У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.08.07                                                                                               Справа №3/314-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді  Мойсеєнко Т. В.    , Коробка Н.Д.  , Юхименко О.В.

при секретарі Акімовій Т.М

за участю представників:

позивача – Автонагов І.В., довіреність № 08/31-2523 від 27.12.2006р., начальник юридичного відділу.

відповідача – не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №3/314-06 та апеляційну скаргу Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском», смт.Якимівка, Якимівський район, Запорізька область

на рішення господарського суду Херсонської області від 03.05.2007р. у справі № 3/314-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Херсонгаз», м.Херсон

до відповідача Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском», смт.Якимівка, Якимівський район, Запорізька область

про стягнення суми

Встановив:

Рішенням господарського суду Херсонської області (суддя Губіна І.В.) від 03.05.2007р. у справі № 3/314-06 позов задоволено. Стягнуто з Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском», смт.Якимівка, Якимівський район, Запорізька область на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Херсонгаз», м.Херсон 19 000грн. 00 коп. основного боргу. Судові витрати покладено на відповідача.

Рішення суду мотивовано тим, що факт виконання підрядних робіт відповідачем не доведено, тому останній зобов’язаний повернути позивачу перераховані в якості авансу в червні 2003року грошові кошти у сумі 19000грн.00коп.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 03.05.2007р. по справі №3/314-06 у зв’язку з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що договірна ціна робіт за договором визначена у розмірі 600498,00грн., зокрема у п.3.1 договору Замовник зобов’язався перерахувати відповідно до погодженого між сторонами графіку у строк до 18.07.2003р. аванс в розмірі 30 % від договірної ціни, що складає 180150грн. Позивачем було авансовано вартість робіт тільки на суму 19000грн., що є порушенням ст.527 ГК України. Відповідач зазначає, що ним було виконано значний обсяг підрядних робіт на суму 362 905грн., про що було складено акт виконаних робіт форми КБ-2 за липень 2003р., об’єм виконаних робіт за цим актом був підтверджений представником технічного нагляду Замовника (позивача) головним інженером Генічеського філіалу ВАТ «Херсонгаз» Гапоновим М.В. Крім того, заявник стверджує, що факт виконання підрядних робіт з боку відповідача підтверджується актом на повторну продувку та випробування газопроводу від 23.07.2003р. Відповідач наголошує на тому, що замовник (позивач у справі) взяті на себе зобов’язання за договором належним чином не виконав, чим порушив приписи ч.1 ст.875 ЦК України. Разом з цим, апелянт стверджує, що позивачем пропущено термін позовної давності, який визначений статтею 257 ЦК України, оскільки аванс був виплачений у травні 2003р., а вимога про повернення грошових коштів пред’явлена позивачем лише у вересні 2007р.       

У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ «Херсонгаз» зазначає, що у відповідності з пунктом 2.7 договору підряду № 08/23-17 приймання-передачі виконаних робіт здійснюється за двостороннім актом. Акт приймання-передачі виконаних робіт складається для визначення вартості виконаних об’ємів підрядних робіт та проведення підрядних робіт на будівництві на підставі журналу обліку виконаних робіт (форма № КБ-6) у двох екземплярах та надається Замовнику. Даний акт повинен складатися спеціалістами будівельного підприємства, якщо підприємством у звітному періоді виконувалися будівельні та монтажні роботи. Надані відповідачем довідка про вартість виконаних робіт форми № КБ-3 та акту приймання виконаних підрядних робіт форми            № КБ-2 не можна вважати належним доказом у справі, зазначає позивач, оскільки газопровід «Щасливцево-Генічеськ» був прийнятий в експлуатацію у відповідності з актом державної технічної комісії про прийняття завершеного будівництвом об’єкту в експлуатацію від 19.08.2004р. Участі у прийнятті об’єкту відповідач не брав, що свідчить про те, що він не виконував роботи на цьому об’єкті. У зв’язку з викладеним, ВАТ «Херсонгаз» просить апеляційну інстанцію відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.     

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 14 червня 2007р. у справі № 3/314-06 апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду на 09.08.2007р.  

Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2302 від 08.08.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії – головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Коробка Н.Д., Юхименко О.В.

Ухвалою апеляційної інстанції від 09.08.2007р. на підставі ст.77 ГПК України у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю надання додаткових доказів розгляд справи відкладався до 22.08.2007р.

У судове засідання, яке відбулося 22.08.2007р. представник відповідача не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. (т.1 а.с.68).  

Апеляційна скарга відповідно до вимог ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у справі матеріалами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

15.05.2003року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Херсонгаз» та Приватним спеціалізованим виробничим підприємством «Аском» було укладено договір підряду № 08/23-17, за умовами якого підрядник (відповідач по справі) в межах договірної ціни виконує на власний ризик власними та залученими силами і засобами будівельно-монтажні роботи по прокладці газопроводу «Щасливцево-Генічеськ», монтаж споруд на ньому із здачею об’єкту в експлуатацію Замовнику.  

Строк дії договору, відповідно до п.5.2 договору встановлено, з моменту підписання і до виконання сторонами своїх зобов’язань.

У п.1.2 сторонами узгоджено, що вартість робіт за договором складає 600498грн.

Згідно з п.2.1 підрядник приступає до виконання робіт у термін не пізніше 3-х днів з моменту отримання авансового платежу.

Підрядник забезпечує поетапне виконання робіт у строки, зазначені у графіку (додаток №2). Здача приймання виконаних робіт здійснюється за двостороннім актом (п.2.5, п.2.6 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що Замовник проводить підряднику авансові платежі за даним договором у відповідності зі складеним графіком, а за виконанні роботи проводить поточні платежі відповідно до двосторонніх актів виконаних робіт, підписаних уповноваженими сторонами.

За графіком Замовник зобов’язаний був протягом з 20.05.2003р. по 20.06.2003р. перерахувати Підряднику 180150грн. в якості авансу, а саме: з 20.05.03р.- 41,55тис.грн.; з 30.05.03р.- 42,42тис.грн.; з 10.06.03р.-52,17 тис. грн.; з 20.06.03р.-44,01 тис. грн., але фактично Замовник перерахував протягом з 10 по 20 червня 2003р. частину грошових коштів у сумі 19000грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на рішення господарського суду Херсонської області від 29.09.2006р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 1/268-06 від 16.02.2007р. за позовом ПСВП “Аском” до ВАТ по газопостачанню та газовідведенню “Херсонгаз” про стягнення 505524,87грн. заборгованості за договором підряду № 08/23-17 від 15.05.2003р. за виконані ПСВП «Аском» у липні 2003р. монтажно – будівельні роботи по ремонту газопроводу «Щасливцеві-Генічеськ» та штрафних санкцій за прострочку оплати, якими відповідачу було відмовлено в позові з тих підстав, що позивачем - ПСВП «Аском» не доведено факту виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву та ремонту газопроводу на дільниці «Щасливцево-Генічеськ». Оскільки, як зазначив позивач, вищенаведеними судовими рішеннями встановлено, що відповідач не надав доказів виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву та ремонту газопроводу на дільниці «Щасливцево-Генічеськ», останній на підставі ст.530 ЦК України повинен повернути 19000грн. передплату так як відсутні акти приймання-передачі виконаних робіт за договором підряду №08/23-17 від 15.05.2003р. Стягнення з відповідача господарським судом вказаної суми з підстав зазначених вище, стало предметом спору у суді першої інстанції.

У судовому засіданні за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги та вважає, що оскаржуваний судовий акт слід скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.4 Господарського кодексу України особливості регулювання  майнових відносин суб’єктів господарювання визначаються ГК України.

Оскільки сторонами у справі є суб’єкти господарювання, то до спірних правовідносин слід застосовувати відповідні норми Господарського кодексу України.  

Відповідно до вимог ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких,  які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом  господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок  подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов’язання виникли у сторін з договору підряду №08/23-17 від 15.05.2003р.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду. Правовідносини щодо підряду регулюються нормами глави 61 ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених нормами глави 33 ГК України.   

Відповідно до статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Аналогічні приписи містяться і у ст.318 ГК України.

Згідно до положень статей 843, 846, 854 ЦК України у договорі підряду визначається обсяг, ціна робіт, строки їх виконання, порядок оплати.

Вказані умови сторони обумовили у додатку № 2 до договору підряду №08/23-17 від 15.05.2003р.(а.с.13).

Зазначений договір підряду сторонами у встановленому законом порядку не розірваний, не визнаний недійсним, тому в силу ст. 204, 629 ЦК України є правомірним та обов’язковим до виконання сторонами.  

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525,  526  ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов’язань не допускається , якщо інше не встановлено законом або договором.

Позивач вимагає стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 19000грн. на підставі договору та ст.530 ЦК України, згідно ст. 530 ЦК України кредитор вправі вимагати виконання обов’язку у будь-який час, якщо строк виконання боржником зобов’язання не встановлений або  визначений моментом вимоги.  

Однак, договір підряду №08/23-17 від 15.05.2003р. не містить таких грошових зобов’язань відповідача, як перерахування чи повернення позивачу 19000грн. Не містить і законом, зокрема, відповідні норми ЦК України та ГК України, що регулюють підрядні відносини, зобов’язань підрядника повернути замовнику суми передплати.

Таким чином, на момент пред’явлення позову у відповідача відсутні грошові зобов’язання щодо сплати позивачу 19000грн. Згідно договору підряду відповідач взяв на себе зобов’язання виконати будівельно-монтажні та ремонтно-монтажні роботи.

За таких обставин, оскільки грошові зобов’язання у відповідача перед позивачем відсутні, у позивача відсутні підстави вимагати стягнення саме боргу у розмірі 19000грн.  Позовні вимоги з підстав заявлених у позові задоволенню не підлягають.   

З врахуванням наведеного, колегія суддів, зазначає, що висновок господарського суду щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за договором підряду у розмірі 19000грн.00коп. є передчасним та необґрунтованим.

Слід зазначити, що первісним зобов’язанням згідно п.3.2 договору є зобов’язання замовника сплатити за 5 днів до початку виконання робіт перший авансовий платіж відповідно до графіку (додаток № 2), а саме: з 20.05.03р. - 41,55тис.грн. Позивач перерахував з 10.06.03р. по 20.06.03р. тільки 19 000грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 604 від 10.06.2003р. на суму 6 000грн., № 611 від 11.06.2003р. на суму 3000грн., № 659 від 18.06.2003р., № 2103 від 20.06.2003р. на суму 5000грн., чим порушив взяті на себе договірні зобов’язання щодо перерахування авансових платежів.

Згідно з пунктом 2.1 договору підрядник (відповідач у справі) приступає до виконання робіт у строк не пізніше 3 діб з моменту надходження авансового платежу.

Отже, тільки відсутність акту приймання-передачі виконаних підрядних робіт не є підставою для повернення чи стягнення 19000грн.

Якщо позивач вважає, що відповідач допустив порушення умов договору підряду, то законом, зокрема, ст.ст.611,612, 849,852 ЦК України, ст.320 ГК України, передбачені відповідні правові наслідки, в тому числі розірвання чи відмова від договору.

Однак, як пояснив представник позивача у судовому засіданні, позивач у встановленому законом порядку не відмовлявся від договору підряду та цей договір на момент розгляду спору у суді не був розірваний.   

Виходячи з вищенаведеного колегією не приймаються твердження позивача про те, що відповідач не виконував роботи, які обумовлені договором підряду, що на думку позивача підтверджується відсутністю актів виконаних робіт.

Крім того, рішення господарського суду Херсонської області від 29.09.2006р. та   постанову Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 1/268-06 від 16.02.2007р. за позовом ПСВП “Аском” до ВАТ по газопостачанню та газовідведенню  “Херсонгаз” про стягнення 505524,87грн. заборгованості за договором підряду № 08/23-17 від 15.05.2003р. за виконані ПСВП «Аском» у липні 2003р. монтажно – будівельні роботи по ремонту газопроводу «Щасливцево-Генічеськ» та штрафних санкцій за прострочку оплати, на які посилався позивач в обґрунтування відсутності доказів виконання відповідачем робіт за договором підряду, скасовані Вищим господарським судом України, справа направлена до господарського суду Херсонської області на новий розгляд.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України №11 від 29.12.1976р. “Про судове рішення” (із змінами), рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи вимоги постанови Верховного Суду України, приходить до висновку, що рішення господарського суду Херсонської області від 03.05.2007р. по даній справі є передчасним та незаконним, тому апеляційна скарга Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Херсонської області від 03.05.2007р. у справі № 3/314-06 скасуванню.    

Позивач всупереч статті 33 ГПК України не обґрунтував якими нормами законодавства передбачено, що при здійснені часткового авансування, відповідач зобов’язаний повернути йому грошові кошти. Посилання позивача у письмових поясненнях від 21.08.07р. на ч.2 ст.693 ГК України та на ч.1 ст. 8 ЦК України, як на підставу для стягнення 19000грн., є помилковими і оскільки не можуть бути підставою для стягнення коштів сплачених як авансовий платіж за договором підряду, бо ст. 693 ЦК України регулює відносини купівлі-продажу, а застосування аналогії відповідно до ч.1 ст.8 ЦК України можливо у випадку якщо відповідні цивільні відносини не врегульовані ЦК України, іншими актами цивільного законодавства або договором. Відносини щодо підряду чітко врегульовані нормами глави 61 ЦК України та нормами глави 33 ГК України і не передбачають обов’язку підрядника щодо повернення авансового платежу у випадку відсутності доказів виконання підрядних робіт.

Не приймається колегією суддів посилання позивача на акт державної комісії про прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію від 19.08.2004р., як на доказ невиконання відповідачем робіт за договором підряду № 08/23-17 від 15.05.2003р., оскільки за цим актом прийнято об’єкт газопровід “Газорозподільча станція с.Щасливцево –Головний газорегуляторний пункт м.Генічеськ”, а за договором підряду № 08/23-17 від 15.05.2003р. роботи виконувалися на об’єкті газопровід “Щасливцево- Геническ” на ділянках 3-7. Позивач не довів, що вказані об’єкти є тотожними, а також не довів, що роботи на об’єкті, зазначеному в акті державної комісії про прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію, виконувалися особисто вказаним у ньому підрядником, без залучення третіх осіб (субпідрядників).     

Заявлене позивачем клопотання про відкладення розгляду даної справи до винесення  господарським судом Херсонської області рішення по справі № 1/286-06 колегія суддів відхиляє, оскільки вказане клопотання не відповідає вимогам ГПК України та розгляд справи № 1/268-06 ніяким чином перешкоджає розгляду справи № 3/314-06. Крім того, судова колегія зазначає, що позивач при виникненні нововиявлених обставин не позбавлений можливості у порядку статей 113-114 ГПК України звернутися з заявою до апеляційної інстанції про перегляд даної постанови.      

Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, за розгляд справи у Запорізькому апеляційному суді слід віднести на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –

Постановив:

Апеляційну скаргу Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском», смт.Якимівка, Якимівський район, Запорізька область задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 03.05.2007р. у справі № 3/314-06 скасувати.

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Херсонгаз», м.Херсон, код ЄДРПОУ 03355353 на користь Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском», смт.Акимівка, Запорізька область, ЄДРПОУ  20492235 – 95,00 грн. державного мита за розгляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суді.

Видачу наказу доручити господарському суду Херсонської області.    

 

  

Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.

 судді  Мойсеєнко Т. В.  

 Коробка Н.Д.  Юхименко О.В.