Судове рішення #11480758

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  ВІННИЦЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №22-3811 2010р.                         оскаржуване рішення ухвалено під головуванням

Категорія:    3                                                                   Шепеля К.А.

                                                                                          Доповідач: Луценко В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

19 серпня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

    Головуючого: Луценка В.В.

    Суддів: Гуцола П.П., Денишенко Т.О.

    При секретарі: Зозуля Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного територіального галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі і відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом Державного територіального галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за отримані послуги мобільного зв’язку за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жмеринського міськрайонного суду, Вінницької області від 28 травня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

    Рішенням Жмеринського міськрайонного суду, Вінницької області від 28.05.2010 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Державного територіального галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» про стягнення заборгованості по зарплаті та відшкодування моральної шкоди, відмовлено.

    Зустрічний позов Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» про стягнення грошових коштів за тримані послуги мобільного зв’язку задоволено.

    Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» 8987 гривень 92 копійки.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення по справі, яким задовільнити його позовні вимоги в повному обсязі, а в зустрічному позові відмовити посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права.

    Заслухавши доповідача, пояснення і заперечення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для задоволення скарги.

    Матеріалами справи встановлено, що 14.05.2002 року між закритим акціонерним товариством «Київстар Дж.Ес.Ем» та структурним підрозділом ДТГО «Південно-Західна залізниця» «Енергозбут» була укладена генеральна угода №571, згідно з якого «Київстар»  зобов’язалось надавати послуги стільникового зв’язку стандарту GSM, а «Енергозбут» - сплачувати послуги відповідно до існуючих тарифів. (а.с. 47-48, 89-95).

    Розпорядженням від 06.04.2005 року заступника начальника залізниці з економічних питань зобов’язано начальників підрозділів отримувати для бажаючих працівників мобільні телефони та корпоративні підключення з подальшим відрахуванням їх вартості із заробітної плати працівника (а.с. 45).

    В жовтні 2007 року ОСОБА_2 працюючи електромеханіком Жмеринської дистанції сигналізації та зв’язку (відокремлений підрозділ ДТГО «Південно-Західна залізниця») звернувся з письмовою заявою до начальника дистанції сигналізації та зв’язку про надання йому мобільного телефону з підключенням до мережі «Київстар». Вартість телефону та розмов з нього просив утримувати з його заробітної плати (а.с. 5).

    Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються ст. 509 ЦК України відповідно до якої одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника  виконання його обов’язку.

    Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 користуючись корпоративним мобільним зв’язком 14.08.2008 року загубив сім-картку виданого йому мобільного телефону.

    Відповідно до п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджений Постановою Кабінету Міністрів №720 від 09.08.2005 року споживач зобов’язаний не допускати використання на комерційній основі кінцевого обладнання та абонентських ліній для надання телекомунікаційних послуг третім особам.

    В порушення п. 7 Інструкції по користуванню корпоративним мобільним зв’язком в рахунок заробітної плати працівниками південно-західної залізниці ОСОБА_2 не прийняв відповідних мір для блокування номера мобільного телефону, який йому був виданий, що призвело до проведення з його телефонного номера розмов третім особам на суму понад 24 тисячі гривень.

    Заяву про блокування телефонного номера в зв’язку з втратою сім-картки ОСОБА_2 написав лише в кінці жовтня 2008 року.

    Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

    Згідно ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відсутність своєї вини доводити особа, яка порушила зобов’язання.

    За таких обставин, суд прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_2 користуючись корпоративним мобільним зв’язком, загубивши корпоративну сім-картку, знаючи про порядок блокування в такому випадку корпоративного телефонного номеру, не виконав вимог відповідної Інструкції, що призвело до використання втраченої сім-картки сторонніми особами і оплати проведених телефонних розмов за рахунок Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» та заподіяння останньому матеріальної шкоди.

    Разом з тим, посилання суду на вимоги ст. 136 КУпП України як підставу для відшкодування матеріальних збитків працівником є безпідставною, оскільки зазначено вище статтею визначений порядок покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками – за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

    В даному випадку ОСОБА_2 повинен мати матеріальну відповідальність за неналежне виконання взятих на себе зобов’язань щодо користування корпоративним мобільним телефонним зв’язком, згідно генеральної угоди №571 від 14.05.2002 року про надання послуг стільникового зв’язку та Інструкції по користуванню корпоративним мобільним зв’язком працівниками південно-західної залізниці.

    Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Жмеринського міськрайонного суду, Вінницької області від 28 травня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржене до касаційного суду на протязі 20 днів.

    Головуючий:

    Судді:

    З оригіналом вірно:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація