АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого : Чорного В.І.
Суддів : Медвецького С.К., Оніщука В.В.,
при секретарі : Черепановій В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «ВТБ Банк» на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 11.08.2010 року по справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
в с т а н о в и л а :
У травні 2010 року публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, мотивуючи тим, що відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, своєчасно не погасив чергові частини кредиту в період з 29 жовтня 2008 року по 23 квітня 2010 року, прострочив оплату відсотків за користування кредитом в період з 1 грудня 2008 року по 10 березня 2010 року. Тому Банк просив стягнути з відповідача 5230,62 грн. заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції 189,34 грн. та 3% річних 40,75 грн.; 495,44 грн. заборгованості по сплаті відсотків з урахуванням індексу інфляції 37,46 грн. та 3% річних – 7,22 грн.; 2925,38 пені за кредитним договором, а разом 8651,44 грн.
Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області 11.08.2010 року позов ПАТ «ВТБ Банк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» 5230,62 грн. заборгованості за кредитним договором, 495,44 заборгованості по відсотках за користуванням кредитом, 500 грн. пені за порушення зобов’язань за кредитним договором та 206,51 грн. судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «ВТБ Банк» просить скасувати рішення суду в частині задоволення позову про стягнення пені за порушення зобов’язань за кредитним договором в сумі 500 грн. та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 в частині стягнення пені за порушення зобов’язань за кредитним договором в сумі 2952,38 грн. задоволити в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Встановлено, що 23 липня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір про надання кредиту в сумі 7000 грн. з терміном повернення 20 липня 2011 року зі сплатою 30 відсотків річних за користування кредитом. Сума кредиту позичальником отримана повністю. Однак відповідач несвоєчасно сплачував відсотки за кредитом та недотримувався графіку погашення кредиту встановленого кредитним договором, що призвело до існуючої заборгованості.
Пунктом 4.4 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані відсотки, незалежно від настання строку виконання зобов’язання, у разі порушення позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором в тому числі несплати відсотків за користування кредитом.
Пунктом 9.1 кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення Позичальником своїх зобов’язань щодо повернення кредиту таабо сплати відсотків, а також комісії, Позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5 відсотка від суми невиконаних зобов’язань.
За правилами ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, зменшення розміру неустойки судом можливе лише, якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, або ж кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов’язання, або не вжив заходів до їх зменшення.
Як свідчать матеріали справи, з метою спонукання відповідача до належного виконання умов кредитного договору, Банк звернувся до ОСОБА_1 з вимогою про усунення порушення зобов’язання 02.04.2010 року, про що свідчить повідомлення (а.с. 27).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано зменшив розмір неустойки прийнявши до уваги матеріальне становище позичальника, а також те, що Банк завчасно не звернувся до відповідача з вимогою про усунення порушення зобов’язання, не проводив перевірку його матеріального стану, як того вимагає п. 6.2 Договору, чим сприяв збільшенню суми заборгованості.
Із наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, оскільки доказів, які спростовували б встановленні судом обставини, не надано.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» відхилити.
Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 11 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена з моменту її проголошення до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Судді:
З оригіналом вірно :