АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2010 року                                                            м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Чорного В.І.

           Суддів : Медвецького С.К., Оніщука В.В.,

      при секретарі : Черепановій В.І.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги та стягнення недоплаченої грошової допомоги на оздоровлення,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вищезазначеним позовом в якому просив визнати дії відповідача протиправними та стягнути з управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці на його користь недоплачену грошову допомогу на оздоровлення.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 липня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано дії управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці щодо відмови у проведені перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення на 2009 рік неправомірними.

Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці здійснити ОСОБА_1, інваліду другої групи, перерахунок та виплату не донарахованої щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2009 рік в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат з врахуванням виплаченої суми на оздоровлення в 2009 році. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці просить скасувати рішення суду, оскільки воно  ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

 Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи, що підтверджується відповідними посвідченнями.

Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір щорічної допомоги на оздоровлення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії складає 5 мінімальних заробітних плат.

Відповідачем зазначена допомога за 2008-2010 роки позивачу виплачувалась у неповному розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року ст. 48 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції відповідно до якої одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, судовою колегією враховується, що рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 – рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», якими змінено редакцію статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Проте, відповідно до п. 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.

Крім того, за загально визначеним принципом права закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно – правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно – правовий акт, під час якого вони настали.

Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат, ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, за 2008 рік нарахована та виплачена в травні 2008 року допомога на оздоровлення в сумі 90 грн., у такому ж розмірі вказана допомога була виплачена і за 2009 рік  відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що свідчить довідка, яка видана начальником Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради.

Відмовляючи в задоволенні позову щодо стягнення допомоги за 2008 рік, судом підставно прийнято до уваги ,те що відповідач здійснив відповідні виплати у 2008 році до прийняття рішення Конституційного Суду України, тобто управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці діяло у межах своїх повноважень та у законний спосіб.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вимога позивача провести виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік є обґрунтованою, оскільки відповідачем порушено його право на отримання такої допомоги у розмірі передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, оскільки доказів, які спростовували б встановленні судом обставини, не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А  :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці  відхилити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :