Справа № 2-1421/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М ‘ Я М     У К Р А Ї Н И

«19» жовтня 2009 року Перевальський районний суд Луганської області під головуванням судді:                         Іванова А.П.

при секретарі:                                 Шевцовій О.Ю.

з участю адвокатів:                             ОСОБА_1

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Перевальську

цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що постановою Перевальського районного суду Луганської області від 28 липня 2009 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена ст. 291 КК України, за те, що 27 квітня 2009 року о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_4, керуючи скутером, рухався по вул. Серго м. Артемівська, Перевальського району, Луганскої області, не впорався з керуванням та здійснив перекидання, порушивши вимоги п. 12.1 ПДР України. Внаслідок аварії пасажир скутера ОСОБА_3 отримав такі тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма, заколот головного мозку тяжкої степені, перелом основи черепу, мозкова кома середньої степені, які згідно висновку судово-медичної експертизи, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння .  Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 провадженням закрито на підставі ст. 47 КК України, в зв’язку з передачею ОСОБА_4 на поруки трудовому колективу ВП «Шахти імені Артема» ДП «Лугансквугілля» м. Артемівська, Перевальського району, Луганскої області.

Після ДТП позивач тривалий час знаходився на лікуванні, більшу частину витрат по придбанню ліків відповідач сплачував добровільно, залишилась не відшкодованою відповідачем сума у розмірі 1417,97 гривень, затрачена на лікування. Крім того, позивач до травми працював на підприємстві ДП «Луганськвантажтранс» монтером путі, під час лікування його лікарняні листи оплачувались, але ж не в обсязі середньомісячної зарплатні, таким чином за період хвороби позивачу не доплатили до середнього заробітку суму у розмірі 1414,80 гривень. Таким чином матеріальна шкода становить суму у розмірі 2832,77 гривень.

Окрім матеріальної шкоди, позивачу заподіяно моральну шкоду, оскільки його, внаслідок травми, визнано інвалідом другої групи, він не може працювати, в теперішній час він продовжує лікування, внаслідок травми голови переживає за своє майбутнє, потребує допомоги з боку членів своєї родини, він вимушений прикладати додаткових зусиль для організації свого життя, для свого оздоровлення, і свої моральні страждання він оцінює сумою у розмірі 30000 гривень.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду спричинену злочином у розмірі 2832,77 гривень, моральну шкоду в розмірі 30000 гривень, а також понесені ним судові витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень, та суму на оплату послуг адвоката у розмірі 1000 гривень.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4  позов визнав частково, тобто позов у частині стягнення з нього матеріальної шкоди у розмірі 2832,77 гривень він визнав в повному обсязі, та не заперечував відшкодувати позивачу моральну шкоду, але у меншому розмірі, у сумі 12000 гривень. Свої заперечення він обґрунтовував тим, що одразу ж після аварії, він добровільно на лікування ОСОБА_3 витратив 6258,54 гривень, і зазначав на те, що як би не його допомога, то позивач міг би не вижити. Крім того при розгляді кримінальної справи у суді він погодився виплачувати на користь позивача протягом одного року, на відшкодування заподіяної шкоди суму у 1000 гривень щомісячно, на протязі року, тобто 12000 гривень, що вважає достатнім відшкодуванням моральної шкоди. Заперечував також тим, що він працює на підприємстві ВП «Шахти імені Артема», його зарплатня складає приблизно 2000 гривень, частину з яких він віддає позивачеві, і не зможе платити більше, оскільки йому теж необхідно за щось жити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні також просив суд, стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 2832,77 гривень, а щодо моральної шкоди обмежитись 12000 гривень, які відповідач зобов’язався виплатити позивачеві, згідно розписки, протягом року, і з яких він вже виплатив 1000 гривень.

Суд, заслухавши сторони, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінальної справи № 1-323/09 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст. 291 КК України вбачається, що ОСОБА_4  під час скоєння аварії 27 квітня 2009 року керував належним йому транспортним засобом – скутером, використання якого створює підвищену небезпеку. Зазначені обставини в судовому засіданні визнані сторонами в цій цивільній справі.

Вина ОСОБА_4 у скоєнні аварії о 13-00 годині 27 квітня 2009 року, в м. Артемівську, по вул. Серго, Перевальського району Луганської області, при якій заподіяно шкоду здоров’ю ОСОБА_3, підтверджена постановою про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав, у зв’язку з передачею ОСОБА_4 на поруки трудовому колективу ВП «Шахти імені Артема» (а.с. 5-5а).

Згідно висновку експерта №187 від 17 червня 2009 року (а.с. 54-55) внаслідок перевертання скутера 27 квітня 2009 року ОСОБА_3 були причинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забій речовини головного мозку 2 ступені, перелом склепіння та основи черепа в середньої черепної ямки праворуч, оторея справа, забій м'яких тканин правої тім'яної області, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

Згідно наданих позивачем чеків (а.с. 11-14), ним на придбання ліків, затрачено суму у розмірі 1417,97 гривень. Сума перевірена судом і відповідачем не заперечується.

Згідно довідок ДП «Луганськвантажтранс»: №66 від 02 липня 2009 року (а.с. 15), №76 від 10 серпня 2009 року (а.с. 17), та лікарняних листів №166847 (а.с. 18), №030745 (а.с. 19), №031635 (а.с. 20) ОСОБА_3 за час його знаходження на лікарняному йому не доплачено до середньомісячного заробітку суму у розмірі 1414,80 гривень. Вказана сума перевірена судом і відповідачем не заперечується.

Згідно довідки МСЕК №102765 від 21 серпня 2009 року (а.с. 21) ОСОБА_3 встановлено 2 групу інвалідності, працездатність значно обмежена, рекомендовано нагляд і лікування у лікаря-невропатолога.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_3 від 15 вересня 2009 року (а.с. 28) встановлено, що він перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_6, проживає з нею та дітьми ОСОБА_6 2004 року народження та ОСОБА_5 2007 року народження за адресою: АДРЕСА_1. Діти та дружина знаходяться на утримання ОСОБА_3

Згідно розписки ОСОБА_3 від 28 серпня 2009 року (а.с. 29) він від ОСОБА_4 в серпні 2009 року отримав 1000 гривень.

Згідно медичних рецептів та чеків (а.с. 30-47) наданих відповідачем ОСОБА_4, у період часу з 27 квітня по 07 травня 2009 року ним, на лікування ОСОБА_3 витрачено 6258,54 гривень. Сума перевірена судом і позивачем не заперечується.

Згідно розписки від 28 липня 2009 року (а.с. 50) ОСОБА_4 зобов’язався виплачувати ОСОБА_3 по 1000 гривень протягом 1 року, на відшкодування спричиненої шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, тому суд вважає, що матеріальна шкода, заподіяна позивачеві, у розмірі 2832,77 гривень, що складається з витрат на лікування у сумі 1417,97 гривень, та не доплаченої до середньомісячного заробітку суми 1414,80 гривень, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі, оскільки суми доведені письмовими доказами, які є належними і допустимими, відповідачем визнані, та судом перевірені.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. При розгляді цієї цивільної справи судом встановлено, що відповідачем позивачеві було спричинено моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях та переживаннях у зв’язку із отриманою травмою, так як позивач та його сім’я пережили страшний шок, було порушено нормальні і звичні для нього та його сім’ї умови життя, змінився образ життя сім’ї позивача, оскільки його визнано інвалідом другої групи, він потребує сторонньої допомоги, будучи молодим чоловіком потребує постійного лікарського догляду та лікування. Позивач переніс стресову ситуацію, пов’язану з аварією, вимушений був нести додаткові витрати, як в період слідства, так і в період судового розгляду кримінальної справи, цивільного позову. Однак, суд вважає, що вказаний позивачем розмір відшкодування моральної шкоди занадто великий. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину душевних страждань позивача, спричинених травмою, характер неправомірних діянь відповідача, матеріальний стан останнього, який працює, має невеликий прибуток, при цьому також суд враховує те, що аварія сталася тоді, коли ОСОБА_4 виконував прохання позивача – з’їздити за ліками для його дитини, допомагаючи йому, враховує те, що відповідач по справі витратив значну суму грошей на лікування позивача, визнав свою провину у скоєнні аварії, продовжує відшкодовувати спричинені збитки у добровільному порядку, і вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 20000 гривень.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому оскільки позивач не надав ніяких документів на підтвердження оплати ним послуг адвоката у сумі 1000 гривень, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у стягненні з відповідача 1000 гривень за послуги адвоката.

Згідно ст. 88 ЦПК України суд покладає судові витрати на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214 – 215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 2832,77 гривень, моральну шкоду в розмірі 20000 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень, в задоволенні решти позовних вимог відмовити в зв’язку з їх необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Перевальський районний суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий-суддя: