Справа № 33-348/2010 р.                                      Головуючий у І інстанції – Рябота В.І.

Категорія –  ст. 130 ч. 1 КУпАП            .                      

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

24 вересня 2010 року                                                                              м. Чернігів

    Апеляційний суд Чернігівської області в складі головуючого:

судді                                                      БорисенкаІ.П.,

з участю особи, яка подала скаргу –  ОСОБА_1

представника скаржника –                  ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області  від 12 липня 2010 року.

в с т а н о в и в :

Цією постановою      

                                          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець с. Боршна Прилуцького району, зареєстрований в АДРЕСА_1 фактично проживаючий в м. прилуки АДРЕСА_2 працюючий слюсарем аварійної служби Прилуцького управління газифікації та газопостачання, одружений, маючий на утриманні одну малолітню дитину, -

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у вигляді позбавлення керування всіма видами транспортних засобів терміном на 1 рік.

Як встановив суд, 19 червня 2010 року близько 13 години 00 хвилин на а/ш Прилуки-Варва-Срібне-Обухове, ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння згідно висновку № 40 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19 червня 2010 року, чим порушив п. 2.9 ПДР України.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу  в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, постанову змінити та постановити нове рішення. Вважає, що постанова прийнята з порушенням норм Конституції України, процесуального та матеріального права. Вказує, що судом не прийнято до уваги, що за теж саме правопорушення його було притягнуто до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Звертає увагу, що на суд він не з’явився і тим самим був фактично позбавлений права надати докази по справі та надати інші відомості, такі як характеризуючи дані, довідки про сімейний та матеріальний стан, а тому в апеляційній скарзі наголошує, що за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, спиртними напоями не зловживає, веде активне громадське життя, має на утриманні малолітню доньку.

          Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які просили поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки постанову суду ОСОБА_1 взагалі не отримував, а про існування останньої йому стало відомо лише від слідчого, який проводив досудове слідство стосовно нього за ст. 286 ч. 1 КК України і задовольнити апеляційну скаргу з вказаних у ній підстав; вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи скарги, вважаю, що скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як убачається з матеріалів справи, представник ОСОБА_1 звернувся до суду 07 вересня 2010 року з заявою про ознайомлення з матеріалами адміністративної справи і з цього часу стало відомо про існування оскаржуваної постанови.

За таких підстав, вважаю за доцільне поновити строк на апеляційне оскарження.

 Вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи скарги, вважаю, що скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

          Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

          Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 за теж саме правопорушення був притягнутий до кримінальної відповідальності  за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

    29 червня 2010 року слідчим Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області була порушена кримінальна справа по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.06.2010 року, одним із учасників якої був ОСОБА_1

    21 липня 2010 року ОСОБА_1 було пред’явлено обвинувачення за ст. 286 ч. 1 КК України, а 30 липня кримінальна справа була направлена до суду з постановою про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.

          Таким чином, судом першої інстанції  не було враховано вимоги ст. 61 Конституції України, яка гарантує, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

           Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області  від 12 серпня 2010 року кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 286 ч. 1 КК України було провадженням закрито в зв’язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим та звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, що не є реабілітуючою обставиною, оскільки свою вину останній визнав повністю, щиро покаявся та добровільно своїми діями усунув негативні наслідки скоєного їм діяння.

     Дана постанова суду є законною, набрала чинності і ніким із учасників судового розгляду не оскаржувалась.

           Так, згідно, ст. 247 п. 8 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо по такому самому факту щодо особи порушено кримінальну справу.

            За таких підстав, суд належним чином не перевірив особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, тому постанова суду не може бути визнана обґрунтованою та підлягає скасуванню.

 Керуючись ст. ст. 247 п. 8, 284, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

           Поновити строк на подачу апеляційної скарги на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 липня 2010 року.

           Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

 Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити у зв’язку з порушенням по даному факту кримінальної справи.

    Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                           І.П. Борисенко