Справа № 1-115/2010

В И Р О К

Іменем України

14 вересня 2010 року                  Шаргородський районний суд  Вінницької області

                    в складі:    

                                головуючого              судді   Трофімчука М.Ю.

                                при секретарі                         Палій М.Д.

                                за участю прокурора             Волошина С.В.

                    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду  справу про обвинувачення:

                    ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 Вінницької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого 28.07.2006 року Шаргородським районним судом за ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три років та три місяці, покарання відбув 26.10.2009 року,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

         ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2 Вінницької області, українця, громадянина України,  з середньою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

                                                      В С Т А Н О В И В:

                    Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 8.05.2010 року, біля 22 години, за попередньою змовою між собою, з метою скоєння крадіжки, шляхом вільного доступу, зайшли на територію хліва, який огорожений шифером по периметру, належить ОСОБА_3, розташований по АДРЕСА_3 Вінницької області, де з огороженої шифером території, прилягаючої до сараю, умисно, таємно викрали алюмінієвий бідон, бувший у використанні, ємністю 40 літрів, вартістю 247,50 грн. із 10 кілограмами зерна ячменю в ньому, вартість 1 кілограма становить 1 грн., на суму 10 грн., чим завдали матеріальну шкоду  ОСОБА_4 на загальну суму 257,50 грн.  

                    Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винуватими себе в пред’явленому їм обвинуваченні визнали повністю, в скоєному щиро розкаюються, просили суд суворо не карати, згодні розглянути справу за спрощеним порядком.  

                  Прокурор Волошин С.В. не заперечував про розгляд справи за спрощеним порядком.      

                   Відповідно до вимог ст. 299 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясував, чи правильно підсудні та інші учасники процесу розуміють зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності та істинності їх позиції у суду немає. Суд також роз’яснив підсудним та іншим учасникам процесу, що при таких обставинах вони позбавляються права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

       Таким чином, суд прийшов до висновку, що підсудний ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна повторно за попередньою змовою групою осіб, підсудний ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, тому вони повинні нести покарання за ч.2 ст.185 КК України.  

                Визначаючи вид та міру покарання підсудним, суд врахував їм пом’якшуючі обставини: їх щире каяття і сприяння розкриттю злочину,  по місцю проживання характеризуються позитивно, від скоєного злочину будь-яких наслідків не настало, крадене повернуто потерпілому. Обставин, обтяжуючих покарання підсудних, судом не встановлено.

     З врахуванням обставин, які пом’якшують покарання, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства. Є підстави застосувати ст.75 КК України. А виправлення ОСОБА_1 можливе у місцях  обмеження волі, враховуючи рецидив злочину.

          Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речовий доказ по справі – алюмінієвий бідон – слід залишити  у власності потерпілого ОСОБА_3

Відповідно до ст. 93 КПК України підлягають стягненню солідарно з підсудних ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 380,00 грн. (а.с. 25).

           Керуючись ст.ст. 323,  324 КПК України, суд

                                                         З А С У Д И В :

                  ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді одного року і шести місяців обмеження волі.

        Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня звернення вироку до виконання.

        Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

                  ОСОБА_2 визнати   винуватим за ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.  

        На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2  від відбування призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.  

      На підставі п.п.2-4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки:

      не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

       Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

        Речовий доказ по справі – алюмінієвий бідон – залишити  у власності ОСОБА_3.

       Стягнути з засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь   ФО-П ОСОБА_5, рахунок  НОМЕР_2 у відділенні №44 АКІБ «УкрСиббанк» м. Жмеринка, МФО 351005, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, вартість проведення товарознавчої експертизи в сумі 380 (триста вісімдесят) грн.

                 Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15-ти діб з дня його проголошення.

СУДДЯ: