Справа № 2-8003/10
РІШЕННЯ
Іменем України
18 жовтня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого Дзюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Франчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об’єднання «Текстерно» про стягнення незаконно вирахуваних із заробітної плати коштів при звільненні, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась в Тернопільський міськрайонний суд з позовом до ВАТ «Текстерно» про стягнення незаконно вирахуваних із заробітної плати коштів при звільненні посилаючись на те, що вона працювала у ВАТ «Текстерно» з 1974 року та 08.07.2010 року звільнена з посади контролера якості складального цеху обробного виробництва в зв’язку з виходом на пенсію. При звільненні відповідачем незаконно із заробітної плати позивача вирахувано 1000 грн. в якості погашення виявленої недостачі 70267,4 метрів погонних тканини на загальну суму 585646,78 грн. Позивач вважає, що ВАТ «Текстерно» неправомірно вирахувало кошти при звільненні, а тому просить їх стягнути з відповідача у її користь в розмірі 1000 грн.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві просять їх задовольнити у повному обсязі вказавши, що позивач ОСОБА_1 тканини не викрадала, матеріальних цінностей не знищувала, порушень трудової дисципліни не допускала, а тому її вини у недостачі тканини немає.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог вказавши, що з ОСОБА_1 правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства України, утримано кошти в розмірі середньомісячного заробітку в порядку колективної (бригадної) матеріальної відповідальності за завдану підприємству розкраданням тканини шкоду. Крім цього, представник відповідача вказала, що позивачем пропущені строки позовної давності звернення до суду із позовом.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка голова профспілкового комітету ОСОБА_2 показала, що рішення про запровадження у товаристві колективної (бригадної) матеріальної відповідальності погоджувалось профспілковим комітетом. Характер роботи позивача та колективу складального цеху обробного виробництва не дає можливості розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність.
Суд, заслухавши пояснення сторін, покази свідка, дослідивши та оцінивши докази у справі встановив наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 працювала у ВАТ «Тернопільське об’єднання «Текстерно» з 1974 року та 08.07.2010 року звільнена з посади контролера якості складального цеху обробного виробництва в зв’язку з виходом на пенсію, що доводиться записами в трудовій книжці позивача та наказом від 08.07.2010 року про звільнення позивача.
Відповідно до наказу голови правління ВАТ «Текстерно» № 164 від 30.04.2003 року, який погоджено головою профспілкового комітету - у товаристві встановлено колективну (бригадну) матеріальну відповідальність колективів (бригад, цехів, відділів) що спільно виконують окремі види робіт по обробці, відпуску, перевезенню або застосуванню в процесі виробництва переданих їм цінностей з метою забезпечення цілісності майна товариства та з метою відшкодування заподіяної підприємству шкоди.
07.05.2003 року між об’єднанням ВАТ «Текстерно» з однієї сторони та членами колективу (бригади, цеху, відділу) складального цеху обробної фабрики з іншої сторони укладено договір № 75 про колективну (бригадну, цехову та відділу) матеріальну відповідальність, який укладений відповідно до ст. 135-2 КЗпП України та відповідно до якого колектив бере на себе колективну (бригадну, цехову та відділу) матеріальну відповідальність за забезпечення зберігання майна та інших цінностей. У вказаному договорі передбачено, що підставою для притягнення членів колективу до матеріальної відповідальності є матеріальна шкода, заподіяна розкраданням, нестачею, умисним знищенням або зіпсуттям матеріальних цінностей, що підтверджується інвентаризаційними документами. Притягнення до матеріальної відповідальності проводиться після ретельної перевірки причин утворення шкоди та у відповідності до положень чинного законодавства України. Вказаний договір підписаний членами колективу, а також позивачем ОСОБА_1
Згідно акта документальної перевірки по складальному цеху обробного цеху виробництва ВАТ «Текстерно» від 27.03.2007 року комісією в ході документальної перевірки виявлено нестачу загальною кількістю 70267,4 метрів погонних тканини на загальну вартість 585646,75 грн.
Наказом голови правління ВАТ «Текстерно» № 112 від 04.04.2007 року, який виданий в зв’язку із виявленою нестачею тканини в кількості 70267,4 метрів погонних на загальну вартість 585646,75 грн. – притягнуто до матеріальної відповідальності працівників складального цеху, розподіливши між ними суму нестачі пропорційно до їх заробітку і фактично відпрацьованого часу за період перевірки, в тому числі позивача ОСОБА_1 на суму 10491,59 грн. Із змістом вказаного наказу ознайомлено працівників складального цеху обробного виробництва, однак працівники цеху відмовились підписуватись про те, що ознайомлені із змістом вказаного наказу, що доводиться відповідним актом від 10.05.2007 року.
Наказом голови правління ВАТ «Текстерно» № 233 від 30.07.2007 року призупинено дію наказу № 112 від 04.04.2007 року про стягнення нестачі з працівників складального цеху в зв’язку із проведенням додаткової перевірки причин утворення нестачі.
Наказом голови правління ВАТ «Текстерно» № 176 від 14.05.2008 року прийнято рішення утримувати при звільненні працівників складального цеху за власним бажанням, залишкову суму нестачі готових тканин, визначену у п.1 наказу № 112 від 04.04.2007 року.
Згідно розрахунку утримань із доходу ОСОБА_1 - середньомісячний заробіток ОСОБА_1 становить 1127,92 грн. У травні 2007 року утримано із заробітної плати позивача 128,51 грн., у червні 2007 року – 228,13 грн., у липні 2010 року – 771,28 грн., а всього – 1127,92 грн.
Відповідно до ст. 135-2 КЗпП України при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, зв'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. Письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади). Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися
колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування, а також типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність розробляються за участю профспілкових об'єднань України та затверджуються Міністерством праці України.
Відповідно до ст. 136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до Переліку робіт, при укладенні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, який затверджений наказом Міністерства праці України № 43 від 12.05.1996 року - при виконанні робіт, пов’язаних з переробкою сировини, виготовленням або комплектуванням готових виробів може запроваджуватись колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.
За вказаних обставин суд вважає, що відповідачем правомірно та з дотримання порядку визначеного трудовим законодавством України прийнято рішення про покриття шкоди завданої товариству в результаті виявленої недостачі тканини на загальну суму 585646,75 грн. шляхом утримань із заробітної плати позивача 1127,92 грн., що відповідає середньомісячному заробітку позивача, а тому у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити у повному обсязі за їх безпідставністю виходячи з наступного.
Позивач ОСОБА_1 працювала у відкритому акціонерному товаристві «Тернопільське об’єднання «Текстерно» на посаді контролера якості складального цеху обробного виробництва. Характер роботи позивача та працівників складального цеху обробного виробництва унеможливлює розмежування матеріальної відповідальності кожного працівника і укладення з ним договору про повну матеріальну відповідальність, що підтвердила у своїх показах свідок ОСОБА_2, яка є головою профспілкового комітету відповідача, а тому колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, у тому числі щодо працівників цеху, в якому працювала ОСОБА_1, правомірно установлена керівництвом товариства за погодженням із профспілковим комітетом шляхом укладення із позивачем та членами колективу складального цеху договору про колективну матеріальну відповідальність.
Роботи, які виконувались позивачем та членами її колективу, пов’язані із виготовленням та комплектуванням готових виробів, а тому при їх виконанні може запроваджуватись колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, відповідно до вимог ч.3 ст. 135-2 КЗпП України.
Відповідачем доведено факт завдання товариству прямої дійсної шкоди, яка виразилась у нестачі 70267,4 погонних метрів тканини на загальну суму 585646,75 грн., яка надійшла у складальний цех, в якому працювала позивач ОСОБА_1, що доводиться актом документальної перевірки по складальному цеху обробного виробництва ВАТ «Текстерно» від 27.03.2007 року.
Наказ № 112 від 04.04.2007 року про притягнення працівників складального цеху, а також позивача ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності – винесений у відповідності до вимог ч.2 ст. 136 КЗпП України, тобто не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної шкоди.
Відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 здійснено в межах середнього заробітку, з урахуванням фактично відпрацьованого позивачем часу за період перевірки, що відповідає вимогам ч.1 ст. 136 КЗпП України.
Отже, вказані обставини свідчать, що матеріальна відповідальність у виді відрахувань із заробітної плати, покладена на ОСОБА_1 правомірно, за пряму дійсну шкоду, з дотриманням порядку, передбаченого законодавством, в межах середнього місячного заробітку, з урахуванням фактично відпрацьованого позивачем часу за період перевірки, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі за їх безпідставністю.
Посилання позивача на те, що вона не причетна до розкрадання тканини, в зв’язку з чим не може бути притягнута до матеріальної відповідальності - судом до уваги не беруться, оскільки позивач несе колективну (бригадну) матеріальну відповідальність за завдану товариству шкоду, при якій доведенню підлягає факт завдання товариству прямої дійсної шкоди та не вимагається доведення особистої вини працівника у завданні такої шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 135-2, 135-3, 136 КЗпП України, статтями 6, 10,11, 8, 10, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об’єднання «Текстерно» про стягнення незаконно вирахуваних із заробітної плати коштів при звільнені – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий Дзюбич В.Л.