ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

Тернопільської області

                                                            С П Р А В А № 2-а-4198/2010р.

ПОСТАНОВА

                                                                і м е н е м     У к р а ї н и

«19» жовтня 2010 року   Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області   в складі:

 головуючого:     Кунцьо С.В.,

 з участю секретаря: Музики О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу

                                       за позовом: ОСОБА_1

                                      до:  ВДАІ УМВС України в Миколаївській області

про:  скасування постанови по справі про    

        адміністративне правопорушення,-

                                               ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача ВДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 256145 від 18.09.2010 року.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 18.09.2010 року заст. ком. взводу Жовтневої роти ДПС Бублич Є.Я. був складений протокол про адміністративне правопорушення серія ВЕ1 № 082045 та винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серія ВЕ № 256145 від 18.09.2010 року, відповідно до якої його притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що 18.09.2010 року біля 04 год. 30 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «МАН» д.н.з. НОМЕР_1 на 168 км а/д Одеса – Новоазовськ здійснив поза населеним пунктом в темну пору доби стоянку на смузі для розгону транспортних засобів, чим порушив п. 15.11 ПДР України. Із зазначеною постановою не згідний, оскільки, керуючи транспортним засобом марки «МАН» д.н.з. НОМЕР_1 на 168 км а/д Одеса – Новоазовськ, зупинився на узбіччі біля заправки під освітлюючим ліхтарем, щоб дізнатися вірний напрямок руху, тому що темна пора доби, туман, відсутній знак та дорожня розмітка. На пояснення позивача та заперечення щодо факту вчинення ним адміністративного правопорушення, працівник ДАІ не відреагував та належним чином не спростував їх у спірній постанові, яку позивач просить скасувати як незаконну.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, проте подав суду письмову заяву, в якій позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВЕ № 256145 від 18.09.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 255 грн. Одночасно справу просить слухати у його відсутності.

Представник відповідача ВДАІ УМВС України в Миколаївській області в судове засідання не з’явився з невідомої суду причини, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За наявності обставин, приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов  підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.

В судовому засіданні встановлено наступні обставини:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 18 вересня 2010 року серії ВЕ1 № 082045, 18.09.2010 року біля 04 год. 30 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «МАН» д.н.з. НОМЕР_1 на 168 км а/д Одеса – Новоазовськ здійснив поза населеним пунктом в темну пору доби стоянку на смузі для розгону транспортних засобів, чим порушив п. 15.11 ПДР України.

Згідно постанови серії ВЕ № 256145 від 18.09.2010 р. заст. ком. взводу Жовтневої роти ДПС Бублич Є.Я. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 255 грн.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними – якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

    Як вбачається із письмових пояснень позивача та не спростовано відповідачем в судовому засіданні, 18 вересня 2010 року, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом мари «МАН» д.н.з. НОМЕР_1 о 04 год. 30 хв. на 168 км а/д Одеса - Новоазовськ, зупинився на узбіччі біля заправки під освітлюючим ліхтарем, щоб дізнатися правильний напрямок руху, оскільки була темна пора доби, туман, а дорожні знаки і розмітка взагалі відсутні, про що і повідомив інспектора ДАІ та вказав свої заперечення в протоколі про адміністративне правопорушення, однак вони не були взяті до уваги при винесенні спірної постанови.

    Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ № 18 від 19 грудня 2008 року визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності, потерпілих, їх законних представників та захисників. Зокрема, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП і містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення із зазначенням мотивів відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1, а судом таких доказів не здобуто, суд приходить до переконання, що в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ВЕ № 256145 від 18.09.2010 р.

На підставі наведеного, керуючись ст. 1, ст.ст. 6, 10, 11, п.2 ч.1 ст. 18, ст.ст. 71, 159, 160-163, 167, 171-2 КАС України, ст.ст. 254, 258, п.3 ч. 1 ст. 288, 289  КУпАП,  суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 256145 від 18 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням штрафу в розмірі 255 гривень – скасувати.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Головуючий                             С.В. Кунцьо

          Копія вірна:

          Суддя     С.В. Кунцьо