Справа №1-31/2007

ВИРОК

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м.Луцьк                                                                                 19 січня 2007 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням судді   Квятковського М.С.

за участю  секретаря    Федчук Т. А.

прокурора КаразіяВ.А.

адвоката ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1р/н, уродженця м.Кіровська Луганської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітній син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4р/н, генерального директора ТзОВ «Сакура-Агросервіс», мешканця м.АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ст.. ст.   190 ч.4, 191 ч.5, 209 ч.3, 222 ч.2, 364 ч.2, 366 ч.2, 27 ч.3, 364 ч.2, 27

ч.З, 366 ч.2 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2р/н., уродженки м.Кіровська Луганської області, громадянки України, із вищою освітою, одруженої, на утриманні неповнолітній син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4р/н, не працюючої,    мешканки м.АДРЕСА_1, раніше не судимої,

за ст.ст.190 ч.4,209 ч.3, 222 ч.2, 364 ч.2, 366 ч.2 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3р/н, уродженця с.Одеради Ківерцівського р-ну Волинської області, громадянина України, із вищою освітою, пенсіонера, мешканця смт. АДРЕСА_2, в порядку ст. 89 КК України не судимого,

за ст.ст. 190 ч.4,209 ч.3, 364 ч.2 КК України,

встановив:

В березні 2001 року підсудний ОСОБА_1. - директор ТзОВ «Сакура ЛТД», та підсудний ОСОБА_3. - директор ПП «Агросервіс плюс», який також обіймав посаду директора міжгосподарського Ківерцівського комбікормового заводу, за попередньою змовою між собою, переслідуючи мету заволодіння незаконним шляхом пайовими частками сільськогосподарських підприємств - власників Міжгосподарського Ківерцівського комбікормового заводу, ввійшли в довіру до керівників цих підприємств, та створивши у них оманливу впевненість в своїй добросумлінності та чесності намірів, на засіданні ради цих керівників переконали їх прийняти рішення про передачу заводу в оренду ТзОВ "Сакура" ЛТД і ПП "Агросервіс плюс", з правом викупу його на протязі трьох років.

Продовжуючи свої злочинні дії, і не маючи наміру розраховуватись з його власниками, ОСОБА_1. надав ОСОБА_3. виготовлені ним договори поступки пайових часток в Міжгосподарському Ківерцівському комбікормовому заводі, виконані як договори купівлі-продажу, а не як договори оренди і згідно яких, при підписанні даного

договору, власниками кожної частки паю ставали покупці: ПП "Агросервіс плюс" в особі ОСОБА_3. в кількості 20% від їх вартості і ТзОВ "Сакура" ЛТД в особі ОСОБА_1. в кількості 80%. ОСОБА_3., використовуючи довір'я зі сторони керівників сільськогосподарських підприємств, яке ґрунтувалось на особистих та юридичних стосунках, шляхом обману та зловживаючи їх довірою, особисто на протязі липня - серпня 2001 надав З 6-й керівникам сільськогосподарських підприємств для підпису ці договори поступки пайових часток, пояснюючи при цьому, що вони виконані згідно з рішенням, прийнятим на раді керівників сільськогосподарських підприємств району про передачу пайових часток господарств в оренду з правом їх викупу на протязі трьох років, і їх зміст перевірений юристами управління сільського господарства та продовольства і райдержадміністрації Ківерцівського району.

В результаті даних злочинних дій, ОСОБА_1. і ОСОБА_3. незаконно заволоділи пайовими частками в міжгосподарському Ківерцівському комбікормовому заводі сільськогосподарських підприємств в наступних розмірах: СГВК "Маяк" - 14976 грн. 31 коп., СГВК "Оберіг" - 9967 грн. 84 коп., СГВК "Нива" - 22832 грн. 74 коп., СГВК "Промінь" -19248 грн. 24 коп., СГВК "Відродження" - 19935 грн. 68 коп., СГВК "Весна" - 16302 грн. 08 коп., СГВК "Прометей" 9575 грн. 02 коп., СГВК "Мир" - 15025 грн. 41 коп., СГВК "Світанок" - 12245 грн. 67 коп., СГВК "Слава" - 21163 грн. 25 коп., СГВК "Калина" 16596 грн. 70 коп., СГВК "Зоря" - 10164 грн. 25 коп., СГВК "Гремячинський" - 17185 грн. 93 коп., СГВК "Скреготівський" - 5106 грн. 68 коп., СГПП "Довіра" - 6383 грн. 35 коп., СГПП "Правда" - 2946 грн. 16 коп., ТзОВ "Злагода" - 1915 грн., СГВК "Батьківщина" - 5892 грн. 32 коп., СГПП "Дружба" - 17529 грн. 65 коп., СГВК "Україна" - 19150 грн. 04 коп., СГВК "Озеро" - 17578 грн. 75 коп., СГПП "Холоневичівське" - 20770 грн. 43 коп., СГВК "Меридіан" - 17235 грн. 03 коп., СГВК "Полісся" - 15516 грн. 44 коп., СГВК "Надія" - 11048 грн. 10 коп., ТзОВ "Деметра" - 5941 грн. 42 коп., СГВК "Шевченка" - 11833 грн. 74 коп., СГВК "Урожай" - 10409 грн. 76 коп., СГВК "Пролісок" - 982 грн. 02 коп., СГВК "Світоч" -2651 грн. 54 коп., СГВК "Прилуцький" - 15025 грн. 41 коп., СГВК "Мрія" - 22881 грн. 84 коп., СГВК "Колос" - 26908 грн. 26 коп., СГПП "Завітне" - 13257 грн. 72 коп., КСП ім. академіка Кравчука - 8101 грн. 94 коп., ДГ Олицьке - 26711 грн. 85 коп., а всього майном в особливо великих розмірах на загдпьну суму 491026 грн. 60 коп.

Крім цього, в березні 2002 року ОСОБА_1., перебуваючи на посаді генерального директора ТзОВ «Сакура Агросервіс», діючи з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, переслідуючи мету отримати в ВАТ «Державний ощадний банк України» Ківерцівського відділення № 6508 кредит в сумі 110 000 грн., надав в кредитний відділ банку завідомо неправдивий документ - витяг з протоколу № 4 від 30 квітня 2001 року співвласників майнових паїв членів СГВК «Світанок», яке під час реорганізації ввійшло в склад ТзОВ «Сакура Агросервіс», про виключення з пайового фонду господарства ліквідного майна - худоби основного стада і молодняка на відгодівлі, та заставив його під кредит в банку, привласнивши такими діями майно в особливо великих розмірах вартістю 289936 грн. 46 коп., яке підлягало розпаюванню між членами колишнього СГВК «Світанок», що спричинило тяжкі наслідки.

Крім цього, 25 квітня 2002 року ОСОБА_1. в с. Дерно, перебуваючи на посаді генерального директора ТзОВ "Сакура Агросервіс", з метою заволодіння земельною ділянкою площею 4,266 га Дернівської сільської ради Ківерцівського району, на якій розташований міжгосподарський Ківерцівській комбікормовий завод, вартість якої 88412 грн., використовуючи довір'я до нього зі сторони голови Дернівської сільської ради, яке ґрунтувалось на особистих та юридичних стосунках, уклав договір купівлі продажу даної земельної ділянки, не маючи наміру розраховуватись з її власниками. Після цього, не провівши оплати її вартості, та не маючи відповідного документа на право нею розпоряджатись - Державного акту про право власності на землю, надав її ОСОБА_2. у заставу як заставодавець для отримання кредитних коштів позичальником ТзОВ "Сакура" ЛТД по кредиту ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Рівне № 988 від 30 квітня 2002 року в сумі 68 600

доларів США, та повторно включив у заставу по кредиту цього ж банку № 1193 від 24 квітня 2003 року, отримавши на ТзОВ "Сакура Агросервіс" кредит в сумі 90500 доларів СІЛА.

Таким чином, ОСОБА_1., шляхом шахрайства, заволодів земельною ділянкою площею 4,266 га, належною Дернівській сільській раді, вартістю 88412 грн., що являється особливо великим розміром.

Крім цього, ОСОБА_1., перебуваючи на посаді генерального директора ТзОВ "Сакура Агросервіс", умисно зловживаючи службовим становищем і діючи з корисливих мотивів в особистих інтересах виготовив, спричинивши тяжкі наслідки, завідомо неправдивий документ - накладну № 45 від 24 квітня 2003 року, згідно якої ТзОВ "Сакура" ЛТД нібито отримало від ТзОВ "Сакура Агросервіс" борошно в кількості 400 т на загальну суму 481641 грн. 89 коп., провівши цим безтоварну операцію, в результаті якої на ТзОВ "Сакура" ЛТД поступили грошові кошти по кредитному договору ТзОВ "Сакура Агросервіс" № 1193 від 24 квітня 2003 року в сумі 481641 грн. 89 коп., які ТзОВ "Сакура" ЛТД були використані для погашення 24 квітня 2003 року кредиту по кредитному договору № 988 від 30 квітня 2002 року в сумі 481641 грн. 89 коп.

Підсудна ОСОБА_2., перебуваючи на посаді директора ТзОВ "Сакура" ЛТД, умисно, зловживаючи службовим становищем і діючи з корисливих мотивів в особистих інтересах виготовила, спричинивши тяжкі наслідки, завідомо неправдивий документ -накладну № 9 від 24 квітня 2003 року, згідно якої ТзОВ "Сакура Агросервіс" отримала від ТзОВ "Сакура" ЛТД борошно в кількості 400 т на загальну суму 481641 грн. 90 коп. провівши цим безтоварну операцію, в результаті якої на ТзОВ "Сакура" ЛТД поступили грошові кошти по кредитному договору ТзОВ "Сакура Агросервіс" № 1193 від 24 квітня 2003 року в сумі 481641 грн. 89 коп., які ТзОВ "Сакура" ЛТД були використані для погашення 24 квітня 2003 року кредиту по кредитному договору № 988 від 30 квітня 2002 року в сумі 481641 грн. 89 коп.

Допитані в судовому засіданні, з приводу інкримінованих їм злочинів, підсудні ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. своєї вини не визнали та відмовились давати покази.

Не зважаючи на це, винність підсудних у вчиненні інкримінованих їм даним вироком злочинів, стверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

По епізоду незаконного заволодіння шляхом шахрайства підсудними ОСОБА_1. і ОСОБА_3пайовими частками сільськогосподарських підприємств в міжгосподарському Ківерцівському комбікормовому заводі в особливо великих розмірах на суму 491 026 грн. 60 коп., їх винність стверджується:

Показами     допитаних              в     судовому     засіданні     свідків     -     керівників

сільськогосподарських підприємств Ківерцівського району : ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17., ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25., ОСОБА_26., ОСОБА_27., ОСОБА_28., ОСОБА_29., ОСОБА_30., ОСОБА_31., ОСОБА_32., ОСОБА_33., ОСОБА_34., ОСОБА_35., ОСОБА_36., оголошеними показаннями свідка ОСОБА_37. ( т.1 а.с. 158-165) про те, що на початку 2001 року на засіданні ради керівників сільськогосподарських підприємств району, де були присутні також керівники ТзОВ «Сакура ЛТД» ОСОБА_1. та ПП «Агросервіс плюс» ОСОБА_3., який одночасно являвся директором міжгосподарського Ківерцівського комбікормового заводу, було прийнято рішення про передачу пайових часток сільськогосподарських підприємств, які вони очолювали, цим підприємством в оренду на 3 роки з послідуючим правом викупу цих часток.

Згодом вони підписали надані ОСОБА_3і ОСОБА_1., як запевнили останні договори оренди, однак Через деякий час виявилося, що їх обманули, і в дійсності вони підписали договори купівлі-продажу, по яких так нічого і не отримали.

Та обставина, що саме таке рішення було прийняте на зборах керівників сільськогосподарського району стверджується : протоколом зборів ( т.5 а.с. 368-369), показаннями про це свідків : ОСОБА_38. - секретаря зборів, ОСОБА_39. - начальника управління, та оголошеними показаннями свідка ОСОБА_40- голови Ківерцівської райдержадміністрації ( т. 2 а.с. 66-68).

З матеріалів проведеної виїмки в органах державної реєстрації Ківецівського р-ну від 30.08.2004 року, протоколу огляду їх як речових доказів вбачається, що договори поступки пайових часток, укладені з керівниками сільськогосподарських підприємств району виконані фактично як договору купівлі-продажу, а не договори оренди. В результаті власником 80% вартості цих часток став ОСОБА_1. як директор ТзОВ «Сакура ЛТД» і власником 20 % вартості цих часток став ОСОБА_3. як директор ПП «Агросервіс плюс». (т.2а.с. 76-77, 114-125, 78-113)

З показань свідка ОСОБА_41 вбачається, що проекти даних договорів він розробив по замовленню і вказівці ОСОБА_1.

Відповідно до установчого договору учасників ТзОВ «Сакура-Агросервіс», зареєстрованого 10 серпня 2001 року, після отримання договорів на право власності на пайові частки сільськогосподарських підприємств в міжгосподарському Ківерцівському комбікормовому заводові, ТзОВ «Сакура ЛТД» в особі Велимкодного В.В. і ПП «Агросервіс плюс» в особі ОСОБА_3. внесли ці частки до статутного фонду створеного ними товариства - ТзОв «Сакура - Агросервіс».

(т.1 а.с. 45, т.3 а.с. 314-315, т.3 а.с. 281-312)

При цьому, будь-яких розрахунків із власниками пайових часток -

сільськогосподарськими підприємствами району проведено не було. Розміри пайових часток

цих підприємств стверджуються звітом про експертну оцінку та актами взаємозвірок заводу

з цими підприємствами       

(т.2а.с. 128-199)

В своїй сукупності наведені по справі докази свідчать про те, що своїми умисними діями, направленими на заволодіння майном і придбання права на майно названих сільськогосподарських підприємств Ківерцівського району шляхом шахрайства, в особливо великих розмірах, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, підсудні ОСОБА_1. і ОСОБА_3. вчинили злочин, передбачений ст. 190 ч.4 КК України.

По епізоду незаконного привласнення, шляхом зловживання службовим становищем, майна співвласників майнових паїв СГВК «Світанок», складання завідомо неправдивого документа, що спричинило тяжкі наслідки, надання в банк завідомо неправдивої інформації, винність ОСОБА_1. стверджується:

Показанням в суді свідків ОСОБА_43., ОСОБА_44., ОСОБА_45., дослідженими в суді показаннями, які дали під час досудового слідства свідки ОСОБА_37. ( т.1 а.с. 158-165), ОСОБА_46. ( т.2 а.с. 262-263) про те, що на зборах колективу СГВК «Світанок» питання про вилучення з пайового фонду господарства ліквідного майна - худоби основного стада і молодняка на відгодівлі під борги господарства не вирішувалося. При цьому, із досліджених в суді показів свідка ОСОБА_46. вбачається, що витяг з протоколу зборів СГВК «Світанок» від 30 квітня 2001 року вона писала власноруч по вказівці ОСОБА_1. в приміщенні Ощадбанку в м.Ківерці під диктовку останнього в березні-квітні 2002 року. Печатка СГВК «Світанок» тоді зберігалась у ОСОБА_1., яку він забрав у ОСОБА_37. після приєднання господарства до ТзОВ «Сакура Агросервіс». Виписка з протоколу робилась для того, щоб отримати кредит. Фактично такі збори не проводились і протокол зборів відсутній.

Вказані зазначеними свідками обставини стверджуються витягом з протоколу № 4 співвласників майнових паїв членів СГВК «Світанок» від 30.04.2001 року, на фіктивність якого вказує свідок ОСОБА_46., протоколом огляду журналу протоколів СГВК «Світанок», з якого вбачається, що питання, які зазначені у вказаному протоколі на зборах не вирішувалося.

(т.3а.с. 36, т.2а.с. 259-266)

Разом з тим, з правовстановлюючих документів СГВК «Світанок», структури його пайового фонду, переліку обігових засобів вбачається, що худоба входила до пайового фонду господарства.

(т.1а.с. 132,143,155)

З протоколу № 7 загальних зборів членів СГВК «Світанок» від 30 серпня 2001 року вбачається, що було проведено реорганізацію СГВК «Світанок» шляхом приєднання до ТзОВ «Сакура Агросервіс» . Дані про включення пайового фонду кооперативу під боргові зобов'язання відсутні.

(т.3 а.с. 34)

Відповідно до матеріалів кредитної лінії, ТзОВ «Сакура-Агросервіс» в особі генерального директора ОСОБА_1. уклало кредитний договір із ВАТ «Державний ощадний банк України, при цьому передано в заставу майно (худоба) вартістю, згідно актів оцінки 289936 грн. 46 коп., яке знаходилось в с. Гор'янівка Ківерцівського району.

Таким чином, ОСОБА_1. як генеральний директор ТзОВ «Сакура Агросервіс» привласнив майнові паї співвласників СГВК «Світанок» на суму 289 936 грн. 46 коп., склав і подав в банк завідомо неправдивий документ - витяг з протоколу зборів та отримав кредит.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, направленими на складання завідомо неправдивого документа, подання його в банк з метою одержання кредиту, привласнення чужого майна в особливо великих розмірах на суму 289 936 грн. 46 коп., повторно, вчинене шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, з корисливих мотивів в особистих інтересах, і які спричинили тяжкі наслідки, підсудний ОСОБА_1. вчинив злочини, передбачені ст.ст. 191 ч.5, 364 ч.2, 366 ч.2,222 ч.1 КК України.

По епізоду заволодіння ОСОБА_1., шляхом шахрайства, земельною ділянкою Дернівської сільської ради Ківерцівського району площею 4, 266 га вартістю 88 412 грн. , винність ОСОБА_1. стверджується:

Показаннями свідка ОСОБА_47. - голови Дернівської сільської ради про те. що відповідно до рішення Дернівської сільської ради, 25 квітня 2002 року, ТзОВ «Сакура-Агросервіс», від імені якого діяв ОСОБА_1., було продано земельну ділянку площею 4,266 га і вартістю 88 412 грн., про що було укладено договір. Проте, проведення оплати, згідно договору і на даний час не відбулося.

Обставини, на які вказує свідок ОСОБА_47. стверджуються : клопотанням ТзОВ «Сакура-Агросервіс» про продажу земельної ділянки, рішенням про це Дернівської сільської ради від 10.12.2001 року, договором купівлі-продажу земельної ділянки від 25.04.2002 року, (т. 3 а.с. 164,171-172, т.3 а.с. 165-166)

Відповідно до матеріалів ревізії по Дернівській сільській раді від 29.06.2004 року, придбана ОСОБА_1., від імені ТзОВ «Сакура-Агросервіс» земельна ділянка вартістю 88412 грн. залишилася неоплаченою. (т.4а.с.313)

З повідомлення Ківерцівського районного відділу земельних ресурсів від 21.08.2004 року вбачається, що Державний акт на право власності земельною ділянкою, площею 4, 266 га ТзОВ «Сакура-Агросервіс» не видавався. (т.4а.с. 314)

Не зважаючи на це, як вбачається із матеріалів по кредитних договорах за № 988 від 30.04.2002 року, та за № 1193 від 24 квітня 2003 року ОСОБА_1., як генеральний директор ТзОВ «Сакура-Агросервіс» розпорядився вказаною земельною ділянкою, двічі передаючи її у заставу.

( т.3 а.с. 173-174,234-237, 177, 148-150,182,  184,188, т.2а.с. 221-222)

Наведені обставини свідчать про те. що ОСОБА_1., як генеральний директор ТзОВ «Сакура-Агросервіс» і не мав наміру оплачувати договір купівлі-продажу земельної ділянки.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, направленими на заволодіння чужим майном - земельною ділянкою, належною Дернівській сільській раді вартістю 88 412 грн., шляхом шахрайства, вчиненими повторно, в особливо великих розмірах, підсудний ОСОБА_1. вчинив злочин, передбачений ст. 190 ч.4 КК України.

По епізоду складання завідомо неправдивих документів та зловживання службовим становищем при проведенні безтоварної операції 24.04.2003 року ОСОБА_1. і ОСОБА_2., їх винність стверджується:

Бухгалтерськими документами по проведенні безтоварної операції 24.04.2003 року:

Накладною за № 45 від 24.04.2003 року, згідно якої ТзОВ «Сакура» ЛТД нібито отримало від ТзОВ « Сакура-Агросервіс» борошно в кількості 400 т на загальну суму 481 641 грн. 89 коп. та накладною № 9 від 24.04.2003 року, згідно якої ТзОВ «Сакура-Агросервіс» отримало від ТзОВ «Сакура»ЛТД борошно в кількості 400 т на загальну суму 481 641 грн. 90 коп., в результаті яких на ТзОВ «Сакура» ЛТД поступили грошові кошти по кредитному договору ТзОВ «Сакура-Агросервіс» № 1193 від 24 квітня 2003 року в сумі 481 641 грн. 84 коп., які ТзОВ «Сакура ЛТД» були використані для погашення 24.04.2003 року кредиту по кредиту по кредитному договору 988 від 30 квітня 2002 року в сумі 481 641 грн. 89 коп.

Матеріалами по кредитному договору за № 988 від 30 квітня 2002 року  (т.3 а.с. 174-

237)

З показань на досудовому слідстві свідків: ОСОБА_48. - технолога по виробництву макаронів вбачається, що на ТзОВ «Сакура-Агросервіс» 400 т борошна ніколи не було і не поступало ( т.4 а.с. 259-260); ОСОБА_49. - головного бухгалтера ТзОВ «Сакура-Агросервіс» - що 24.04.2003 року між ОСОБА_1. та ОСОБА_2., тобто між «Сакура-Агросервіс» і «Сакура ЛТД» було проведено безтоварну операцію по борошну, хоч в дійсності його не привозили і не відвозили. ОСОБА_1. і ОСОБА_2. необхідно було показати перед банком, на що використано отримані кошти по цільовому призначенню згідно отриманого кредиту. Накладну він підписав по вказівці ОСОБА_1. ( т.4 а.с. 254-256); ОСОБА_50. - начальника виробництва кормів на ТзОВ «Сакура-Агросервіс» - що борошно на склад не поступало, а зберігалось лише зерно і комбідобавки до кормів (т.4 а.с. 257-258).

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, направленими на складання завідомо неправдивого документа, що спричинило тяжкі наслідки, та на зловживання службовим становищем, з корисливих мотивів в особистих інтересах, що спричинило тяжкі наслідки, підсудні ОСОБА_1. та ОСОБА_2. вчинили злочини, передбачені ст.ст. 366 ч.2, 364 ч.2 КК України.

Таким чином ОСОБА_1. вчинив злочини, передбачені ст.ст. 222 ч.1, 190 ч.4, 191 ч.5, 364 ч.2, 366 ч.2 КК України; ОСОБА_3. - ст. 190 ч.4 КК України; ОСОБА_2. - ст.ст. 364 ч.2, 366 ч.2 КК України.

Заперечення підсудних про те, що вони не вчиняли інкримінованих їм злочинів, суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються наведеними у вироці доказами, і розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_51 про те, що худоба не входила в пайовий фонд СГВК «Світанок», оскільки вони суперечать іншим, об*активно зібраним та дослідженим в суді доказам.

Разом з тим, досудовим слідством всім підсудним інкримінується вчинення злочинів в складі організованої групи;

ОСОБА_1. і ОСОБА_3. - по епізоду пайових часток сільськогосподарських підприємств в міжгосподарському Ківерцівському комбікормовому заводові вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 209ч.3 і 364 ч.2 КК України;

ОСОБА_1. - по епізоду майнових паїв членів СГВК «Світанок» вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 222 ч.2,209 ч.3 КК України;

ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_2. - по земельній ділянці в с.Дерно, що вчинили злочини, передбачені ст.ст. 190 ч.4, 209 ч.3 КК України за попередньою змовою в складі організованої групи, а ОСОБА_1. і ОСОБА_2. також злочин, передбачений ст. 222 ч.2 КК України, ОСОБА_1. - за ст. 366 ч.2 КК України; ОСОБА_1. - по отриманню кредитів вчинення злочину, передбаченого ст. 222 ч.2 КК України.

Дане обвинувачення не знайшло свого ствердження в судовому засіданні:

Відповідно до вимог п. 1 Постанови пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року за № 13 « Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» обвинувальний висновок, при вчиненні злочинів, вчинених організованою групою, повинен містити дані щодо розподілу між ними функцій, характер стосунків, які склалися між членами організованої групи та ролі кожного з них в ній.

Всупереч вищевказаним вимогам закону, пред'являючи обвинувачення ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. у вчиненні злочинів в складі організованої групи, органи досудового слідства в постановах про притягнення їх як обвинувачених, в обвинувальному висновку фактично не сформульовали вказані обвинувачення, їх роль, функції в організованій групі.

У вищевказаних процесуальних документах не наведено доказів, що ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. створили організовану групу, яка діяла відповідно до єдиного плану, відомого всім її учасникам, та розподілу між ними ролей.

З огляду на зазначене, з обвинувачення всім підсудним слід виключити вчинення злочинів в складі організованої групи.

Відповідно до вироку Ківерцівського районного суду від 21 березня 2006 року, залишеним без змін в цій частині ухвалою судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 09 червня 2006 року ОСОБА_1. та ОСОБА_3. виправдані за ст. 205 КК України.

З врахуванням наведеного, а також приймаючи до уваги, що не наведені та не здобуті в суді докази вчинення ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3злочинів, передбачених ст. 209 ч.3 КК України, їх слід виправдати за цією статтею в зв'язку з недоведеністю їх вини у вчиненні даного злочину.

Оскільки дії ОСОБА_1. і ОСОБА_3. по епізоду пайових часток сільськогосподарських підприємств Ківерцівського району у Ківерцівському комбікормовому заводі кваліфіковано за ст. 190 ч.4 КК України, кваліфікація їх дій і за ст. 364 ч.2 КК України є зайвою, а тому її слід виключити.

Враховуючи, що кредити банкам повернуті, обвинувачення не конкретизує, в якому саме документі ОСОБА_1. і ОСОБА_2. надали банкам неправдиву інформацію для одержання кредитів, по епізодах земельної ділянки і комбікормового заводу, і в чому вона полягає, їх слід виправдати за ст. 222 ч.2 КК України за недоведеністю їх вини у вчиненні даних злочинів, ОСОБА_1. - по цій же підставі по даному епізоду за ст. 366 ч.2 КК України, дії його по епізоду майнових паїв членів СГВК «Світанок» слід перекваліфікувати на ч.1 ст. 222 КК України, оскільки в обвинуваченні не конкретизовано, в чому саме полягає велика шкода.

Оскільки в суді встановлено, що земельна ділянка в с.Дерно, шляхом шахрайства, заволодів лише підсудний ОСОБА_1. доказів винності у даному злочині ОСОБА_2. і ОСОБА_3. не здобуто і не наведено їх у обвинуваченні, їх слід виправдати по даному епізоду за ст.190 ч.4 КК України за недоведеністю вини у вчиненні даного злочину.

Обговорюючи: питання про вид і міру покарання щодо підсудних суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про їх особи.

Обставини, які обтяжують покарання, по справі відсутні.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання щодо підсудного ОСОБА_1. суд враховує, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину, хворіє.

Сукупність обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, в урахуванням його особи дають підстави призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом на підставі ст. 69 КК України, та застосувати щодо нього ст. 75 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання щодо підсудних ОСОБА_3. та ОСОБА_2., суд враховує, що вони не судимі, хворіють, на утриманні у ОСОБА_2. неповнолітня дитина.

При таких обставинах, суд вважає, що відносно них також слід застосувати ст. 75 КК України.

Призначаючи підсудним покарання, суд враховує, що вирок Ківрцівського районного

суду від 21 березня 2006 року був скасований не в зв'язку з м'якістю призначеного

покарання.                          

При призначенні покарання ОСОБА_1. і ОСОБА_3. із застосуванням ст. 75 КК України, відповідно до ст. 77 КК України не призначається така додаткова міра покарання як конфіскація майна.

Керуючись ст..323,324, КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.190 ч.4, 191 ч.5, 364 ч.2, 366 ч.2, 222 ч.1 КК України, ОСОБА_2- у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч.2, 366 ч.2 КК України, ОСОБА_3- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України, та призначити їм покарання:

ОСОБА_1- за ст. 191 ч.5 КК України, на підставі ст. 69

КК України - 5 ( п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати

адміністративно-розпорядчі посади в сфері підприємницької діяльності на строк 2 ( два)

роки.                                   

За ст. 190 ч.4 КК України, на підставі ст. 69 КК України - 3 роки позбавлення волі

За ст. 364 ч.2 КК України, на підставі ст. 69 КК України - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади в сфері підприємницької діяльності на строк 3 (три) роки

За ст. 366 ч.2 КК України - 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади в сфері підприємницької діяльності на строк 2 роки

За ст. 222 ч.1 КК України - 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади в сфері підприємницької діяльності на строк 2 роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1призначити покарання , на підставі ст. 69 КК України у вигляді 5 ( п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади в сфері підприємницької діяльності терміном на 3 (три) роки.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання, якщо він протягом іспитового строку , тривалістю 2 роки не вчинить нового злочину виконає покладені на нього обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

За ст.ст. 209 ч.3, 222 ч.2 КК України ОСОБА_1 виправдати в зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні даних злочинів.

ОСОБА_2- за ст. 364 ч.2 КК України - 5 ( п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади в сфері підприємницької діяльності строком на 3 (три) роки

За ст. 366 ч.2 КК України - 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади в сфері підприємницької діяльності на строк 2 роки

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади в сфері підприємницької діяльності строком на 3 ( три) роки.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_2від відбування основного покарання, якщо вона протягом іспитового строку , тривалістю 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки:

Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

За ст.ст. 209 ч.3, 222 ч.2, 190 ч.4 КК України ОСОБА_2виправдати в зв'язку з недоведеністю її вини у вчиненні даних злочинів.

ОСОБА_3- за ст. 190 ч.4 КК України - 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_3від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

За ст. 209 ч.3 КК України ОСОБА_3виправдати в зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні даного злочину.

Речові докази по справі - документи - залишити при справі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3. до вступу вироку в законну силу залишити - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.