Справа № 1-122/2010

В  И  Р  О  К

іменем  України

17 вересня 2010 року           Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі:      головуючого             судді   Трофімчука М.Ю.                                        

            при секретарі                         Палій М.Д.  

з участю:     прокурора                     Волошина С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шаргороді в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мізяківські Хутори Вінницького району, жителя АДРЕСА_1 Вінницької області,  українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, перебуває в незареєстрованому шлюбі, судимого 25.11.2009 року Шаргородським районним судом по ст.122 ч.1, ст.296 ч.1, ст.70 КК України до трьох років позбавлення волі та штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінінумів доходів громадян – 8500 (вісім тисяч п’ятсот) грн., на підставі ст.ст. 75,76, КК України звільнений від відбування покарання у виді позбавлення з випробуванням з трьохрічним іспитовим строком,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України ,

в с т а н о в и в:

          Суд визнав доведеним, що підсудний ОСОБА_1 вчинив умисне легке тілесне ушкодження при слідуючих обставинах.

20.02.2010 року біля 20-ї години, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп’яніння в своєму домогосподарстві, яке розташоване по АДРЕСА_1 Вінницької області почав скандалити з співмешканкою ОСОБА_2, після чого, перебуваючи в агресивному стані, умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень , наніс два удари правою рукою по лівому стегну своєму малолітньому сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, чим спричинив тілесні ушкодження: синець в середній третині по задній поверхні лівого стегна. Дане тілесне ушкодження утворилось від дії твердого тупого предмета та відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, розкаявся у вчиненому та повністю підтвердив суду вище казані фактичні обставини справи, просив суворо не карати.

Крім признання підсудного його винуватість підтверджується:

- показами законного представника потерпілого ОСОБА_3 – ОСОБА_2, яка суду показала, що вона спів проживає в незареєстрованому шлюбі з підсудним ОСОБА_1 Від даного шлюбу є троє дітей. Останнім часом ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями, на ґрунті цього постійно виникають суперечки, під час яких ОСОБА_1 погрожує їй фізичною розправою, ображає дітей. 20.02.2010 року, біля 20-ї години ОСОБА_1 прийшов додому в стані алкогольного сп’яніння, почав ображати її та дітей, виганяв їх з будинку. Під час суперечки наніс рукою два удари по сідницях старшому сину ОСОБА_3, 2006 року народження, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження. Крім того, ОСОБА_1, коли перебуває в стані алкогольного сп’яніння, намагається покінчити життя самогубством, неодноразово лезом різав собі вени;

- показами свідка ОСОБА_4, які досліджувалися  судом (а.с.18), з яких вбачається, що 20.02.2010 року біля 20-ї години він перебував у будинку ОСОБА_2 в с. Джурин Шаргородського району і був очевидцем суперечки  ОСОБА_1 з ОСОБА_2, під час якої ОСОБА_1 наніс два удари рукою по сідницях своєму старшому сину ОСОБА_3, від яких утворилися синці;

- висновком судово-медичної експертизи (а.с.47-48), з якого вбачається, що у ОСОБА_3 було виявлено синець на середній третині по задній поверхні лівого стегна, який утворився від дії твердого тупого предмета, можливо, в термін та при обставинах, вказаних в постанові про призначення експертизи та відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Згідно акту №179 стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 01.07.2010 року, ОСОБА_1 в період вчинення злочину не страждав на хронічне душевне захворювання, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період вчинення злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час не страждає на хронічне душевне захворювання, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. Він є особою з акцентуацією рис характеру по демонстративно нестійкому типу. В теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.51).

Аналіз перевірених і оцінених в судовому засіданні  доказів переконує суд, що підсудний ОСОБА_1 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, винуватість його у вчиненні злочину доведена повністю, дії його кваліфіковані вірно і він повинен нести покарання за ч.1 ст.125 КК України.

Сукупність наведених та оцінених доказів свідчить про наявність у підсудного умислу на вчинення легкого тілесного ушкодження, зокрема, покази самого підсудного ОСОБА_1 на досудовому слідстві, який показав, що 20.02.2010 року він прийшов додому в стані алкогольного сп’яніння і між ним та ОСОБА_2 виникла чергова суперечка, під час якої діти почали плакати і він, щоб заспокоїти старшого сина ОСОБА_5, два рази умисно вдарив його рукою по лівому стегні, від чого утворився синець.

ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтвердив покази, дані на досудовому слідстві.

Про наявність умислу на вчинення злочину у ОСОБА_1 свідчить і висновок судово-психіатричної експертизи від 01.07.2010 року, з якого вбачається, що в період вчинення злочину останній не страждав на хронічне душевне захворювання, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період вчинення злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час не страждає на хронічне душевне захворювання, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. Він є особою з акцентуацією рис характеру по демонстративно нестійкому типу. В теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

            Визначаючи міру покарання підсудному, суд врахував йому пом’якшуючі та обтяжуючі обставини.

    Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1, є його каяття і сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, обтяжуючими покарання підсудного, є: рецидив злочину, вчинення злочину щодо малолітнього та в стані алкогольного сп’яніння.

З врахуванням цих обставин та особи підсудного ОСОБА_1, який негативно характеризується за місцем проживання, з урахуванням його ставлення до вчиненого діяння, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для його виправлення, попередження вчинення ним нових злочинів є покарання у виді громадських робіт.

Разом з тим, суд, враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив злочин, будучи засудженим вироком  Шаргородського районного суду від 25.11.2009 року до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки зі звільненням від відбування покарання з трьохрічним іспитовим строком зі штрафом в розмірі  п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 8500 гривень, вбачає підстави приєднати йому не відбуте покарання за попереднім вироком на підставі ст.ст. 71, 72 КК України.

           Керуючись ст.ст. 323,  324 КПК України, суд

з а с у д и в :

Визнати  ОСОБА_1  винуватим за ч. 1 ст. 125 КК  України і призначити йому покарання у виді  громадських робіт строком  200 (двісті) годин.

На підставі ст.71 КК України приєднати ОСОБА_1 не відбуту частину покарання за вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 25.11.2009 року – три роки позбавлення волі зі штрафом в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 8500 (вісім тисяч п’ятсот ) грн.

Остаточне покарання призначити три роки і двадцять п’ять днів   позбавлення волі   зі   штрафом в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 8500 (вісім тисяч п’ятсот ) гривень.  

Вирок в частині призначення засудженому ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 8500 грн. виконувати самостійно, на підставі ч.3 ст.72 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту з зали суду.

Строк відбування покарання обчислювати з дня взяття під варту, тобто з 17.09.2010 року.

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженим – в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

СУДДЯ: