратури міста Сімферополя на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 22.06.2007 у справі № 2-21/6579-2007А
за позовом Національної академії природоохоронного та курортного будівництва (вул. Київська, 181, місто Сімферополь, 95000)
до прокуратури міста Сімферополя (вул. Севастопольська, 11, місто Сімферополь, 95011)
про визнання протиправним та скасування припису
ВСТАНОВИВ:
Національна академія природоохоронного та курортного будівництва звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Прокуратури міста Сімферополя про визнання протиправним та скасування припису прокурора про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2007 року у справі № 2-21/6579-2007А (суддя Чонгова С.І.) позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано припис прокурора міста Сімферополя № 8К/04 від квітня 2007 року.
Постанова суду мотивована тим, що на сесії міської Ради питання щодо відшкодування витрат, затвердження суми відшкодувань не розглядались.
Не погодившись з рішенням суду, Прокурор міста Сімферополя звернувся з апеляційною скаргою, в якої просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення і задовольнити позов.
Прокурор вважає, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права. Підставою для внесення припису явились результати перевірки з питань законності надання земельної ділянки у користування позивачеві площею 6,92 по вул. Київська, 181 для будівництва учбових корпусів, багатоповерхових житлових будинків та обслуговування учбового закладу.
У ході перевірці встановлено, що згідно із рішенням 8 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради від 12 жовтня 2006 року припинено право користування земельною ділянкою площею 7,0184 га по вул. Київська, 181 та вказану земельну ділянку переведено із земель сільськогосподарського призначення до земель житлової та громадської забудови.
Вищевказаним рішенням надано земельну ділянку позивачеві. Але в порушення вимог пункту 2 статті 207 Земельного Кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України № 1279 від 17 листопада 1997 року не відшкодовано втрати сільськогосподарського виробництва. Більш детальніше доводи вказані у скарзі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити постанову суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2007 року здійснена заміна судді Ткаченко М.І. на суддю Антонову І.В.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2007 року судді Котлярова О.Л. та Антонова І.В. замінені на суддів Прокопанич Г.К. та Маслову З.Д,
Повторно, відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України розглянувши справу, судова колегія встановила таке.
На підставі рішення № 95 8 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради від 12 жовтня 2006 року припинено право користування земельною ділянкою площею 7,0184 га по вул. Київська, 181 та вказану земельну ділянку переведено із земель сільськогосподарського призначення до земель житлової та громадської забудови згідно зі статтями 19, 20 Земельного Кодексу України. Вищевказаним рішенням надано земельну ділянку позивачеві.
Рішенням № 169 Сімферопольської міської ради від 18 січня 2007 року внесено зміни у підпункт 1.8 пункту 1 рішення 8 сесії 5 скликання від 12 жовтня 2006 року № 95, та рішення про надання земельної ділянки позивачеві викладено у наступній редакції: „Національної академії природоохоронного та курортного будівництва земельну ділянку площею 6,9200 га по вул. Київська, 181 в постійне користування для будівництва учбових корпусів, багатоповерхових житлових будинків і обслуговування учбового закладу”.
Внаслідок перевірки з питань законності надання земельної ділянки у користування позивачеві площею 6,92 по вул.. Київська, 181 прокурором міста Сімферополя надано припис про усунення порушень земельного законодавства.
Припис мотивований тим, що при переведенні земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення до земель житлової та громадської забудови в порушення вимог пункту 2 статті 207 Земельного Кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України № 1279 від 17 листопада 1997 року не відшкодовано втрати сільськогосподарського виробництва.
Прокурор міста Сімферополя потребує у припису розглянути це питання та прийняти заходи по відшкодуванню втрат земель сільськогосподарського призначення у розмірі 660801,0 грн.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність припису з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 статті 207 Земельного Кодексу України відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ) лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва у сільському та лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.
Таким чином, правовою підставою для відшкодування втрат є вилучення (викуп) земельної ділянки. Вилученням земельної ділянки у розумінні Земельного Кодексу України є примусове припинення права користування земельною ділянкою.
В даному конкретному випадку не існувало вилучення земельної ділянки, а мало місце зміна цільового призначення земель після відмови землекористувача від права користування земельною ділянкою, а саме перевід однієї категорії земель до іншої на підставі статей 19, 20 Земельного Кодексу України.
Другою правовою підставою для використання умов статті 207 Земельного кодексу України є вилучення земель у сільськогосподарського або лісового господарства, основними засобами яких було виробництво в сільському і лісовому господарстві.
Таких доказів суду не надано.
Третьою підставою є те, що вилучені землі повинні бути сільськогосподарськими угіддями, лісовими землями та чагарниками.
Статтею 22 Земельного Кодексу України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать як сільськогосподарські угіддя так і несільськогосподарські угіддя.
Стаття 55 Земельного Кодексу України визначає землі лісового фонду.
Доказів, що спірна земельна ділянка є сільськогосподарськими угіддями, лісовими землями та чагарниками не надано, а крім того, вказані землі розташовані у межах міста Сімферополь, вул. Київська, 181.
За такими обставинами не існує підстав для застосування до позивача вимог статті 207 Земельного кодексу України, у зв’язку з чим припис прокурора міста Сімферополя є таким, що не відповідає діючому законодавству.
Згідно із статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі вищевказаного судова колегія залишає постанову суду без змін.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу прокуратури міста Сімферополя залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2007 року у справі № 2-21/6579-2007А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову або ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді З.Д. Маслова
Г.К. Прокопанич