У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
26.09.07 Справа №26/88/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В. , Хуторной В.М. , Яценко О.М.
секретар судового засідання Шерник О.В.
за участю представників сторін
від позивача: Полухіна І.І., довіреність №320 від 09.08.2007р. – юрисконсульт
від відповідача: Рева О.П., довіреність б/н від 21.09.2007р. – заступник генерального директора
від третьої особи: Фалілєєва Ю.Д., довіреність №22/30 від 20.03.2007р. – заступник начальника юридичного відділу
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 26/88/06 та апеляційну скаргу Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 17.01.2007 р. у справі №26/88/06
за позовом Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук, м. Запоріжжя
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-американське спільне підприємство “Бест Інтернешнл”, м. Запоріжжя
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя
про визнання договору оренди таким, що припинився з 26.07.2005 р. та спонукання звільнити приміщення.
У січні місяці 2007р. Інститут механізації тваринництва Української академії аграрних наук звернувся в господарський суд Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “Українсько-американське спільне підприємство “Бест Інтернешнл” про визнання договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук №1143/д, укладений між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Запорізькій області та ТОВ “Українсько-американське спільне підприємство “Бест Інтернешнл” 30.07.2004р., таким, що припинився та зобов’язання відповідача звільнити приміщення, яке знаходиться за адресою: 69097, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, 6-А та передати його Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук.
В процесі розгляду справи позивач, в порядку статті 22 ГПК України, просив суд визнати вищезазначений договір таким, що припинився з 26.07.2005р.
Рішення господарського суду Запорізької області від 17.01.2007р. у справі №26/88/06 (суддя Зубкова Т.П.) у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду прийнято з посиланням на статтю 20 Господарського кодексу України та статтю 16 ЦК України і мотивовано тим, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав.
Позивач оскаржує дане судове рішення, просить визнати договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук №1143/д від 30.07.2004р., таким, що при-пинився з 26.07.2005р. та зобов’язати ТОВ “Українсько-американське спільне підприємство “Бест Інтернешнл” звільнити приміщення, яке розташоване за адресою: 69097, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, 6-А. Заявник апеляційної скарги зазначає, що в рішенні не вирішено питання про звільнення приміщення та передачу його позивачу. Посилання суду на те, що позивач змінив позовні вимоги не відповідає дійсності, оскільки заявою від 19.05.2006р. позивач уточнював вимоги позовної заяви і не відмовлявся від другої вимоги. Наявність позову до суду, як зазначає позивач, вже є достатньою обставиною для обґрунтування тези про наявність спору. З урахуванням положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» Регіональне відділення фонду державного майна України по Запорізькій області не може бути орендодавцем щодо майна, яке належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а отже не може бути учасником правовідносин оренди вказаного майна і як наслідок стороною договору. Представник у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі.
Відповідач у відзиві на скаргу зазначив, що відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції у задоволенні апеляційної скарги просить відмовити. Представник у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у відзиві на скаргу, зазначає, що невірність рішення господарського суду може бути наслідком невірного застосування ним лише норм права матеріального, тобто норм, які безпосередньо регулюють окремо визначені у кожному конкретному випадку спірні цивільні або господарські правовідносини. В даному випадку, місцевий господарський суд правомірно застосував як норми матеріального, так і норми процесуального права.
Третя особа відзиву на апеляційну скаргу не надала, не виконало вимог суду.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.06.2007р. апеляційна скарга прийнята та призначена до розгляду на 09.08.2007р. У зв’язку з витребуванням у сторін додаткових документів, необхідних для розгляду справи та не з’явленням у судове засідання третьої особи розгляд справи було відкладено до 21.09.2007р. та оголошувалась перерва до 26.09.2007р.
Склад колегії суддів змінювався. Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду від 26.09.2007р. № 2662 справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Хуторной В.М., Яценко О.М., даною колегією прийнято постанову.
За згодою представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення, за їх згодою у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
30.07.2004р. в цілях забезпечення підвищення ефективності використання державного майна та на підставі Закону України «Про оренду державного та комунального майна» між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавець) та Українсько-американським спільним підприємством “Бест Інтернешнл” (Орендар) укладено договір №1143/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі «Інституту механізації тваринництва УААН».
За умовами даного договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно (частину випробувального павільйону, що складається із триповерхової адміністративної будівлі і частини павільйону), які розташовані за адресою: 69097, м. Запоріжжя вул. Запорізького Козацтва, 6-А, які знаходяться на балансі « Інституту механізації тваринництва УААН», загальною площею по внутрішньому виміру 2642,27кв.м.
Згідно п.11.1 договору останній укладено на строк з 30.07.2004р. по 25.07.2005р.
З 03.08.2004р. набрав чинності Закон України від 29.06.04р. № 1911-1У “Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу”, яким змінено порядок управління та передачу в оренду держаного майна, що є державною власністю та знаходиться на балансі наукових установ Української академії аграрних наук. Відповідно до цього закону Українська академія аграрних наук виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів та нерухомого майна, що передано їй державою у безстрокове користування.
Постановою президії Української академії аграрних наук № 12 від 26.08.04р., затверджено Порядок використання та розпорядження державним майном УААН та наукових установ, підприємств і організацій, які перебувають у віданні УААН, яким встановлено, що державне майно, закріплене державою за УААН знаходиться у розпорядженні її наукових установ, підприємств, організацій. Відповідно до вказаної постанови УААН (п.8) та статуту позивача Українською академією аграрних наук України(ст.4) надано повноваження Інституту механізації тваринництва Української академії наук України з дозволу академії виступати орендодавцем майна, що закріплене за позивачем на правах оперативного управління.
У зв’язку з внесеними в Закон України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» змінами позивач, як орендодавець спірного майна, надіслав на адресу відповідача (та третій особі) лист №385 від 04.07.2005р. щодо неможливості укладення договору оренди на новий строк. А листом №445 від 18.07.2005р.(а.с18) відхилив пропозицію відповідача про укладення договору оренди на новий строк і просив звільнити займані останнім приміщення. Отримання листа від 18.07.05р. відповідач не заперечує і цей факт підтверджується змістом позовної заяви від 22.02.06р відповідача про спонукання до укладання договору. (а.с.67).
Крім цього, у відповідь на звернення відповідача № 10 від 23.01.06р. Українська академія аграрних наук України листом № 08/17-87 01.03.06р. повідомила ТОВ “Українське – американське спільне підприємство “Бест Інтернешнл”що подальша оренда підприємством відповідача спірних приміщень не бажана і ці приміщення планується використовувати для власних потреб Інституту механізації тваринництва (а.с46).
Також, 20.07.06р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області відповідачу було направлено лист № 01 –33/2113 з вимогою звільнити орендовані приміщення та підписати акт приймання - передачі цих приміщень у зв’язку з закінченням 20.07.06р. договору оренди № 1143/д від 30.07.04р. Вказаний лист отриманий відповідачем 24.07.06р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення.
Як слідує з акту приймання передачі від 20.07.06р.(а.с.83), відповідач передав регіональному відділенню Фонду державного майна України орендоване за договором № 1143/д від 30.07.04р. державне нерухоме майно.
Але фактично орендовані приміщення не були звільнені відповідачем, про свідчать матеріали справи та пояснення сторін.
У зв’язку з не звільненням відповідачем з займаних приміщень позивач просить визнати договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук №1143/д, укладений між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Запорізькій області та ТОВ “Українсько-американське спільне підприємство “Бест Інтернешнл” 30.07.2004р., таким, що припинився 26.07.2005р. та зобов’язати відповідача звільнити орендовані приміщення.
Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, перегляд-даючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Позивачем заявлено у позові дві вимоги, а саме: визнати договір оренди таким, що припинився 26.07.2005р. та про зобов’язання відповідача звільнити приміщення.
Стосовно першої вимоги, колегія суддів вважає, що позовна вимога про визнання договору таким, що припинився з 26.07.05р. по суті є заявою про встановлення факту.
Справи про встановлення фактів за змістом статей 1 і 12 Господарського процесуального кодексу України непідвідомчі господарському суду.
Зокрема, відповідно до статті 1 названого Кодексу підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Факт припинення договору оренди з певної дати може бути встановлений судом лише при розгляді спору про суб’єктивне право. Вимога про встановлення факту взагалі не є способом захисту законних прав та інтересів суб’єкта господарювання, передбаченим ст.20 ГК України та ст.16 ЦК України.
Частиною 1 статті 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню у господарських судах України. Таким чином, провадження у цій частині позовних вимог підлягало припиненню.
Висновок місцевого суду про відмову у задоволенні позовних вимог саме в цій частині, з посилання на ст. 20 Господарського кодексу України та ст.16 ЦК України, є помилковим з огляду на вищезазначене.
Крім того, місцевим господарським судом у рішенні, яке є предметом оскарження, зазначено, що позивачем заявою №372 від 19.05.2006р. уточнені і змінені позовні вимоги і останній просив лише визнати договір оренди таким, що припинився з 26.07.2005р. З даним висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з урахуванням того, що статтею 22 Господарського процесуального кодексу України визначені права та обов’язки сторін, зокрема позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підстави або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.73), листом №372 від 19.05.2006р. позивач на підставі статті 22 ГПК України просив суд визнати договір оренди державного нерухомого майна таким, що припинився з 26.07.2005р., тобто позивачем тільки була уточнена дата, з якої, як наголошує позивач, припинився договір оренди. В матеріалах справи відсутні листи, клопотання, заяви, які б підтверджували відмову позивача від позовних вимог про зобов’язання відповідача звільнити орендовані приміщення за договором. У протоколах судових засідань також не зазначено про відмову позивача від другої позовної вимоги. Позивач вказує, що він не відмовлявся від позовних вимог про зобов’язання відповідача звільнити спірні приміщення. З урахуванням того, що ухвалою від 17.01.06р. позовна заява позивача була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі, в матеріалах справи заява про відмову від позовних вимог в частині зобов’язання звільнення з орендованих приміщень відсутня і інших доказів відмови від цих вимог також немає, суд першої інстанції повинен був розглянути і вимогу про виселення.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції з урахуванням положень ст.99, ст.101 ГПК України розглянув вимогу про зобов’язання відповідача звільнити орендовані приміщення, передані останньому за договором оренди, та вважає, що дана вимога підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
ТОВ “Українсько-американське спільне підприємство “Бест Інтернешнл”, як на підставу свого знаходження у спірних приміщення, послалось на договір оренди державного майна № 1143/д від 30.07.04р., згідно якого орендодавцем і стороною договору є регіональне відділення Фонду державного майна України.
Вказаний договір укладений до внесення змін до Закону України від 29.06.04р. № 1911-1У “Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу”.
На час укладання цього договору оренди орендні відносини щодо спірного державного майна регулювались нормами глави 58 ЦК України, параграфу 5 ГК України, нормами Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Зміни умов договору оренди № 1143/д щодо орендодавця в порядку, визначеному п.11.3 цього договору або ст.ст.651, 652 ЦК України, не вносилися, додаткових угод з цього питання не укладалося.
У п.11.3 договору оренди вказано, що зміна, припинення або розірвання договору оренди можуть мати місце тільки за згодою сторін.
Статтями 651 ЦК України та 188 ГК України встановлено, що зміна або розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Згідно ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” тер-мін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, як були передбачені договором. Аналогічні приписи містяться у ст. 764 ЦК України таст.284 ГК України та у п.11.6 договору оренди.
Зі змісту наведених вище правових норм, слідує, що заяву про припинення або зміну умов договору повинна бути направлена стороною договору. Ні позивач, ні Укра-їнська академія аграрних наук не є сторонами договору оренди. За таких обставин, заява про припинення дії договору оренди повинна була направлятись регіональним відділен-ням Фонду державного майна України.
Крім того, ні ліквідації , ні реорганізації орендодавця зазначеного у договорі оренди № 1143/д від 30.07.04р. не проводилося. Сторони виконували умови договору, а орендар продовжував сплачувати орендну плату до бюджету і в 2006р., що сторонами не заперечується.
