Судове рішення #11480640

Справа №22-1219 2010р.                                                                     оскаржуване рішення ухвалено під головуванням

Категорія: 18                                     Зайцева А.Ю.

                                       Доповідач: Луценко В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

2 вересня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого:  Луценка В.В.

Суддів:  Гуцола П.П., Денишенко Т.О.

При секретарі:  Зозуля Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про розірвання кредитного договору, зобов’язання прийняти грошову суму на умовах розстрочення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 березня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 10.03.2010 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про розірвання кредитного договору, зобов’язання прийняти грошову суму на умовах розстрочення, відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення по справі, яким задовільнити її позовні вимоги посилаючись на невірне застосування судом при розгляді справи норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, пояснення і заперечення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.

Матеріалами справи встановлено, що 27.11.2007 року між ВАТ «Банк «Універсальний» (правонаступник – ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір за яким ОСОБА_2 отримала від банку в тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 22870 доларів США на 84 місяці під 12,5% річних.

Підставою для звернення в суд ОСОБА_2 з позовом про розірвання кредитного договору та зобов’язання прийняти грошову суму кредиту на умовах розстрочення стала зміна банком кредитної ставки за користування кредитом.

Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що відповідно до п. 7.1.2. кредитного договору від 27.11.2007 року, банк має право при зміні облікової ставки Національного банку України, інфляційного індексу чи кон’юктури ринку попиту на кредитні ресурси банк має право переглянути встановлену в п. 1.1. кредитну ставку за користування кредитом, про що повідомляє позичальника в письмовій формі за 10 календарних днів до дня встановлення  нової ставки.

Так, судом встановлено, що кредитна ставка НБУ була змінена до 12% з 30.04.2008 року, згідно постанови НБУ №107 від 21.04.2008 року, а також на протязі 2008 року змінювались індекси інфляції.

З 15.07.2008 року банком було змінено процентну ставку за користування кредитом до 17% річних.

На час збільшення банком процентної ставки за кредитом чинне законодавство не обмежувало право банків збільшувати в односторонньому порядку процентну ставку за кредитними договорами.

Правовідносини, що склались між сторонами регулюються ст.. 1054 ЦК України відповідно до якої за  кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 1 ст. 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір  є обов’язковим для виконання сторонами.

За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про те, що банком  в даному випадку не було порушено умови кредитного договору, оскільки право банку на зміну процентної ставки визначено у самому договорі, а порушення строків повідомлення про зміну ставки не являється істотним порушенням умов договору, яке може бути підставою для його розірвання, відповідно до вимог ст. 651 ЦК України.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду відповідає обставин і матеріалам справи, ґрунтується на вимогах закону, а тому підстав для його скасування або зміни судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

У  Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 березня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі 20 днів.

Головуючий:

Судді:

З оригіналом вірно:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація