УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 4 тел.53-20-15

справа №33-238

ПОСТАНОВА

З серпня 2006 року                                                 голова апеляційного суду Луганської

області Візір А.М., розглянувши подання заступника прокурора Луганської області Васіліна М.М. на постанову судді Ленінського районного суду м. Луганська від 8 червня 2006 року відносно невстановленої особи про порушення митних правил за ст.351 МК України,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Ленінського районного суду м. Луганська від 8 червня 2006 року ОСОБА_1 повернуто товари народного споживання загальною вартістю 129 190 гривен, які знаходяться в Луганській митниці відповідно до акту прийому-передачі від 06.05.2006 року.

Постановою встановлено, що 5.04.2006 року в районі с. Власовка Краснодонського району Луганської області, не встановленими особами, по містку через р. Кам"янка, по якій проходить Державній кордон України з Росією, були переміщені товари народного споживання, які в подальшому з використанням автомобілю ВАЗ-2102 державний номер НОМЕР_1, було перевезено на подвір"я АДРЕСА_1 Краснодонського району, де проживає гр. ОСОБА_2 зі своєю сім"єю.

Признаючи факт незаконного переміщення із Росії в Україну мимо митного контролю в пішому порядку невстановленими особами товарів народного споживання загальною вартістю 129 190 гривен, тобто адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 351 МК України, суд прийшов до висновку про необхідність повернення вказаного товару його власнику ОСОБА_1, посилаючись на те, що наміру про порушення митних правил у нього не було.

Прокурор в своєму поданні просить постанову судді Ленінського районного суду м. Луганська скасувати з тих підстав, що прийняте судове рішення в частині не застосування конфіскації переміщених із Росії в Україну мимо митного контролю товарів народного споживання є незаконним, оскільки переміщенні через митний кордон товари є безпосередніми предметами порушення митних правил, і згідно до ст. 326 МК України передбачається їх конфіскація, незалежно від того, чи є вони власністю особи, яка вчинила правопорушення. Крім того, судом не був проінформований митний орган про час та місце розгляду зазначеної справи, у зв'язку з чим у судовому засіданні були відсутні представники митниці.

Вивчивши матеріали справи, доводи подання, приходжу до висновку, що подання прокурора підлягає задоволенню, а постанова судді Ленінського районного суду м. Луганська скасуванню через неправильне застосування закону при розгляді справи.

Відповідно до ст. 351 МК України товари, як безпосередні предмети порушення митних правил, перевезені через митний кордон України поза митним контролем, підлягають конфіскації.

Крім цього, ст. 326 ч.2 МК України прямо вказує на необхідність конфіскації товарів, зазначених в п.3 ст. 322 цього Кодексу, згідно якого конфіскація застосовується незалежно від того, чи є ці товари власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Однак, суддя при розгляді справи, на вимоги цього закону уваги не звернув.

Відповідно до ст. 391 МК України у справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну із таких постанов:

1 .про проведення додаткової перевірки,

2.про накладення адміністративного стягнення,

З.про закриття провадження по справі,

4. про порушення кримінальної справи про контрабанду.

Суддею,  була прийнята до  свого  провадження  адміністративні  справа за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 351 МК України.

Але при цьому по цій справі ні одне з рішень вказаних в ст. 391 МК України прийнято не було.

Натомість суддя прийняв рішення про повернення безпосередніх предметів порушення митних правил третій особі, яка проходить свідком по цій справі, без посилання на закон, та не вказавши при цьому правові підстави для прийняття такого рішення.

Із матеріалі справи вбачається, що свідок ОСОБА_1 пояснював, що ним з дружиною в м. Москва було придбано 90 пар взуття- босоніжок на сумму близько 2000 долларів США, які і були переміщенні через кордон незнайомим йому таксистом.

Але як вбачається із акту прийому-передачі від 06.05.2006 року, постанови судді ОСОБА_1 повернуто товари народного споживання загальною вартістю 129 190 гривен, до яких входить і інший товар, в тому числі одяг, вогнегасник, ємкість для вогнегасник рідини, та документи на останні, в яких зазначені грузополучатель, поставник, платник, до яких ОСОБА_1 не належить, а також інший товар, а всього 88 позицій, питання власності на який не вирішено, правових підстав для повернення суддею не вказано.

Вважаючи, що питання конфіскації товару врегульоване Митним Кодексом України, а відповідно до ст. 357 МК України провадження по справам про порушення митних правил проводиться згідно з МК України, а в частині, яка не регулюється ним згідно з законодавством України про адміністративні правопорушення, посилання суду в постанові на ст. 41 Конституції України і ст. 29 КУпАП України при вирішені питання про конфіскацію зазначеного по справі товару є безпідставним, оскільки ці норми закону є відправочними до других норм права.

Прийняте місцевим судом рішення постановлено з порушенням вимог ст. 252, 280 КУпАП без повного, всебічного з'ясування всіх обставин події та без врахування окремих положень МК України, про підстави конфіскації товарів які є предметами переміщення через митний кордон України, а тому підлягає скасуванню як небогрунтоване і постановлене з істотними порушеннями вимог закону, а справа поверненню на новий розгляд голові місцевого суду.

При таких обставинах доводи подання прокурора є обрунтованними. Керуючись ст. ст. 394, 395 МК України,

ПОСТАНОВИВ:

Подання прокурора Луганської області задовольнити.

Постанову судді Ленінського районного суду м. Луганська від 8 червня 2006 року відносно невстановленої особи про порушення митних правил за ст.351 МК України, скасувати, а адміністративну справу направити на новий судовий розгляд.