ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" жовтня 2007 р. Справа № 6/3548
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Вечірка І.О
Ляхевич А.А.
при секретарі Кулик О.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Драча В.М. - представника за довіреністю №259 від 08.08.2007 р. Бойчук І.Д. - представника за довіреністю №517/1 від 20.12.2006р.,
від відповідача: Златогурського В.О. представника за дорученням від 18.01.2007р.,
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Хмельницьклегпром", м. Хмельницький
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "25" липня 2007 р. у справі № 6/3548 ( суддя О.Є.Танасюк )
за позовом Закритого акціонерного товариства "Хмельницьклегпром", м. Хмельницький
до Приватного підприємства "БУД-СТ", м. Хмельницький
про визнання недійсним договору про виконання робіт №б/н від 29.08.2006р.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.07.2007 р.у справі №6/3548 відмовлено у позові Закритого акціонерного товариства "Хмельницьклегпром" ( м. Хмельницький ) до Приватного малого підприємства "Буд-СТ" ( м. Хмельницький ) про визнання недійсним договору про виконання робіт №б/н від 29.08.2006р.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати з підстав, зазначених у скарзі, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається, зокрема на те, що місцевим судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме :
- суд дійшов помилкового висновку щодо досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору;
- суд невірно визначає можливість сторонам відійти від обов"язкових умов договору на капітальне будівництво, визначених ст.318 ГК України, що є імперативною нормою, та можливість не передбачати ці істотні умови в договорі;
- у договорі відсутні умови щодо предмету, вартості, гарантійних строків; сторонами не досягнуто згоди щодо предмету, ціни та строку дії договору;
- помилковим є твердження суду щодо визначення сторонами предмету договору;
- відсутня домовленість і щодо ціни договору;
- суд не звернув увагу, що позивачем були перераховані кошти як аванс по договору в сумі 250 000 грн. відповідно до п.4.2 на претензійний лист відповідача про надання авансу в сумі 400 000 грн.; це підтверджує, що відсутня домовленість щодо вартості робіт;
- судом здійснено неправильне застосування норм ЦК України та ГК України.
У судовому засіданні представники позивача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити; представник відповідача проти її вимог й доводів заперечив, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а скаргу - без задоволення ( більш детально позицію відповідача викладено в письмовому відзиві за №19 від 02.10.2007 р. ).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом, в якому просив суд з посиланням на ст.ст. 6,203,215,628,638 ЦК України та ст.ст.180,318 ГК України визнати недійсним договір підряду на виконання робіт б/н від 29.08.04р., мотивуючи тим, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, зокрема щодо предмета договору, ціни, прав та обов'язків сторін договору, а також сторонами не визначено порядку матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва, відсутня домовленість щодо режиму контролю якості робіт і матеріалів замовником, не узгоджено умови про дефекти, умови розірвання договору ( а.спр.2-4 ).
Прийнявши вищезазначену позовну заяву до розгляду, порушивши провадження у справі №6/3548 та розглянувши позовні вимоги по суті, господарський суд першої інстанції, зазначивши в своєму рішенні від 25.07.2007 р. ( а.спр.49,50 ), що в порушення приписів ст.33 ГПК України позивачем недоведено ( не подано доказів ), що спірний договір на виконання б/н від 29.08.06р. укладений всупереч вимогам чинного законодавства, відмовив у задоволенні позову.
З таким рішенням судова колегія погоджується та вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч. 1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З аналізу ст.626 ЦК України вбачається, що двосторонній або багатосторонній правочин є договором, тобто домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Матеріали справи свідчать, що 29.08.06р. між ЗАТ „Хмельницьклегпром" (замовник) та ПП „БУД-СТ" (підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт №б/н ( засвідчена копія договору знаходиться на а.спр.5 ). Договір підписаний керівниками та скріплений печатками обох сторін.
Судова колегія розцінює даний договір як правочин, спрямований на встановлення цивільних прав та обов'язків сторін.
Відповідно до п. 1.1. даного Договору підрядник бере на себе зобов'язання виконати оздоблювальні роботи будинку, який знаходиться за адресою: м. Хмельницький, проспект Миру, 57/3.
Згідно з п.1.2 договору обсяг та вартість робіт, передбачених в п. 1.1. даного договору визначається на основі акта виконаних робіт, що є невід'ємною частиною даного договору і підставою для проведення взаємних розрахунків.
Пунктом 2.1. передбачено, що підрядник зобов'язується виконати роботи на протязі 3-х місяців з дня підписання договору.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
При цьому, істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Позивач вважає, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, зокрема щодо предмета договору, ціни, прав та обов'язків сторін договору, а також сторонами не визначено порядку матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва, відсутня домовленість щодо режиму контролю якості робіт і матеріалів замовником, не узгоджено умови про дефекти, умови розірвання договору.
Однак апеляційним судом такі твердження позивача не можуть бути прийняті з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
З аналізу правовідносин, що мали місце між сторонами, вбачається, що 29.08.06р. між ЗАТ „Хмельницьклегпром" (замовник) та ПП „БУД-СТ" (підрядник) підписано договір підряду на виконання робіт №б/н та скріплено печатками підприємств.
Відповідно до ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з ч.2 даної статті договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
При цьому, відповідно до ч.ч.2,3 ст.6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Однак апеляційний суд виходить з того, що ч.3 ст.180 ГК України передбачає, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Так, з аналізу змісту спірного договору від 29.08.06р. вбачається, що відповідно до п.1.1. даного Договору підрядник бере на себе зобов'язання виконати оздоблювальні роботи будинку, який знаходиться за адресою: м. Хмельницький, проспект Миру, 57/3.
При цьому, згідно з п.1.2. Договору обсяг та вартість робіт, передбачених в п.1.1. даного договору, визначається на основі акта виконаних робіт, що є невід'ємною частиною даного договору і підставою для проведення взаємних розрахунків.
З врахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що в договорі сторонами зазначено лише вид робіт - оздоблювальні роботи, а обсяг та вартість робіт погоджено визначати на підставі актів виконаних робіт.
Такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції.
Крім того, в п.2.1. Договору передбачено, що підрядник зобов'язується виконати роботи на протязі 3-х місяців з дня підписання договору.
Відповідно до ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Щодо визначення в договорі вартості виконуваних підрядником робіт апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що незазначення у договорі підряду ціни договору (вартості виконаних робіт підрядником) не тягне за собою визнання договору підряду недійсним.
Такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції, з яким не можна не погодитись.
Для встановлення факту досягнення згоди з тієї чи іншої умови договору не обов"язково, щоб така умова була прямо визначена в ньому. Умова договору вважається узгодженою також тоді, коли договір містить вказівки на інший документ або визначає механізм визначення змісту певної умови договору.
Слід вказати, що ціна у договорі не зазначена ( п.4.1 ), однак п. 4.3 передбачено, що договірна ціна додається.
Засвідчена копія договірної ціни на будівництво жилого дому, що здійснюється у 2006р. ( додатку до договору ), знаходиться на а. спр.16.
Судова колегія наголошує, що вищевказаний документ підписано керівниками обох сторін ( підписи скріплено печатками ).
Пунктом 4.2. спірного договору передбачено, що замовник надає аванс в розмірі 50% від вартості робіт, в п'ятиденний термін.
Крім того, в матеріалах справи є локальний кошторис 2-1-1 на оздоблювання дому на 100 м.кв. ( а.спр.17-19 ) та підписані в односторонньому порядку акти приймання виконаних робіт №1 за серпень 2006р., згідно з яким вартість виконаних відповідачем оздоблювальних робіт склала 748778,40 грн., та №1 за серпень 2006р. на суму 63738,00 грн. ( а.спр.23-29 ).
У претензійному листі від 25.09.06 р., одержаному позивачем 25.09.2006 р., відповідач просить на виконання п.4.2. Договору від 29.08.06р. перерахувати на його рахунок авансовий платіж для виконання оздоблювальних робіт ( засвідчена копія вказаного документа знаходиться на а.спр. 20 ).
02.10.06р. позивачем перераховано на рахунок відповідача 250 000 грн., що підтверджується банківською випискою. При цьому, призначенням платежу зазначено „..за виконані роботи, зг. дог. б/н від 29.08.06р..." ( засвідчена копія вказаного документа знаходиться на а.спр. 20 ).
З огляду на вищезазначене безпідставним є твердження позивача в апеляційній скарзі про невизначеність сторонами вартості та порядку фінансування підрядних робіт.
Апеляційний суд наголошує, що позивачем було фактично допущено відповідача до виконання підрядних робіт, які виконувалися останнім та частково оплачувалася їх вартість, тобто фактичні обставини справи свідчать, що сторонами взято на себе зобов"язання ( договір підписаний, дії сторін свідчать про прийняття його до виконання та саме виконання ).
За таких обставин договір не може бути визнаний неукладеним або недійсним як такий, що не містить певну умову. Такий договір слід вважати укладеним на умовах, що звичайно ставляться до такого виду договорів.
На думку судової колегії, сторонами досягнуто згоду з усіх істотних умов договору.
Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави визнання недійсним договору підряду №6103 від 25.03.2004 р. як такого, що не містить певних умов ( позивачем в порушення приписів ст.33 ГПК України протилежне недоведено ), та відповідно задоволення позовних вимог ЗАТ "Хмельницьклегпром" .
Твердження апеляційної скарги не є переконливими, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства; підстави для скасування рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 25 липня 2007 року у справі №6/3548 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Хмельницьклегпром", м. Хмельницький - без задоволення.
2. Справу №6/3548 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Зарудяна Л.О.
судді:
Вечірко І.О
Ляхевич А.А.
Віддрук. 4 прим.:
-----------------------
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд