У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві “  4  “ липня  2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2006 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не працюючий,

не судимий, -

засуджений:

-    за п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

-    за ч.4 ст.187 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

-    за ч.3 ст.289 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1  визначено 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1  на користь потерпілої ОСОБА_2    1667 грн. 30 коп. матеріальної та 15000 грн. моральної шкоди, а також на користь потерпілого ОСОБА_3    35000 грн. матеріальної шкоди.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він за обставин, викладених у вироку, 3 листопада 2004 року близько 1 години за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, у м.Кривому Розі вчинили розбійний напад на водія таксі ОСОБА_4 та вбивство потерпілого з метою заволодіння автомобілем “Деу-Сенс” та майном, яке знаходилось в автомобілі, тобто скоїли умисне убивство з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб; напад з метою заволодіння чужим майном у великому розмірі, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, за попередньою змовою групою осіб; та незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, яке завдало великої матеріальної шкоди. Смерть потерпілого  ОСОБА_4  настала миттєво від множинних колото-різаних поранень тіла з пошкодженням внутрішніх органів. ОСОБА_1  та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, заволоділи автомобілем “Деу-Сенс” та майном ОСОБА_3   на загальну суму 35000 грн., завдавши йому матеріальної шкоди у великому розмірі; майном потерпілого  ОСОБА_4 , на загальну суму 543 грн.; майном   ОСОБА_5   на загальну суму 1100 грн. та майном ОСОБА_6   на суму 1000 грн..

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 заперечує свою причетність до вчинення злочинів, посилається на однобічність і неповноту слідства, зловживання працівників слідства, про обмову себе під тиском, про порушення права на захист на досудовому слідстві та недобросовісність захисника під час судового розгляду справи,  на порушення вимог кримінально-процесуального закону і просить справу переглянути і вирок скасувати.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а вироку - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на наступних підставах.

Висновок суду про винність засудженого ОСОБА_1  у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, ґрунтується на доказах, досліджених і належним чином оцінених судом.

Вина засудженого ОСОБА_1 стверджується його визнавальними показаннями, показаннями потерпілих, свідків та іншими доказами, зібраними по справі.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про те, що він не причетний до вчинення злочинів, а під час досудового слідства обмовив себе під тиском працівників слідства, є безпідставними. У ході судового засідання ОСОБА1 визнавав себе повністю винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.187 ч.4, 289 ч.3, 115 ч.2 п.п.6, 12 КК України. По обставинах кожного зі скоєних злочинів на судовому та досудовому слідстві ОСОБА_1 дав детальні показання, які повно і послідовно викладені в матеріалах справи.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_2  підтвердили, що дійсно ОСОБА_4, який працював водієм таксі, 3 листопада 2004 року пішов на роботу і не повернувся.

Свідко ОСОБА_7, підтвердив, що дійсно у квітні 2005 року він познайомився з ОСОБА_8, який запропонував йому 4 стартових пакети. В липня 2005 року він декілька разів заходив у гуртожиток до ОСОБА_9  і бачив у нього запчастини до автомобіля “Деу”. ОСОБА_9 запропонував йому перевезти запчастини до нього в гараж, щоб він їх продав, але він їх не продав і вони були вилучені працівниками міліції. ОСОБА_9 розповів йому, що він був очевидцем того, як ОСОБА_8  і ОСОБА_1  наносили таксисту удари ножем, а потім труп завезли на Дніпропетровське шосе і закопали.

Свідок ОСОБА_10  підтвердив, що він з дитинства знайомий з ОСОБА_8  та ОСОБА_1. Свідок разом із ОСОБА_1  їздив у гараж, де були запасні частини від “Деу-Сенс” та ще багато запасних чатсин до автомобілів.

Свідок ОСОБА_9, пояснив, що він допомагав ОСОБА_8   розібрати автомобіль “Деу-Сенс”. Крім того, він був очевидцем того, як ОСОБА_8   і ОСОБА_1. у кінці березня 2005 року вбили таксиста і заволоділи його автомобілем.

Свідок ОСОБА_11   у ході досудового слідства підтвердив, що ОСОБА_1. продав йому телефон, який у нього був вилучений працівниками міліції.

З протоколу огляду місця події видно, що на Дніпропетровському шосе було виявлено труп невстановленої особи. Потерпіла ОСОБА_2   впізнала свого сина ОСОБА_4.

З протоколу явки з повинною видно, що ОСОБА_1 добровільно розповів про скоєння вбивства таксиста в березні 2005 року.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи, смерть потерпілого ОСОБА_4  настала внаслідок множинних проникаючих колото-різаних пошкоджень.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційний суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1  винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.187 ч.4, 289 ч.3, 115 ч.2 п.п.6, 12 КК України.

Міра покарання ОСОБА_1  призначена відповідно до вимог ст.65 КК України.

Керуючись ст.ст.395, 396 КПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2006 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.

судді:

Синявський О.Г.                             Пекний С.Д.                           Бунін О.І.