Справа № 1-1016
2010 року
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Ясельського А.М.,
при секретарі Годинській К.Л.,
з участю прокурора Шаповалова І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, уродженець м. Жмеринка Вінницької
області, громадянин України, українець, освіта середня, розлучений, працює оглядачем
вагонів Київської залізниці
зареєстрований в АДРЕСА_1 не судимий, -
в скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
20.05.2010 року, приблизно в 05 годин , знаходячись в приміщенні будинку №АДРЕСА_2, ОСОБА_1 вирішив скоїти крадіжку чужого майна, яке належить гр.-ці ОСОБА_2
Скориставшись відсутністю гр.. ОСОБА_2 за місцем свого проживання, ОСОБА_1 з метою виконання свого злочинного умислу, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, таємно викрав чуже майно, яке належить гр.-ці ОСОБА_2, а саме:
- 24 металевих уголки розмірами 25х25 та 50х50 загальною вартістю 1203 грн.;
- металевий люк з кришкою, вартістю 380 грн.,
- металеві стовби, для паркану, загальною вартістю 358 гривень,
- котел для побутового опалення, вартістю 670 грн., а всього майна на загальну суму 2611 гривень. В подальшому ОСОБА_1 викраденим у гр..ОСОБА_2 чужим майном розпорядився на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 185 ч. 1 КК України визнав повністю, в скоєному розкаявся та підтвердив вищезазначені обставини справи.
Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового розгляду та роз’яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 доведена повністю та кваліфікація його дій за ст. 185 ч.1 КК України вірна, оскільки він, таємно викрав чуже майно.
Призначаючи підсудному вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особу підсудного, що характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, вчинений ним злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Згідно ст. 66 КК України, пом’якшуючою його відповідальність обставиною, є щире каяття. Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудного., судом не встановлено. На підставі викладеного суд вважає, що йому слід обрати міру покарання у виді штрафу.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 підлягає задоволенню оскільки злочинними діями підсудного їй завдано збитки на суму 2611 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 залишити без змін – підписку про невиїзд.
Цивільний позов задовольнити, стягнувши з засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2611 гривень.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суду м. Києва.
СУДДЯ: