АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2010 року                                                                                м. Вінниця

         Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого : Чорного В.І.

Суддів : Медвецького С.К., Оніщука В.В.,

при секретарі : Черепановій В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України м. Ладижин Вінницької області на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 19 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ладижин Вінницької області про стягнення з управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області недоотриманої щомісячної  допомоги, як дитині війни,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ладижин Вінницької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги як дитині війни, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 р. їй присвоєний статус дитини війни. Згідно ст. 6 зазначеного закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тому просила задоволити позовні вимоги.

Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 19 листопада 2009 року позов задоволити частково.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області щодо здійснення виплати підвищення державної пенсії відповідно до закону України «Про соціальний захист дітей війни»ОСОБА_1

Стягнуто з управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області на користь ОСОБА_1 суму недоплаченого підвищення, як дитині війни, в розмірі 30% мінімального розмірі пенсії за віком за період з 01.10.2008 року по 01.10.2009 року у розмірі – 1195,20 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Ладижин Вінницької області просить постанову суду скасувати, та ухвалити нове рішення яким у позові відмовити.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком та належать до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.).

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіка 25 років, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489 пунктом 12 статті 71 зупинено на 2007 рік дію положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 111 цього Закону встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього Закону.

Також цим рішенням Конституційного Суду України визначено, що зупинення законом «Про Державний бюджет України» дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх  окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня   ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу другого Закону України від 28 грудня   2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін   до деяких законодавчих актів України» норми ст. 6 Закону України від 18  листопада 2004 року щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в   новій редакції.

    Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року   № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет   України) зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу другого Закону України   від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про   внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів  підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції   України (є неконституційними). Це рішення має преюдиційне значення для   судів.

За змістом ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2009 році встановлено в розмірі, що діяв у грудні 2008 року.

Таким чином, право на  здійснення перерахунку підвищення до пенсії у   розмірах, визначених ст. 6 Закону від  18 листопада 2004 року, мають діти   війни з 22 травня 2008 року.

Що стосується вимог про виплату позивачу недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в сумі 1195,20 грн., то вони задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до вимог статей 10, 57-59, 60, 64 ЦПК України докази, а саме: належно допустимий розрахунок позову на таку суму зобов’язаний надати до суду позивач у підтвердження своїх позовних вимог.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо протиправної бездіяльності відповідача в частині не нарахування позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, а відтак не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу частково, а судове рішення – змінити.

Керуючись ст. ст. 304№, 307, 309, 316, 317, ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а   :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України м. Ладижин Вінницької області задовольнити частково.

Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 19 листопада 2009 року в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області грошової суми в розмірі – 1195,20 грн. скасувати і в задоволенні позову в цій частині ОСОБА_1 відмовити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01.10.2008 року по 01.10.2009 року, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді :