СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

18 жовтня 2007 року

Справа № 2-13/10657-2007

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Альфанафтаюг",

відповідача:  Бобришева Ніна Анатоліївна,  довіреність № 02-14/464 від 16.04.07, Маломаякська сільська рада,

розглянувши апеляційні скарги Маломаякської сільської ради на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Жукова А.І.) від 23 серпня  2007 року  та на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 06 вересня 2007 року у справі №2-13/10657-2007

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Альфанафтаюг" (вул. Київська, 120-Б, корп. 2, к. 151,Сімферополь,95043)

до           Маломаякської сільської ради (вул. Кооперативна, 8,Малий Маяк, м. Алушта,98540)

про визнання недійсним рішення та визнання права

                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Альфанафтаюг”, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом  про визнання недійсним рішення 10 сесії V скликання Маломаяцької сільської ради № 10-125 від 27 липня 2007 року „Про відмову в дачі дозволу на розробку проекту землеустрою”, справі привласнено № 2-13/10657-2007.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2007 року дану справі об’єднано зі справою  № 2-29/9584-2007 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Альфанатаюг” до Маломаяцької сільської ради про визнання права на довгострокову оренду строком на 49 років та визнання права на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8 га, розташованої в прикордонній заставі та санаторію „Утьос” в с. Малий Маяк для розміщення жилої забудови, справі привласнено № 2-13/10657-2007.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2007 року у справі № 2-13/10657-2007 вжито заходи до забезпечення позову шляхом  заборони Маломаяцькій сільській раді вчиняти дії та приймати рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення, призначення конкурсів на набуття права, погодження проектів землеустрою, затвердження проектів землеустрою та надання земельної ділянки у власність (постійне користування, оренду), яка  розташована на  межі с. Утьос та с. Малий  Маяк, в районі прикордонної застави і санаторію „Утьос”, орієнтовною площею 8,000 га.

Не погодившись з  ухвалою суду про забезпечення позову від 23 серпня 2007 року, Маломаяцька сільська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 23  серпня 2007 року та скасувати заходи забезпечення позову у даній справі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, що виразилося в тому, що суд, приймаючи ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони Маломаяцькій сільській раді розпоряджатися  спірною земельною ділянкою  порушив статтю 12 Земельного кодексу України та статтю 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, а також не прийняв до уваги, що у позивача відсутнє будь-яке право на цю ділянку, у зв’язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про те, що невжиття вказаних заходив може привести до порушення майнових прав позивача щодо спірної земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від  06 вересня 2007 року у справі №  2-13/10657-2007(суддя  Жукова А.І.)   позов товариства з обмеженою відповідальністю „Альфанафтаюг”  задоволено частково.

Визнано недійсним рішення 10 сесії 5 скликання Маломаяцької сільської ради № 10-125 від 27 липня 2007 року „Про відмову в дачі дозволу на розробку проекту землеустрою  товариству з обмеженою відповідальністю „Альфанафтаюг”.

Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю „Альфанафтаюг” право на оренду земельної ділянки орієнтовною площею 8 га, розташованої в районі прикордонної застави та санаторію „Утьос” в с. Малий Маяк для розміщення жилої забудови.

Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю „Альфанафтаюг” право на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8 га, розташованої в районі прикордонної застави та санаторію „Утьос” в с. Малий Маяк для отримання в оренду для розміщення жилої забудови.

У іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2007 року.

09 жовтня 2007 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за скаргою Маломаяцької сільської ради на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2007 року.

Не погодившись з рішенням суду, Маломаяцька сільська рада також звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду  із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 вересня 2007 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги Маломаяцької сільської ради на рішення суду від 06 вересня 2007 року обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про те, що  позивачу було  необґрунтовано відмовлено в  дозволі на складання проекту відведення спірної земельної ділянки, тоді як товариство з обмеженою відповідальністю „Альфанафтаюг” не виконало усіх умов, необхідних для цього, чим порушило чинне законодавство.

Крім того, Маломаяцька сільська рада зазначає, що місцевий господарський суд безпідставно прийняв до уваги доводи позивача про наявність попередніх позитивних узгоджень з відповідними органами, таких як Управління архітектури та градобудівництва та Управління земельних ресурсів Алуштинської міської ради, тоді як ці органи спростовують надання позивачу   зазначених узгоджень.

За твердженням Маломаяцької сільської ради, місцевий господарський суд  дійшов висновку про порушення права позивача на оренду спірної земельної ділянки, однак судом не було  зазначено, на підставі чого виникло це право.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

19 червня 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю „Альфанафтаюг” звернулось до Маломаякської сільської ради з клопотанням вх. № 02-10/730 про надання земельної ділянки орієнтованою площею 8,0 га в районі прикордонної застави та санаторію „Утьос” с. Малий Маяк для розміщення  жилої забудови.

Рішенням Маломаяцької сільської ради № 10-125 10 сесії V скликання від 27 липня 2007 року товариству з обмеженою відповідальністю „Альфанафтаюг” відмовлено в наданні дозволу на складання проекту відведення вказаної земельної ділянки у зв’язку з тим, що згідно з Генеральним  планом Маломаяцької сільської ради, затвердженим рішенням сесії № 24/77 від 25 червня 2004 року, земельна ділянка, що запитується, відноситься  до земель за функціональним використанням „землі зелених насаджень загального користування” та не підлягає забудові об’єктами, що не передбачені містобудівною документацією.

Відмова Маломаяцької сільської ради в наданні дозволу на складання проекту відведення вказаної земельної ділянки з’явилась підставою для звернення позивача до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг Маломаяцької сільської ради виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності  повноваження щодо розпорядження землями  в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Згідно зі статтею 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Так, у відповідності до зазначених правових норм, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.  Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

У відповідності до частини 15 статті 151 Земельного кодексу України матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були дотримані усі встановлені вказаними нормами чинного законодавства вимоги  для отримання спірної земельної ділянки в оренду, доказом чого є клопотання позивача від 19 червня 2007 року, а також ситуаційне викопіювання з плану землекористування Маломаяцької сільської ради, що є в матеріалах справи.

Доводи апелянта стосовно відсутності у позивача необхідних узгоджень з боку відповідних органів, таких як Управління архітектури і містобудування,  Управління земельних ресурсів та інших, суд вважає безпідставними.

Як свідчать матеріали справи, позивач звертався у відповідні державні установи з метою попереднього узгодження проекту відведення спірної земельної ділянки (а.с. 23,25,27,28). У відповідь на ці звернення позивачу було роз’яснено, що  земельна ділянка, що запитується, вільна від забудови, однак для отримання висновків позивачу необхідно отримати дозвіл Маломаяцької сільської ради.

Вказані вище правові норми не містять вимог щодо обов’язковості попередніх узгоджень з відповідними установами для отримання дозволу на  складення проекту відведення земельної ділянки.

Також, судова колегія погоджується з висновком  місцевого господарського суду щодо протиправності відмови позивачу у наданні спірної земельної ділянки в оренду у зв’язку із її належністю до земельних ділянок зелених насаджень загального користування.

Так, відповідно до статті 27 Закону України „Про  благоустрій населених пунктів” фізичним та юридичним особам, які мають намір здійснити нове будівництво на території загального користування, виконавчими органами відповідних рад, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, у разі делегування їм таких повноважень, надається дозвіл на будівництво в порядку, визначеному законодавством. Будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт споруд і будівель на території загального користування здійснюються на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, наданого в порядку, визначеному законодавством.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції  погоджується з висновком місцевого господарського суду про протиправність рішення Маломаяцької сільської ради № 10-125 від 27 липня 2007 року  вимогам чинного законодавства.

Колегія апеляційного суду вважає безпідставними вимоги апеляційної скарги Маломаяцької сільської ради щодо скасування ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим про вжиття заходів з забезпечення позову, оскільки ці заходи скасовано судовим рішенням.

Разом з тим, перевіривши правильність застосування вказаних заходів, судова колегія вважає необхідним зазначити про повну дотриманість судом першої інстанції вимог діючого законодавства з цього приводу.

Так, згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується зокрема забороною відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у справі заявлені вимоги, що стосуються захисту його права на оренду майна, а порушенням цього права може бути передача спірного майна в оренду третім особам.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про правомірність вжиття місцевим господарським судом  заходів забезпечення позову, оскільки на час розгляду справи існувало реальне припущення того, що Маломаяцькою сільською радою можуть бути здійснені дії, направлені на розпорядження спірним майном.

У зв’язку з тим, що рішенням  господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 вересня 2007 року  заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 23 серпня 2007 року скасовані, провадження за апеляційною скаргою Маломаяцької сільської ради на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 23  серпня 2007 року підлягає припиненню.

Керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106   Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги  Маломаяцької сільської  ради залишити без задоволення.

2.   Рішення  господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 вересня 2007 року у справі № 2-13/10657-2007  залишити без змін.

3. Провадження за апеляційною скаргою Маломаяцької сільської ради на ухвалу господарського суду від 23 серпня 2007 року у справі № 2-13/10657-2007  припинити.

                    

Головуючий суддя                                                  

Судді