Справа № 1-126/2010

    В  И  Р  О  К

іменем  України

28 вересня 2010 року                   Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого                         судді  Трофімчука М.Ю.

               при секретарі                                   Рошак К.В.

з участю прокурора                                         Волошина С.В.

          адвоката                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шаргороді в залі суду справу по обвинуваченню   ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Шаргород Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України,  не працюючого, не одруженого, з неповною середньою освітою, судимого 27.04.2010 року Шаргородським районним судом за ч.1 ст.296 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі шестисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 11500 грн.,

      у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.185,  ч.2 ст.185 КК України ,

в с т а н о в и в :

     ОСОБА_2 на початку червня 2010 року біля 12 години, перебуваючи на лікуванні в палаті №5 хірургічного відділення Шаргородської ЦРЛ, що розташована по вул. Пархоменка,9 в м. Шаргород Вінницької області, побачив, як його сусід по палаті – ОСОБА_3 поклав на тумбочку біля свого ліжка грошові кошти, після чого заснув. Зачекавши деякий час, ОСОБА_2 підійшов до тумбочки і, скориставшись тим, що крім нього та сплячого ОСОБА_3 в палаті нікого не було, умисно, таємно, з метою крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу взяв з тумбочки 350 грн., купюрами номіналом 50 та 100 грн. та, поклавши їх собі в кишеню, залишив палату. В подальшому, протягом кількох днів після крадіжки він витратив викрадені гроші на продукти харчування та сигарети.

    Крім того, ОСОБА_2 28.06.2010 року біля 12-ї години, зайшов до палати №3 хірургічного відділення Шаргородської ЦРЛ, де виявивши, що всі хворі сплять, підійшов до  ліжка ОСОБА_4, і скориставшись тим, що його ніхто не бачив умисно, таємно, маючи намір на таємне заволодіння чужими майном, шляхом вільного доступу, взяв з тумбочки 350 грн., купюрами номіналом 50 та 100 грн. та, поклавши їх собі в кишеню, залишив палату. В подальшому, ОСОБА_2 витратив викрадені гроші на продукти харчування та сигарети.

    Також, біля 22- ї години 15.07.2010 року, ОСОБА_2 пройшов до палати №3 хірургічного відділення Шаргородської ЦРЛ, де виявивши, що всі хворі сплять, підійшов до  ліжка ОСОБА_5 з метою забрати штатив для крапельниці та побачив в ногах лежачої на ліжку хворої гаманець. Пересвідчившись, що його ніхто не бачить, ОСОБА_2 викрав з гаманця ОСОБА_5 гроші в сумі 300 грн., купюрами номіналом 50 та 100 грн. та, поклавши їх собі в кишеню, залишив палату. В подальшому, викрадені гроші ОСОБА_2 витратив на придбання продуктів харчування та сигарет.

Таким чином, при вище наведених обставинах, ОСОБА_2 завдав матеріальної шкоди потерпілим: ОСОБА_3 - на суму 350 грн., ОСОБА_4 – на суму 350 грн., ОСОБА_5 – на суму 300 грн.

    В судовому засіданні ОСОБА_2 винуватим себе визнав повністю, розкаюється в скоєному, просив суворо не карати, згоден, щоб справу розглянули за спрощеним порядком.

    Адвокат ОСОБА_1 не заперечував про розгляд справи за спрощеним порядком.  

     Прокурор Волошин С.В. не заперечував про розгляд справи за спрощеним порядком.    

      Відповідно до вимог ст. 299 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясував, чи правильно підсудний та інші учасники процесу розуміють зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності та істинності їх позиції у суду немає. Суд також роз’яснив підсудному та іншим учасникам процесу, що при таких обставинах вони позбавляються права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Допитавши підсудного ОСОБА_2, оглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка),  а також таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тому він повинен нести покарання за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України.

Визначаючи міру покарання підсудному, суд врахував йому пом’якшуючі обставини: його щире каяття і сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставиною, обтяжуючою покарання підсудного ОСОБА_2, є вчинення злочину повторно (рецидив злочину).

З урахуванням обставин, що пом’якшують покарання підсудного: щире каяття і сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди, з урахуванням особи винного: його молодий вік та запевнення суду про не вчинення злочинів в майбутньому та його ставлення до вчиненого діяння, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства. Є підстави застосувати ст.75 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 323,  324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2  визнати винуватим за ч.1 ст.185, ч.2  ст.185  КК України.

Призначити йому покарання:

за ч.1 ст.185 КК України – один рік позбавлення волі,  

за ч.2 ст.185 КК України – два роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів шляхом складання призначених покарань  – три роки  позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.  

На підставі п.п.2-4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

    Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ: