ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.09.2007 року Справа № 22/49б
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Бородіної Л.І.
суддів Журавльової Л.І.
Медуниці О.Є.
Судова колегія призначена розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 17.08.2007 у складі головуючого судді Бородіної Л.І., суддів Іноземцевої Л.В. та Якушенко Р.Є. Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 у зв”язку з відпусткою виключено зі складу судової колегії суддю Якушенко Р.Є. та введено до складу судової колегії суддю Медуницю О.Є. Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 24.09.2007 у зв”язку з відрядженням виключено зі складу судової колегії суддю Іноземцеву Л.В. та введено до складу судової колегії суддю Журавльову Л.І.
При секретарі
судового засідання Мартинцевій Н.М.
та за участю представників сторін:
від кредитора Бичкова Н.В. –за дов. від 10.09.2007 № 3
від боржника не прибув
Розглянувши
апеляційну скаргу Приватного підприємства „Зерноград”, м.Луганськ
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 24.07.2007
у справі № 22/49б (суддя Ковалінас М.Ю.)
за заявою кредитора Приватного підприємства „Зерноград”, м.Луганськ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Софіт”,
м.Луганськ
про банкрутство
В С Т А Н О В И В :
19.06.2007 Приватне підприємство (ПП) „Зерноград” звернулося до господарського суду Луганської області з заявою від 14.06.2007 про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Софіт” (а.с.3-4).
В обгрунтування заявлених вимог кредитор послався на факт визнання боржником відповіддю на претензію від 06.03.2007 боргу у сумі 151331 грн. 27 коп., який утворився за ним при розрахунках за дизельне паливо, поставлене відповідно до договору від 15.03.2006 № 15/03 за видатковою накладною від 31.10.2006 № 100.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.06.2007 порушено справу № 22/49б про банкрутство за заявою кредитора –ПП „Зерноград”, м.Луганськ, до кредитора –ТОВ „Софіт”, м.Луганськ, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні суду на 24.07.2007 (а.с.1-2).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.07.2007 у справі № 22/49б (суддя Ковалінас М.Ю.) заяву кредитора –ПП „Зерноград” про порушення справи про банкрутство боржника –ТОВ „Софіт” залишено без розгляду; скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів та повернуто кредитору матеріали, додані до його заяви від 14.06.2007 б/н (а.с.46-47).
Ухвала суду з посиланням на пункт 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) мотивована тим, що кредитором –ПП „Зерноград” без поважних причин не виконані вимоги суду, викладені в ухвалі від 25.06.2007, а саме: не представлено доказів стійкої неплатоспроможності боржника, тобто доказів саме неспроможності боржника задовольнити вимоги кредитора у зв”язку з відсутністю у боржника грошових коштів та майна, його важкого фінансового стану тощо, а також не надано належних доказів наявності зобов”язання боржника перед кредитором, строку його виконання тощо. Ненадання документів та відомостей, які мають вирішальне значення для розгляду судом по суті заяви кредитора про порушення справи про банкрутство боржника в порядку статті 7 Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон про банкрутство) призвело до неможливості з”ясування дійсних обставин справи щодо встановлення наявності ознак стійкої неплатоспроможності боржника та позбавило місцевий суд можливості прийняти рішення по суті заявлених кредитором вимог.
ПП „Зерноград” (кредитор) не погодилось з прийнятою ухвалою та подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Луганської області від 24.07.2007 у справі № 22/49б скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права та передати справу на розгляд господарському суду Луганської області.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує, що посилання суду на пункт 5 статті 81 ГПК України є безпідставним, оскільки кредитором відповідно до статті 33 ГПК України надані суду всі необхідні та безспірні докази наявності у боржника ознак суб”єкта банкрутства, передбачених пунктом 3 статті 6 Закону про банкрутство, та доведено неплатоспроможність боржника стосовно обов”язків, що виникли перед кредитором, а саме: договір від 15.03.2006 № 15/03; накладна від 31.10.2006 № 10, претензія від 05.03.2007 № 3 та відповідь не неї. Надати інформацію щодо всіх банківських рахунків боржника, руху на цих рахунках, залишків грошових коштів на рахунках, наявності нерухомості, транспортних засобів та земельних ділянок кредитор не має можливості враховуючи конфіденційний характер витребуваної судом інформації.
