Справа № 2 – 3879/10

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в задоволенні заяви

про забезпечення позову

01 жовтня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу  Дніпропетровської області   у складі :

головуючого судді – Дурасової Ю.В.

при секретарі – Крутій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд -

Встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову у відношенні відповідача ОСОБА_2, вказуючи, що додатково до поданого ним позову до гр. ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, нанесеної йому в результаті дорожньо-транспортної пригоди надає заяву про забезпечення позову. Відповідач зареєстрований у власній квартирі                     за адресою: АДРЕСА_1, але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, а тому є підстави вважати, що він може здійснити відчуження жилого приміщення за вказаною адресою реєстрації, яке для його постійного проживання йому не потрібно. Оскільки за наявною інформацією, вказана квартира є єдиним майном на яке може бути звернено стягнення, то в разі вирішення спору на його користь, його відчуження може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно заяви про забезпечення позову просить накласти арешт на нерухоме майно – житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд може застосувати заходи по забезпеченню позову за заявою осіб,              що беруть участь у справі.

Заява про забезпечення позову повинна відповідати вимогам ч. 2 ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 151 та п. 3 ч. 2 ст. 151 ЦПК України в заяві повинні бути вказані: причини,               у зв’язку з якими, потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати                                з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У вказаній заяві не обґрунтовано вид забезпечення позову та його необхідність, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відсутність вказаних вимог перешкоджає суду у постановлені ухвали відповідно до ст. 151-153 ЦПК України.

Згідно ст. 152 ЦПК України видами забезпечення позову є:

1) накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) заборона вчиняти певні дії;

3) встановлення обов'язку вчинити певні дії;

4) заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупинення продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису;

6) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними               із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заявник не вказав причини, згідно яких виконання рішення суду в майбутньому стане неможливим                або утрудненим, переконання в тому, що боржник зможе відчужити належне йому майно на користь третіх осіб не надано, тому суд відмовляє в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд -

Ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Копію ухвали суду направити ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                             Ю.В. Дурасова