справа №2-1770/10

  З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

    18 жовтня 2010 року                     м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого – судді Олійника В.П.,

при секретарі – Павленко О.В.,

з участю позивача, представника виконавчого комітету Ніжинської міської ради-Рацин Н.Б.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини,

встановив:

    Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визначення місця проживання малолітньої дитини сторін ОСОБА_3 за місцем проживання позивача, посилаючись на те, що із відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 14 червня 2008 року, від шлюбу сторони мають малолітнього сина, який проживає разом із позивачем і перебуває на її утриманні, шлюб виявився невдалим, сім"я фактично розпалась, відповідач матеріально сім"ю не утримує, вихованням дитини не займається.

    В судовому засіданні позивач  підтримала позов за обставин, викладених в позовній заяві, пояснивши, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (далі-дитина) перебуває на її утриманні і проживає разом з нею в АДРЕСА_1, в даному помешканні створені всі умови для проживання та виховання дитини, в даний час має посередній рівень матеріального забезпечення, отримує допомогу від батьків, відповідач тривалий час проживає окремо, не в повній мірі дотримується батьківських обов"язків по утриманню та вихованню дитини.

    Представник відділу опіки та піклування виконавчого комітету Ніжинської міської ради Рацин Н.Б., яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні вважала за необхідне позов задовольнити, пояснивши, що дитина проживає разом із позивачем, яким створені всі необхідні умови для проживання та виховання дитини, за зареєстрованим місцем проживання відповідача в АДРЕСА_1, матеріально-побутові умови зумовлюють тільки тимчасове проживання дитини.

    Відповідач в судове засідання не з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, відомості про причини неявки відповідача суд не має. За таких обставин суд приходить до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, що узгоджується з положеннями ст.224 ЦПК України, при цьому позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

    Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд  приходить до  висновку про можливість задоволення позову зі слідуючих підстав.

    Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому ст. 27 ЦПК України надає право особам, які беруть участь у справі, та зобов"язує їх подавати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень.

    Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, а суд має сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав та всебічному і повному з"ясуванню обставин справи.

    В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14 червня 2008 року, від шлюбу мають малолітню дитину-ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом із позивачем в АДРЕСА_1, відповідач в даній кваритирі не проживає, що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про одруження та народження, довідкою виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 13 жовтня 2010 року, тобто батьки дитини проживають окремо, дитина фактично проживає із позивачем.

    Відповідно до положень ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

    Враховуючи обставини справи, вік малолітньої дитини, яка потребує материнського догляду, ставлення позивача до виконання своїх батьківських обов"язків, умови проживання дитини разом із позивачем, пропозиції органу опіки і піклування щодо її місця проживання, суд приходить до висновку про необхідність проживання дитини разом із позивачем, як безпосереднім вихователем дитини, при цьому судом враховуються положення принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, згідно якого малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір"ю. Докази, що спростовують дане твердження, в матеріалах справи відсутні.    

    Відповідач не втрачає своїх прав та обов'язків стосовно дитини.

    Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.161 Сімейного кодексу України,  керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 224, 226, 212-215  Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

    Позов задовольнити повністю.

    Визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання матері-ОСОБА_1

    Направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням копію заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а в разі відсутності  у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

    Головуючий             суддя Олійник В.П.         ..