Справа № 2- 827 10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
07.10.2010 року м. Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі :
головуючого по справі судді Нікуліної Л.П.
при секретарі - Веремєєвій Ю.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ?крСиббанк”, 3-я особа Закрите акціонерне товариство Страхова компанія ВУСО, про поновлення порушеного права, визнання неправомірним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, визнання договору частково недійсним та спонукання до зарахування зайво сплачених коштів, -
ВСТАНОВИВ:
16.09.2009 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства ?крСиббанк”, 3-я особа Закрите акціонерне товариство Страхова компанія ВУСО, та просила поновити її порушене право, визнати неправомірним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, визнати частково недійсним договір та спонукати відповідача до зарахування зайво сплачених нею коштів в рахунок кредитного зобов”язання.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на наступне.
01.10.07 р. вона уклала з АКІБ ?крСиббанк”(в наступному ПАТ ?крСиббанк”) договір №11226161000 про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, згідно якого отримала кредитні кошти в сумі 21163,67 швейцарських франків.
27.09.07 р. вона придбала автомобіль марки „Мітсубіши Лансер” 2007 р. випуску, зареєструвала в МРЕО УДАІ УМВС в Харківській області.
Предмет застави - автомобіль страхувався за категоричною вимогою банку в Страховій компанії ВУСО, яка була запропонована відповідачем як акредитована в цьому Банку страхова компанія, чим вона була поставлена в безвихідне становище. Такими діями банк грубо порушив ст. 15 Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.96р. та Закон України ?ро захист економічної конкуренції" від 11.01.01р.
Згідно до п.1.3.1 Договору за користування кредитними коштами була встановлена процентна ставка в розмірі 8,990% річних.
В порушення п.5.2 договору листом №3925А від 20.11.08р. банк повідомив її поручителя - ОСОБА_2, про зміну процентної ставки за користування кредитними коштами, а саме строкової суми основного боргу, за вказаним договором та збільшив її на 3 % річних. Також у листі було вказано, що в разі, якщо Позичальник не застрахує предмет застави за Договором на протязі 2х місяців, процентна ставка за користуванням кредитними коштами буде автоматично збільшена ще на 2 %.
В ч. І п.5.2. Договору вказано, що Банк в разі підвищення процентної ставки за договором повинен не пізніше як за 14 календарних днів до дати збільшення розміру процентної ставки, повідомити її особисто письмово, надіславши відповідного рекомендованого листа. Натомість такого листа було надіслано не їй, а поручителю - ОСОБА_2, який мешкає окремо та за іншою адресою. Банк грубо порушив умови Договору в частині процентної ставки, не маючи права підвищувати процентну ставку.
Договір страхування заставленого майна вона уклала не 28.09.08р., як того вимагають умови договору, а 06.11.08р. - ще до одержання листа про зміну процентної ставки ОСОБА_2 Це відбулося з поважних причин, оскільки вона знаходилась у тривалому відрядженні за межами України, про що свідчать відповідні документи.
Заставне майно було повторно застраховане 06.11.08 р. одразу ж після повернення в Україну з відрядження в страховій компанії ВУСО, яка раніше була примусово нав'язана відповідачем як акредитована страхова компанія. Про те що вказана страхова компанія вже втратила свою акредитацію, банком їй повідомлено не було жодним чином. Відповідач навмисно та штучно створив умови, щоб мати підстави для збільшення процентної ставки за кредитом, тим більше що, попереднє страхування заставного майна здійснювалось в тій самій страховій компанії, яка на той час мала акредитацію банка. Відповідач не прийняв до уваги той факт, що в неї була наявна поважна причина - знаходження у відрядженні за межами України, про що вона своєчасно повідомляла кредитора. Банком навмисно та грубо порушив антимонопольне законодавство та штучно створив суттєві преференції певній страховій компанії, порушуючи таким чином Закон України ?ро захист від недобросовісної конкуренції"" та Закон України ?ро захист економічної конкуренції".
Крім того, відповідач не прийняв до уваги її добросовісність по сплаті коштів по кредиту, перевищив свої повноваження в існуючих правовідносинах, оскільки факт наступного страхування заставленого майна з поважної причини, в раніше вказаній банком страховій компанії, не є таким що може призвести до підвищення відсоткової ставки за кредитом, і це прямо не передбачається умовами Договору.
Відповідач порушив вимоги ст. 11 Закону України ?ро захист прав споживачів" та ?равил надання Банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупної вартості кредиту", затверджені постановою НБУ №168 від 10.05.07р.
Крім того, Законом України №166/УІ від 12.12.08 р. внесені зміни в ст.ст. 1056, 1061 ЦК України та в ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», згідно до яких, банкам забороняється в односторонньому порядку підвищувати процентну ставку по кредиту. Зазначені умови договору протирічать діючому законодавству і є нікчемними. Постановою НБУ №168 від 10.05.08 р. встановлено, що банки не мають права змінювати процентну ставку по кредитам у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін, а примушення позичальника обов'язково погодитися з підвищенням відсоткової ставки і сплачувати її за підвищеними, не передбаченими в початковому договорі розмірами, є порушенням ч .І - 2 ст. 18 Закона України про ?ахист прав споживачів" та ч. З ст. 203 ЦК України, що згідно з ч. 1-2 ст. 215 ЦК України робить зазначені пункти договору недійсними.
Банком суттєво порушені її права, передбачені ст.526 ЦК України щодо зобов 'язання виконувати договір належним чином, відповідно до його умов та умов ЦК, інших актів цивільного законодавства. Відповідач віднайшовши підстави для збільшення відсоткової ставки за користування кредитом тільки для того, щоб отримати додаткові прибутки, при цьому, грубо порушуючи умови договору та діючого законодавства.
Банк не виконує умови Постанови НБУ № 413 від 04.12.08р. „Про окремі питання діяльності Банків", якою в п.2 передбачено переглянути в бік зменшення процентні ставки за кредитами, наданими в іноземній валюті, з урахуванням якості стану обслуговування позичальниками заборгованості за основним боргом та відсотками/комісіями за ним, а також стану дохідності банку, з метою зниження ризиків невиконання позичальниками своїх зобов'язань за такими кредитами.
Враховуючи те, що вона є добросовісним платником кредиту, який є валютним, тяжкі фінансово-економічні умови, що склалися в Україні, те що вона сама виховує дитину, вважає дії Банку незаконними, такими, що грубо порушують її права та діюче законодавство в сфері фінансів та надання банківських послуг.
Сплачуючи на користь банку відсотки за користування кредитними коштами по завищених відсотках, з 05 грудня 2008року по 31 серпня 2009року вона фактично переплатила на користь банка 3062 грн. 57коп грн.., що складає 373,35 швейцарських франків.
В зв”язку з викладеним, просила зобов”язати відповідача зарахувати зайво сплачені кошти в рахунок погашення кредитних коштів за строковою сумою основного боргу.
Представник позивачки в судовому засіданні пред’явленні позовні вимоги підтримав, просив про їх задоволення в повному обсязі.
Представник відповідача, посилаючись на безпідставність пред’явлених позовних вимог, просив суд відмовити у їх задоволенні.
Представник 3-ї особи - ЗАТ Страхова компанія ВУСО, в судове засідання не з”явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позовних з наступних підстав.
01.10.07 р. між ОСОБА_1 та ПАТ ?крСиббанк" ( колишній АКІБ ?крСиббанк” ) укладений договір №11226161000 про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, згідно до якого, позивачка отримала кредитні кошти.
Згідно до п. 1.2.1 договору, банк зобов’язується надати позичальникові кредитні кошти на строк з 01 жовтня 2007 року включно, у розмірі 21163,67 швейцарських франків зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 8,990% п.1.3.1 Договору за користування кредитними коштами була встановлена процентна ставка в розмірі 8,990% річних.
Згідно з додатком №2 до договору, щомісячний платіж складає 1086,72 грн.єквивалент по курсу НБУ, що складає 251,95 швейцарських франків строкової суми та нарахованими відсотками.
Позивачкою вказані суми платежів сплачувалися і сплачуються по даний час своєчасно, що представником відповідача не заперечується.
27.09.07 р. ОСОБА_1 придбаний автомобіль ?ітсубіши Лансер” 2007 р. випуску, зареєстрований на її ім”я в МРЕО УДАІ УМВС в Харківській області.
У відповідності до п.3.4.5 кредитного договору, предмет застави - автомобіль позивачкою застрахований за вимогою банку в СК ВУСО, яка пропонувалася відповідачем як акредитована в банку. Позивачка, не заперечуючи проти вказаної умови, погодилася з нею, отримала кредитні кошти та використала за цільовим призначенням – на придбання автомобіля.
Вимога ОСОБА_1 про визнання незаконним кредитного договору в цій частині є безпідставною та недоведеною, а ні діями позивачки, яка не тільки погодилася з договором у цій частині, а й сумлінно виконувала його та не грунтується вимогах закону з цього приводу, який не містить заборони щодо визначення кредитодлавцем певного страховика заставного майна. В зазначеній частині позовних вимог суд відмовляє ОСОБА_1 з наведених підстав.
Згідно до п.1.3.1 Договору за користування кредитними коштами була встановлена процентна ставка в розмірі 8,990% річних.
Суд вважає доведеним, що в порушення п.5.2 договору №11226161000 від 01.10.07 р. листом №3925А від 20.11.08р. банк повідомив поручителя за договором - ОСОБА_2 про зміну процентної ставки за користування кредитними коштами, а саме строкової суми основного боргу, за договором та збільшив її на 3 % річних. Також у листі було вказано, що в разі, якщо позичальник не застрахує предмет застави за договором на протязі 2х місяців, процентна ставка за користуванням кредитними коштами буде автоматично збільшена ще на 2 %.
Також доведені належним чином посилання позивачки, що заставне майно було повторно застраховане в СК ВУСО 06.11.08 р. після її повернення в Україну з відрядження, що підтверджується посвідченням про відрядження видане ТОВ «Техцентр» (Росія), термін відрядження 80 днів, від 15 серпня 2008 року до 01 листопада 2008року. Проте, відповідач не повідомивши позивачку про втрату акредитації зазначеною СК, діяв несумлінно. Доказів повідомлення про вказані обставини позивачки, представник відповідача не надав. З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованими посилання позивачки, що відповідач навмисно та штучно створив умови для виникнення підстав для збільшення процентної ставки за кредитом, оскільки і попереднє страхування заставного майна здійснювалось в СК ВУСО, яка на той час мала акредитацію банка.
Зазначені дії відповідача здійснені в порушення ч. І п.5.2. Договору, згідно до якого, в разі підвищення процентної ставки за договором, банк повинен не пізніше як за 14 календарних днів до дати збільшення розміру процентної ставки, повідомити позичальника особисто письмово, надіславши відповідного рекомендованого листа.
Відповідачем безпідставно не прийнята до уваги добросовісність по сплаті коштів по кредиту позивачкою, та порушені вимоги ст. 11 Закону України ?ро захист прав споживачів" та ?равил надання Банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупної вартості кредиту", затверджені постановою НБУ №168 від 10.05.07р.
Згідно п. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатись, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватись залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь–яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
Представник відповідача не надав суду докази на підтвердження того, що позивач, відповідно до умов кредитних договорів та законодавства, була письмово повідомлена про зміну відсоткової ставки за договорами.
Всупереч п.5.2 договору, такого листа відповідач надіслав не ОСОБА_1, а її поручителю - ОСОБА_2 Представником відповідача вказані факти не спростовувались, та жодним чином не ос порені, в зв”язку з чим, суд вважає доведеним позов в частині порушення відповідачем умов Договору в цій частині.
Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльністю» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно – правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладені договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.
Пунктом 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими постановою Національного банку України № 168 від 10 травня 2007 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808, встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настанні події, не залежно від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банк не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї із сторін (змін кредитної політики банку).
Таким чином, зміна процентної ставки відповідно до ст. 652 ЦК України, ст.. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та вимог Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту можлива лише при істотній зміні обставин, якими сторони керувалися при укладені договору.
Відповідачем суду не надано доказів того, що істотно змінилися обставини, якими керувалися сторони при укладенні договору та настала подія, яка має безпосередній вплив на вартість ресурсів Банку та не надано обґрунтування та розрахунку підвищення відсоткової ставки.
Законом України «Про банки та банківську діяльність», встановлено, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами, за винятком випадків, встановлених законом.
Враховуючи, що відповідач підняв в односторонньому порядку відсоткову ставку за кредитними договорами, укладеними з позивачкою, з 05.12.2008 року, суд дійшов висновку, що таке збільшення відсоткової ставки є таким, що порушує норми діючого законодавства.
Відповідно до ч.3 ст. 1056-1 ЦК України, яка також набрала чинності 9 січня 2009 року, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ч.2 ст. 215 ЦК України нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язанні з його недійсністю. Правові наслідки недійсністю правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватись за домовленістю сторін.
Таким чином, умова кредитного договору, укладеного між позивачкою та відповідачем про право відповідача збільшувати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною і не створює для сторін цих угод ніяких юридичних наслідків, а тому процентна ставка за кредитними договорами повинна залишатися без змін до повного виконання всіх умов обома сторонами договорів.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що банк в односторонньому порядку внісши зміни до кредитного договору про підвищення відсоткової ставки за користування кредитом, порушив вимоги самого кредитного договору, Закон України «Про захист прав споживачів», Закон України «Про банки та банківську діяльність», Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою НБУ № 168. А відтак таке підвищення банком відсоткової ставки за користування кредитом є незаконним, пред’явленні позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом не приймаються до уваги заперечення представника відповідача, оскільки вони суперечать фактам, встановленим у судовому засіданні та не ґрунтуються на законі.
Враховуючи фактичну сплату позивачкою неправомірно та безпідставно збільшених відсотків за користування кредитними коштами за період з 05.12.2008р. по 31.08.2009р. у сумі 3062 грн. 57коп. , що складає 373,35 швейцарських франків, суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки про спонукання Публічного акціонерного товариства ?крСиббанк” зарахувати зайво сплачені кошти для погашення строкової суми основного боргу за кредитом у сумі 3062 грн. 57коп.
Суд стягує з відповідача судові витрати, сплачені позивачкою при зверненні до суду у сумі 54 грн. 50 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 526, 625, 1048, 1056-1 ЦК України;
ст.ст. 8, 10, 57- 60, 208, 209, 212-215,218 ЦПК України, Законом України «Про банки та банківську діяльність»; Законом України «Про захист прав споживачів», суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ?крСиббанк”, 3-я особа Закрите акціонерне товариство Страхова компанія ВУСО про поновлення порушеного права, визнання неправомірним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, визнання договору частково недійсним та спонукання до зарахування зайво сплачених коштів задовольнити частково.
Поновити порушене право ОСОБА_1, визнавши неправомірними дії Публічного акціонерного товариства ?крСиббанк „ щодо підвищення відсоткової ставки за користування кредитними коштами, а саме строкової суми основного боргу за кредитним договором від 01.10.07 р. № 11226161000 та збільшення на 3 % річних, згідно листа № „3925 А" від 20.11.2008 р.
Зобов”язати Публічне акціонерне товариство ?крСиббанк” повернути ОСОБА_1 зайво сплачені кошти для погашення строкової суми основного боргу за кредитом у сумі 3062 грн. 57 коп .
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства ?крСиббанк” на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 54 грн 50коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Нікуліна Л.П.