П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
№ 2-а-1093/10
5 жовтня 2010 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Зарютіна П.В.,
при секретарі Зубовій Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Маркович Євгена Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що постановою відповідача від 21.04.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП, та на нього було накладено штраф. Позивач зазначає, що вказаного правопорушення він не скоював. Позивач просить суд скасувати зазначену постанову.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 на позові наполіг за вказаними в ньому підставами, а відповідач заперечень не надав та не явився до судового засідання.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані у справі докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Вимогами статті 283 КУпАП встановлено, що, р озглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
З дослідженої судом оскаржуваної постанови від 21.04.2010 року вбачається, що в цей же день позивач, керуючи автомобілем, здійснив обгін на перехресті вул. Радянська - Пролетарська в м. К. Дніпровська.
З пояснень позивача вбачається, що зазначеного правопорушення він не скоював.
Вимогами ч.2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте суду стороною відповідача щодо обставин, які мали місце 21.04.2010 року за участю позивача, жодних доказів надано суду не було.
Крім того, про інші докази, на підставі яких відповідач дійшов до висновку про наявність у діях позивача складу правопорушення та необхідність складення у відношенні його протоколу про адміністративне правопорушення, та правомірність винесення у відношенні нього оскаржуваної постанови, в останній не зазначено.
На підставі викладеного, суд доходить до висновку про те, що відповідачем не була доведена суду правомірність прийнятого ним рішення, і оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись «Правилами дорожнього руху», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, Законом України “Про дорожній рух”, ст.ст. 222, 228, 256, 283, 284, 288 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72, 87-94, 99, 100, 102, 128, 158-163, 167, 186, 256 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову АР № 111479 від 21.04.2010 року по справі про адміністративне порушення, видану інспектором дорожньо-патрульної служби Маркович Євгеном Івановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя П.В. Зарютін