АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

24 вересня 2010 року                                                                                м. Вінниця

         Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого : Чорного В.І.

Суддів : Медвецького С.К., Оніщука В.В.,

при секретарі : Черепановій В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Теплицькому районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Теплицькому районі Вінницької області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової допомоги як дитині війни,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2007 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Теплицькому районі Вінницької області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової допомоги як дитині війни, мотивуючи свої вимоги тим, тим що відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 р. йому присвоєний статус дитини війни. Згідно ст. 6 зазначеного закону їм повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тому просив задоволити свої позовні вимоги.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2007 року  позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни, починаючи з 09.07.2007 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Теплицькому районі Вінницької області просить постанову суду скасувати, та ухвалити нове рішення яким у позові відмовити.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належать до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни.  

Положення ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Однак, згідно з пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2007 р. із урахуванням ст. 111 цього ж Закону.  

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. із урахуванням ст. 111 цього ж Закону.  

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., мають діти війни з 9 липня до 31 грудня 2007 р.

Суд першої інстанції, який розглядав на той час справу за правилами адміністративного судочинства, повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку наявним доказам, а тому прийшов до обґрунтованого висновку про те, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. і здійснити відповідні перерахування (за той період, коли дія цієї норми не була зупинена). Однак, УПФ у порушення зазначених положень цього Закону таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.  

Стосовно ж строків такого перерахування, то суд допустився помилки, оскільки така дія УПФ повинна була проводитися лише з 9 липня до 31 грудня 2007 р.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору.

З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу частково, а судове рішення – змінити, доповнивши резолютивну частину постанови суду, зазначивши про необхідність проведення перерахунку та виплату з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Керуючись ст. ст. 304№, 307, 309, 316, 317, ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а   :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі Вінницької області задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2007 року змінити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням фактично отриманих сум.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

Судді :

З оригіналом вірно :