Справа № 1-214/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21 жовтня 2010  року                         Лебединський районний суд

                                                        Сумської області

в складі: головуючого судді - Бакланова Р.В.

                при секретарі  - Вєчкановій С.В.

за участю: прокурора  -  Радковського В.П.,

      потерпілого  - ОСОБА_1                                      

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в м. Лебедин справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Селище Лебединського району Сумської області, українця, громадянина України, освіта – середня, неодруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

по ч. 1 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2010 року о 18 годині підсудний  ОСОБА_2  перебуваючи на вулиці села Селище Лебединського району Сумської області побачив ОСОБА_1, умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, не звертаючи уваги на оточуючих, безпричинно вдарив останнього рукою по обличчю, заподіявши йому фізичного болю та страждань. Продовжуючи діяти із особливою зухвалістю та грубо порушуючи громадський порядок почав вимагати у ОСОБА_1 спиртне. Потім силоміць завів його до господарства ОСОБА_3, що розташоване в с. Селище Лебединського району Сумської області де наніс останньому удари руками по обличчю продовжуючи умисно, безпричинно вимагати спиртне, завдавши останньому фізичного болю та страждань.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєному при вказаних вище обставинах визнав повністю, суду пояснив, що 13 липня 2010 року близько 18 години 00 хвилин він їхав на велосипеді в бік ферми та помітив, що по вулиці йде ОСОБА_1 і  вирішив під’їхати до нього, щоб дізнатися коли він віддасть йому спиртні напої, які був винен за те, що він раніше йому допомагав. Коли він до нього під’їхав, то між ними зав’язалася розмова, під час якої він вдарив долонею правої  руки ОСОБА_1 по голові  в область правого виску. Після цього він взяв ОСОБА_1 та повів його в господарство ОСОБА_3, щоб там продовжити  розмову. Коли вони почали з ним розмовляти за спиртні напої, то ОСОБА_1 сказав, що йому потрібен час для того, щоб сходити в с. Будилка, Лебединського району, Сумської області та принести йому спиртне. В адресу ОСОБА_1 він висловлювався брутальною лайкою. Потім він ще наніс ОСОБА_1 удар. Вину свою визнаю, щиро розкаююся.

Заслухавши пояснення підсудного, дослідивши докази у справі, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 доведена в повному обсязі та вважає за необхідне вчинені ним дії кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України так як він скоїв хуліганство, а саме, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яке виразилося у безпідставному нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому.

При обранні підсудному ОСОБА_2 виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, негативну характеристику підсудного з місця проживання, те, що підсудний свою вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся.

Враховуючи обставини, що пом’якшують покарання  та  істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що підсудний вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, частково відшкодував матеріальну шкоду, частково відшкодував матеріальну шкоду, вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд  вважає за можливе застосувати ст.75 КК України та звільнити його від відбуття покарання з випробуванням оскільки його можливо виправити без ізоляції від суспільства.

Крім того суд вважає за необхідне застосувати до підсудного ОСОБА_2 п. 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 76 КК України та покласти на нього обов’язок, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,  повідомляти кримінально виконавчу інспекцію  про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації до кримінально виконавчої інспекції.

Мiру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_2 суд вважає за необхідне  залишити попередню - підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_1, про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1000 грн. на думку суду підлягає до задоволення частково, так як в судовому засіданні позов підсудний визнав у повному обсязі та відшкодував 500 грн. матеріальної шкоди, а відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними діями підлягає відшкодуванню в повному обсязі. За таких обставин суд вражає за необхідне стягнути 500 грн. матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної  шкоди в розмірі 1000 грн., відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, та виходячи з принципів розумності та справедливості  підлягає задоволенню повністю, так як внаслідок неправомірних дій підсудного ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 завдано душевні страждання, пов’язані з спричиненням болю та страждань  що спричинили втрату нормального, звичного для нього способу життя.

Крім того суд вважає за необхідне речові докази у справі: мобільний телефон марки «NOKIA 72», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 – вважати повернутим власнику.

На пiдставi наведеного, керуючись ст.ст. 299, 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2  визнати  винним  у  скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України i призначити покарання по цьому закону у виді трьох років обмеження волі, застосувавши ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнити з випробуванням на два роки, а також застосувавши п. 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на засудженого обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально виконавчу інспекцію  про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2, залишити  підписку  про  невиїзд.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та на відшкодування матеріальної шкоди кошти в сумі 500 гривень, та на відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 1000 гривень, всього стягнути 1500 гривень.

Речові докази у справі: мобільний телефон марки «NOKIA 72», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 – вважати повернутим власнику.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб  з  моменту  проголошення  через Лебединський районний суд Сумської області.

Суддя