09.03.2010
Справа № 2-3095/10/06
Р1ШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2010 року м. Харків
Київський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ЗолотарьовоЇ Л.І.
при секретарі - Моргун А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом Публічне акціонерне товариство „Банк Національний кредит” до ОСОБА_2, Кредитної спілки „Криниця”, 3-тя особа - Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про звільнення заставленого майна з під арешту,-
ВСТАНОВИВ:
ПАТ „Банк Національний кредит” (далі Банк) 09.03.2010 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Кредитна спілка „Криниця”, 3-тя особа - Київський ВДВС ХМУЮ просить звільнити заставленє майно з під арешту. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 07.12.2007 року між „Банком” та ОСОБА_2 було укладено Договір про іпотечний кредит. На забезпечення виконання зобов’язання за Договором між ОСОБА_2 та „Банком” було укладено Іпотечний договір від 07.12.2007 року та Іпотечний договір від 12.12.2007 року . Згідно Договору від 07.12.2007 р., в якості забезпечення виконання своїх зобов’язань перед “Банком” за Кредитним договором, ОСОБА_2 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, також згідно Іпотечного договору від 12.12.2007 р. в іпотеку „Банку” ОСОБА_2 передав квартиру АДРЕСА_2, що. На даний час заборгованість перед „Банком” складає 970 421,75 грн.. У відповідності з загальним зменшенням ринкових цін оціночна вартість квартир зменшилася, а тому “Банком” було замовлено новий Звіт про незалежну оцінку майна. Відповідно до якого, загальна вартість майна складає – 532500,00 грн. „Банку” стало відомо, що 02.03.2009 року ст. державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ Конюховою В.А. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення Київського районного суду у цивільній справі №2-1293/09/08, за позовом КС “Криниця” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а також ст. державним виконавцем Конюховою В.А. в порядку виконавчого провадження накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2, а саме на вищезазначені квартири. Вважають, що винесення вказаної Ухвали порушують права „Банку” як іпотекодержателя, передбачені як ЗУ „Про іпотеку”, так і Законом України “Про виконавче провадження”. А тому для відновлення порушеного права „Банку” на стягнення заборгованості з відповідача шляхом реалізації заставного майна є необхідність звільнити вказане майно з-під арешту.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2 та представник Кредитної спілки „Криниця” в судове засідання не з’явились про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причину не явки суду не повідомили.
Представник третьої особи - Київський ВДВС ХМУЮ в судове засідання не з’явився, надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи у їх відсутності та при винесенні рішення покладається на рішення суду.
Суд, вислухавши думку представника позивача , вивчивши заяву 3-ї особи - Київський ВДВС ХМУЮ , дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановленні факти та відповідні до них правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір №140/07/с від 07.12.2007 року укладено між ОСОБА_2 та “Банком”, останній надав позичальнику к редит у розмірі 900000,00 гривень, на строк користування до 06.12.2017 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00% на рік.
Згідно Іпотечного договору №140-07/сі від 07.12.2007 р., в якості забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов’язань перед “Банком” за Кредитним договором, в іпотеку “Банку” передано квартиру АДРЕСА_1.
Згідно Іпотечного договору №140-07/1/сі від 12.12.2007 р., в якості забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов’язань перед “Банком” за Кредитним договором, в іпотеку “Банку” передано квартиру АДРЕСА_2.
Згідно до кредитного договору №06/08 від 12.02.2008 року укладеного між ОСОБА_2 та Харківською міською фінансово-кредитною спілкою „Криниця”, останній надав позичальнику кредит у розмірі 2272500,00 грн., на строк користування до 12.02.2009 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00% на рік. Позичальник зобов’язався повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом.
Відповідно до довідки – розрахунку заборгованості за кредитом ОСОБА_2, станом на 02.03.2010 року, за кредитним договором № 140/07/с ві д 07.12.2007 року, утворилася заборгованість у розмірі 970421,75 грн..
Відповідно до Висновків про незалежну оцінку майна, які виконані ФОП ОСОБА_4, від 16.02.2010 року – вартість квартири АДРЕСА_2, станом на 16.02.2010 рік становить 250 000,00 грн. та вартість квартири АДРЕСА_1, станом на 16.02.2010 рік становить 282 500,00 грн., що загалом складає – 532 500,00 грн.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 3 Закону України “Про іпотеку” іпотека має похідний характер від основного зобов*язання і є дійсною до припинення основного зобов*язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України “Про іпотеку” у разі порушення боржником основного зобов*язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріорітет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 3 Закону України “Про іпотеку” пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про іпотеку” у разі порушення іпотекодавцем обов*язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов*язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України “Про виконавче провадження” вимоги стягувачів, які не є заставодержателями, можуть бути задоволені щодо стягнення на заставне майно боржника у разі: - виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; - коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що право застави у позивача виникло з 07.12.2007 р., а постанова Київського ВДВС ХМУЮ про арешт, винесена значно пізніше, а саме 02.03.2009 року. Також з*ясовано, що вартість заставного майна, відповідно Висновкам про незалежну оцінку майна, складає – 532500 грн., та є нижчою ніж заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем, яка складає 970421,75 грн. Відповідно, після реалізації предмету застави не тільки не залишиться вільних коштів, але й залишиться частина непогашеного боргу ОСОБА_2 перед Позивачем.
Відповідно до п. 3.3 „Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, відповідне БТІ відмовляє у реєстрації прав власності на нерухоме майно у разі якщо право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення заборони та /або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження” – „Звільнення майна з-під арешту” по незакінчених виконавчих провадженнях арешт майна може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до п.п.3 п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003 року „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” вимоги осіб, які не є власниками майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред’явлення ними позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про звільнення майна з-під арешту.
Суд, належним чином дослідивши кожен доказ окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги законні та обґрунтовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 10 , 11, 13, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 11, 15 , 625 ЦК України, ст. 52, 59 Закону України „Про виконавче провадження”, ст. 3, 12 Закону України “Про іпотеку”, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічне акціонерне товариство „Банк Національний кредит” за довольнити в повному обсязі.
Звільнити заставне майно, яке належить ОСОБА_2 – квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_1 з-під арешту та знаходиться в іпотеці у ПАТ “Банк Національний кредит” (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20057663).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь П АТ “Банк Національний кредит” - 45 (сорок п*ять) грн. 50 коп. – судові витрати по справі.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Головуючий - підпис вірно суддя
секретар