Справа № 33-137/2010 р. Головуючий у І інстанції – Балаба О.А.
Категорія – ст. 122 ч. 3 КУпАП .
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2010 року м. Чернігів
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області Борисенко І.П. з участю прокурорів Котової Е.В. та Кириченка А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за протестом прокурора Коропського району Марченка О.В. на постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 04 лютого 2010 року.
Цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, який знаходиться в місцях позбавлення волі та відбуває міру покарання за вироком суду в Чернівецькому слідчому ізоляторі з 18.10.2008 року, не працюючий,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у вигляді 40 годин громадських робіт.
Як встановив суд, 16.12.2009 року, о 11.00 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1 по автодорозі Київ-Чернігів-Н.Яриловичі в с. Гарбузин, Чернігівської області рухався зі швидкістю 120 км/год при дозволеній 60 км/год, перевищив більше ніж на 50 км/год, чим порушив вимоги п.п. 12.4 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 3 КУпАП. Швидкість вимірювалась приладом „Радіус” № 3451.
Не погодившись з рішенням суду, прокурор Коропського району подав протест, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, постанову скасувати, а справу закрити. Вказує, що після винесення постанови про накладення адміністративного стягнення було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у Чернівецькому слідчому ізоляторі з 18.10.2008 року по теперішній час за вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці за скоєння злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України.
Заслухавши прокурорів Котову Е.В. та Кириченка А.В., які просили протест прокурора задовольнити з вказаних у ньому підстав, дослідивши матеріали справи та протест прокурора, приходжу до висновку про задоволення останнього з наступних підстав.
В судовому засіданні апеляційного суду інспектор ДПС Чернігівського взводу ДПС прапорщик міліції Барановський В.М., що дійсно 16 грудня 2009 року в зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення час, він зупинив водія автомобіля марки „Шевролет Авео”, оскільки останній перевищив швидкість більше ніж на 50 км/год. В присутності свідка, водій автомобіля погодився з тим, що скоїв адмінправопорушення та надав водійське посвідчення на ім’я ОСОБА_1 і вказав свою адресу проживання в АДРЕСА_1 Зі слів правопорушника та посвідчення прав водія ним були заповнені дані про особу в протоколі про адмінправопорушення. Про те, що за кермом автомобіля перебував не ОСОБА_1, а інша особа він не здогадувався і про це йому не було відомо.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Оскільки на час розгляду справи та винесення постанови в суді першої інстанції, прокурору не було відомо про місцезнаходження ОСОБА_1, а стало відомо про це лише під час розгляду справи про заміну невідбутого строку громадських робіт на адміністративний арешт, тому вважаю за доцільне поновити строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд першої інстанції вимоги даної норми Закону не порушив, оскільки справу розглянув після надходження до суду поштового повідомлення з відміткою про вручення судової повістки правопорушнику.
З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що вона є матір’ю ОСОБА_1, а тому отримавши з суду повістку про його виклик до суду, вона особисто поставила свій підпис, хоча на той час її син вже на протязі 1 року 6 місяців відбував покарання у місцях позбавлення волі.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно повідомлення з Чернівецького слідчого ізолятора та довідки ОСК МВС України від 26 лютого 2010 року (а.с. 12) ОСОБА_1 перебуває у Чернівецькому слідчому ізоляторі з 18.10.2008 року по теперішній час (станом на 17.03.2010року) за вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці за скоєння злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України.
Оскільки ОСОБА_1 на час складання протоколу про адміністративне правопорушення (16 грудня 2009рік, 11год.09хв.) знаходився у місцях позбавлення волі у зв’язку з відбуттям призначеного покарання, а тому відповідно останній і не міг в зазначену дату керувати автомобілем.
За таких підстав, суд належним чином не перевірив особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та не встановив чи дійсно дана особа винна у вчиненні даного правопорушення і чи мало місце взагалі подія і склад зазначеного адміністративного правопорушення, а тому за таких підстав постанова суду не може бути визнана обґрунтованою та підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И В :
Поновити строк на подачу протесту на постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 04 лютого 2010 року.
Протест прокурора Коропського району задовольнити, а постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 04 лютого 2010 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення.
Суддя І.П. Борисенко