справа № 2-а-747/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

(вступна та резолютивна частини)

    18 жовтня 2010  року                         м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі:

судді Олійника В.П.,

при секретарі – Павленко О.В.,

з участю позивача,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ Осипенка Ігора Валентиновича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

встановив:  

    Відповідно до правил ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі відкладається до 22 жовтня 2010 року.

    Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст.251, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст.17, 71, 159-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

    Адміністративний позов задовольнити  повністю.

    Скасувати постанову серії СВ №152608 інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ Осипенка Ігора Валентиновича  від 24 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

    Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

    Суддя                 Олійник В.П.     .

справа № 2-а-747/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

    18 жовтня 2010  року                     м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі:

судді Олійника В.П.,

при секретарі – Павленко О.В.,

з участю позивача,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ Осипенка Ігора Валентиновича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

встановив:  

      Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ Осипенка І.В. (далі-відповідача) від 24 вересня 2010 року (далі-оскаржувана постанова) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, посилаючись на те, що під час керування маршрутним автобусом правил дорожнього руху не порушував, під”їжджаючи до перехрестя, помітив жовтий сигнал світлофора, загальмував, оскільки з правого боку здійснив рух інший автомобіль, гальмування здійснено у зв”язку з наявною небезпекою для пасажирів автобуса, не міг закінчити розпочатий маневр проїзду перехрестя.

    Позивач в судовому засіданні позов підтримав позов за вищевикладених обставин, пояснивши, що розпочав рух на перехресті на зелений миготливий сигнал світлофора, закінчити маневр проїзду не зміг, оскільки з правого боку здійснив рух інший автомобіль, у зв”язку з чим не зупинився на стоп-лінію, різке гальмування не міг здійснити у зв”язку з наявністю у автобусі пасажирів.

    Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що перебувала у салоні автобуса, яким керував позивач, при цьому останній розпочав рух на зелений сигнал світлофора, але не закінчив маневр проїзду, оскільки з правого боку здійснив рух інший автомобіль.

    Відповідач в судове засідання не з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, причини неявки суду не повідомлені. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів згідно ч.4 ст. 128 КАС України.

    Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та показання свідка, суд приходить до слідуючих висновків.

    Предметом позову є скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

    Адміністративна відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП настає, зокрема, за п орушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть.

    Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП за невиконання під час проїзду регульованого перехрестя вимоги дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінії)   з накладенням адміністративного стягнення у виді 430 грн. штрафу, постанову винесено відповідачем в межах повноважень згідно ст. 222 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу накладено в межах санкції ч.2 ст. 122 КУпАП.

    Положеннями п.п. 8.10., 16.3. ПДР встановлено, що у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія); у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

    Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами, при цьому в матеріалах справи відсутні відомості щодо розташування дорожньої розмітки 1.12 на ділянці дороги, на якій керував позивач, щодо наявності заборонного сигналу світлофора, щодо наявності чи відсутності перешкод для руху позивача при проїзді перехрестя,   відсутні відомості, що спростовують заперечення позивача до протоколу. Ухвала судді від 04 жовтня 2010 року щодо надання відповідачем доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови не виконана. За таких обставин відповідачем не подано суду доказів на підтвердження обгрунтованості прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, тобто відповідачем не виконаний обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення згідно ч.2 ст.71 КАС України, що є підставою для задоволення позову.

    Строк оскарження постанови згідно ст. 289 КУпАП позивачем не пропущений.

    Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст.251, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст.17, 71, 159-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

    Адміністративний позов задовольнити  повністю.

    Скасувати постанову серії СВ №152608 інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ Осипенка Ігора Валентиновича  від 24 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

    Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

    Суддя                 Олійник В.П.     .