Справа № 22ц- 2333/06                                                                         Головуючий в 1 інстанції:

Категорія - 44                                                                                        Чигрина Л.Г.

Доповідач - Іванова І.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09    серпня    2006р.                   Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Іванової І.П. суддів: Карайван Т.Д., Парінової І.К.

при секретарі - Подколзіної Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на  рішення  Антрацитівського     міськрайонного  суду Луганської області  від  18.05.2006р.

за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Титан" про відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 18.05.2006р.відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення змінити та задовольнити її вимоги. Апелянт вважає, що суд 1 інстанції зробив неправильні висновки відносно строку звернення до суду та застосування ст.237-1 КЗпП України.

В заперечення на скаргу ВАТ "Титан" вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, просить залишити його без змін.

Суд першої інстанції встановив наступні обставини. ОСОБА_1 до 10 січня 1998р. знаходилась з відповідачем у трудових відносинах і була звільнена у зв'язку зі скороченням штату. При звільненні відповідач з нею не розрахувався. Рішенням суду від 5 січня 1999р. на її користь з відповідача була стягнута заборгованість по заробітної платі, яку вона отримала тільки у 2005році, чому й вважає, що її підприємство причинило морально шкоду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Стосовно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Можливість відшкодування моральної шкоди у сфері трудових правовідносин передбачена ст.237-1 КЗпП України, однак як правильно вказав суд 1 інстанції, згада норма діє лише з 13 січня 2000 р., тобто з моменту набрання чинності Законом від 24 грудня 1999 р. № 1356 - X1V "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України", й не поширюються на правовідносини, які виникли до її прийняття.

Тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.308, п.1 ч.1 ст. 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 18.05.2006р. залишити без змін .

Ухвала набирає чинності негайно. Але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 2-х місяців з дня оголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.