Заявник скарги вважає, що обов”язок надати названі документи в якості доказів наявності або відсутності стійкої неплатоспроможності боржника полягає на останньому. Неподання названих документів не позбавляє суд права у підготовчому засіданні або під час розгляду справи про банкрутство призначити експертизу в порядку, встановленому пунктом 7 статті 11 Закону про банкрутство, для визначення фінансового стану боржника. Відсутність відзиву боржника на заяву кредитора відповідно до пункту 12 статті 11 Закону про банкрутство, не зупиняє провадження у справі про банкрутство.
Відсутність свого представника у судовому засіданні 24.07.2007 заявник скарги обгрунтовує відрядженням керівника підприємства та неможливістю у зв”язку з цим своєчасно та належним чином оформити довіреність на повноважного представника.
ТОВ „Софіт” (боржник) належним чином було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористалось своїм правом на участь у судовому процесі та відзив на апеляційну скаргу не надало.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим скасуванню не підлягає з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 6 Закону про банкрутство встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно частини 1 статті 7 Закону про банкрутство заява про банкрутство повинна містити, зокрема, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;
безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Частина 8 статті 7 Закону про банкрутство передбачає, що до заяви кредитора додаються відповідні документи:
- рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до
боржника;
- копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів;
- докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.
Отже, однією із обов”язкових умов ініціювання справи про банкрутство є безспірність грошових вимог. Це означає, що по грошовим вимогам ініціюючого кредитора спір вирішений у досудовому чи судовому порядку. Факт неможливості погашення грошових зобов”язань повинен бути підтверджений виконавчими документами, за якими здійснюється примусове стягнення з боржника грошових коштів.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про виконавче провадження” в редакції Закону України від 15.03.2006 № 3541-ІУ „Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження” та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень” визнана претензія не включена до переліку виконавчих документів, а тому додана ПП „Зерноград” відповідь на претензію не може бути підставою здійснення примусового стягнення з боржника грошових коштів та, відповідно, доказом факту неплатоспроможності боржника.
Таким чином, призначаючи справу до розгляду у підготовчому засіданні, місцевий господарський суд обгрунтовано витребував від кредитора відомості щодо звернення до виконавчої служби, стану виконавчого провадження за виконавчими документами та докази неможливості виконання за виконавчими документами, а саме: акти ДВС про неможливість виконання (акт про відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення тощо), докази стійкої неплатоспроможності боржника тощо.
Як правильно визначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, витребувані ним документи та відомості мають вирішальне значення для розгляду судом по суті заяви кредитора про порушення справи про банкрутство боржника в порядку статті 7 Закону про банкрутство, з”ясування дійсних обставин справи, за їх відсутності не можливе встановлення наявності ознак стійкої неплатоспроможності боржника.
Ненадання кредитором без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення по суті заявлених кредитором вимог, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України є підставою залишення заяви кредитора без розгляду.
За таких обставин, місцевим господарським судом правомірно залишено без розгляду заяву кредитора –ПП „Зерноград” про порушення справи про банкрутство боржника –ТОВ „Софіт” відповідно до пункту 5 статті 81 ГПК України у зв”язку з ненаданням кредитором без поважних причин витребуваних господарським судом документів у підтвердження факту стійкої неплатоспроможності боржника, тобто неспроможності боржника протягом встановленого Законом строку задовольнити безспірні вимоги кредитора.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги, спростовуються наведеними вище висновками суду апеляційної інстанції та відхиляються судовою колегією за необгрунтованістю.
На підставі викладеного апеляційна скарга Приватного підприємства „Зерноград”, м.Луганськ не підлягає до задоволення, ухвала господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Зерноград”, м.Луганськ на ухвалу господарського суду Луганської області від 24.07.2007 у справі № 22/49б залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 24.07.2007 у справі № 22/49б залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.І.Бородіна
Суддя Л.І.Журавльова
Суддя О.Є.Медуниця
Надруковано 9 примірників:
1- до справи
2- ПП „Зерноград”
3- ТОВ „Софіт”
4- Луганському обласному відділу з питань банкрутства;
5- Ленінському ВДВС Луганського міського управління юстиції;
6- Ленінській МДПІ у м.Луганську;
7- Державному реєстратору –Управлінню державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради
8- ГСЛО
9- до наряду
Внесено