Зміни до Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» відповідно до яких орендодавцем цілісних майнових комплексів та нерухомого майна, що перебуває на балансах наукових установ підприємств та організацій, які входять до відання УААН виступає Українська академія аграрних наук. набрали чинності у період дії договору та зворотної сили не мають
Статтею 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна визначено, що умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.
Лист про закінчення терміну дії договору регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області був направлений відповідачу 20.07.06р. Докази отримання повідомлень РФДМУ про припинення дії договору раніше 20.07.06р. у справі відсутні і сторона-ми не надані. Тому колегія вважає, що дію договору оренди було пролонговано до 25.07.06р.
Разом з тим, відповідно до ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмету договору найму оформлюється відповідним документом(актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Як слідує з матеріалів справи, акт приймання передачі предмету договору підписаний відповідачем 25.07.06р.
Таким чином, враховуючи положення ч.2 ст.795 ЦК України договір оренди державного майна № 1143/д від 30.07.04р. припинився 25.07.06р.
Інших правових підстав для знаходження відповідача у спірних приміщеннях не має. Українська академія аграрних наук та позивач, як балансоутримувач, якому майно передане згідно статуту у оперативне управління заперечують проти продовження оренди та укладення з відповідачем нового договору оренди.
Про неможливість пролонгації договору №1143/д з вищезазначених підстав позивач повідомив третю особу та відповідача листом №385 від 04.07.2005р. Листом від 13.07.2005р. відповідач просив позивача укласти новий договір, визнаючи закінчення строку дії договору №1143/д. Листом від 18.07.2005р. №445 позивач відхилив вимоги про укладення нового договору на новий строк і просив звільнити приміщення за договором оренди.
Оскільки, 25.07.2065р. строк дії договору у відповідності до п.11.1 закінчився і тому у відповідності до п.2.5 договору відповідач повинен повернути майно Орендодавцю або балансоутримувачу, відповідно до встановленого порядку.
Згідно статуту Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук спірне майно закріплено за інститутом на праві оперативного управління і знаходиться на його балансі.
Право оперативного управління, як встановлено ст.137 ГК України, захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.
Як встановлено ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Оскільки для користування спірними приміщеннями у відповідача немає правових підстав, то вимоги позивача про зобов’язання останнього звільнити ці приміщення є правомірними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Акти виконаних послуг, на які посилається відповідач, не є підставою для знаходження відповідача у спірних приміщеннях, згідно Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оренда нерухомого майна здійснюється тільки на підставі договору, укладеного до вимог чинного законодавства.
Судом першої інстанції при винесенні спірного рішення, порушено норми процесуального права щодо розгляду вимоги позивача про зобов’язання відповідача звільнити орендовані приміщення і неправильно застосовані норми матеріального права щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог, за таких підстав рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає скасуванню.
Судові витрати за розгляд справи у місцевому господарському суді та у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на відповідача, оскільки спір у суді виник внаслідок його неправомірних дій.
Керуючись ст. 49, ч.1 ст.80, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук, м. Запоріжжя задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 17.01.2007р. у справі №26/88/06 скасувати.
Позовні вимоги задовольнити частково.
За вимогою про визнання договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук №1143/д, укладений між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Запорізькій області та ТОВ “Українсько-американське спільне підприємство “Бест Інтернешнл” 30.07.2004р., таким, що припинився з 26.07.2005р. провадження у справі припинити.
Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Українсько-американське спільне підприємство “Бест Інтернешнл”, м. Запоріжжя звільнити приміщення, яке знаходиться за адресою: 69097, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, 6-А та передати його Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук, м. Запоріжжя.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-американське спільне підприємство “Бест Інтернешнл”, м. Запоріжжя на користь Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук, м. Запоріжжя 85грн. – державного мита за розгляд справи у господарському суді Запорізької області та 42,50грн. – державного мита за розгляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суді.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Запорізької області.
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.
Хуторной В.М. Яценко О.М.