Справа № 2-2257/1

2010 рік

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді             Курило А. В.

при секретарі             Данилко Л. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 28 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого є позивач та відповідачем було укладено кредитний договір № 2203350505, за яким відповідачу надано кредитні кошти в сумі 15 150,00 грн. строком на 36 /тридцять шість/ місяців з 28 березня 2008 року до 28 березня 2011 року, зі сплатою 28% річних за користування кредитними коштами, із цільовим призначенням кредиту для споживчих потреб.

Посилаючись на те, що відповідач свої зобов’язання не виконує, позивач просить розірвати кредитний договір № 2203350505 від 28 березня 2008 року, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 54 886,32  грн . та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням позов задовольнити, а справу розглядати у його відсутність з викладених в позовній заяві підстав та ухвалити заочне рішення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, через засоби масової інформації, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, або якщо зазначені ним вимоги визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Справа розглядається за відсутності відповідача у порядку заочного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено , що 28 березня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 220335050, за яким відповідачу надано кредитні кошти в сумі 15 150,00 грн. строком на 36 /тридцять шість/ місяців з 28 березня 2008 року до 28 березня 2011 року, зі сплатою 28% річних за користування кредитними коштами, із цільовим призначенням кредиту для споживчих потреб. Свої зобов’язання позивач виконав в повному обсязі, відповідач свої зобов’язання не виконав. Сума заборгованості складає 54 886,32  грн. , з яких 15 150,00 грн. – заборгованість за кредитом, 8 475,15   грн. - заборгованість за несплачені проценти, 31 261,17  грн. – пеня .

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов’язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пунктом 6 частиною 3 статті 79 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що дані витрати не підлягають стягненню з відповідачів, оскільки позивач не надав суду платіжного доручення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

По даній справі позивачем було сплачено судові витрати в сумі 668,86 грн., які складається з державного мита – 548,86 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120,00 грн. та витрати, пов'язані з публікацією оголошення в пресі – 420,00 грн.,  дані витрати підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 60, 79, 88, 212-215, 218, 223, 224-228, 233, 294 ЦПК України, суд , -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Розірвати кредитний договір № 2203350505 від 28 березня 2008 року укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у розмірі – 54 886,32   грн. та судові витрати – 668,86 грн., а всього 55 555 (двадцять п’ятдесят п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 18 коп.

Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Суддя: