Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 2-4681/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2010 року                                                      Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді         Гірник Т.А.

               при секретарі -                   Заставній С.Л.

       з участю позивача -          ОСОБА_1

       відповідача -                      ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, просить ухвалити рішення, яким розірвати шлюб, зареєстрований 12.11.2004 року, та стягнути аліменти на утримання їх неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частки від заробітку.

У судовому засіданні позивач позов підтримала, мотивуючи тим, що сімейне життя з відповідачем не склалося, не підтримують сімейних стосунків протягом тривалого часу, проживають окремо понад один рік, спільного господарства не ведуть. Відповідач не приймає достатньої участі в утриманні сім’ї, в тому числі сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зловживав спиртними напоями, ображав її, влаштовував сімейні скандали, не працює. Категорично наполягає на розірванні шлюбу, такий крок є нею обміркований та рішення остаточним. Примирення вважає між сторонами неможливим. Також просить стягувати аліменти на утримання їх неповнолітнього сина. Просить прийняти до уваги те, що дитина проживає разом з нею, а відповідач з часу залишення сім’ї ніякої матеріальної допомоги на його утримання добровільно не надає, не займається вихованням сина. Ствердила, що сама немає змоги самостійно матеріально забезпечувати дитину, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тому у судовому порядку просить постановити про стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/3 частки від заробітку. У підтвердження вимог покликається на свідоцтво про шлюб, копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця проживання і інші документи.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, висловився про необхідність припинення шлюбу з мотивів позову. Також не заперечив свого обов’язку по утриманню неповнолітньої дитини. При цьому просить врахувати те, що на даний час не працює, має нерегулярний, мінливий дохід. Вважає, що аліменти на утримання сина повинні бути сталими в грошовій формі і погоджується такі надавати в розмірі 257 грн., що відповідає нормам чинного законодавства

Оглянувши матеріали справи, оцінивши представлені суду документи та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 215 ЦПК України, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з таких підстав.

У відповідності до вимог ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя суперечило б інтересам одного з них.

Встановлено, що сторони припинили подружні відносини протягом часу, котрий можна вважати тривалим періодом. Позивач навела мотиви погіршення стосунків такі, як постійні сварки по причині зловживання відповідачем спиртних напоїв, виникнення конфліктних ситуацій на побутовому ґрунті, тривале проживання відповідача окремо від сім’ї. Тому дані обставини свідчать про порушення інтересів позивача в разі продовження шлюбу. З пояснень сторін, яким суд надає віри, останніми вирішено питання щодо місця проживання дитини. Майнового спору сторони не мають.

Враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до переконання про недоцільність збереження даного шлюбу.

Що стосується вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, то суд враховує наступні обставини.

Встановлено, що сторони по справі з 12 листопада 2004 року перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.7-8) і ІНФОРМАЦІЯ_1 в сім’ї народився син ОСОБА_3, батьками якого є позивач і відповідач, що стверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.6).

У відповідності до вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Законом передбачена рівність такого обов’язку.

З долученої до справи довідки з місця проживання позивача, вбачається, що така дійсно проживає з неповнолітнім сином, батьком якого є відповідач (а.с.9).

Встановлено, що відповідач, який протягом тривалого періоду часу проживає окремо від сім’ї, самоусунувся від обов’язку по утриманню дитини, хоча такий в рівній мірі покладений на обох батьків і закріплений в сімейному законодавстві. Дану обставину суд приймає при ухваленні рішення.

При визначенні розміру аліментів суд не може погодитись з думкою позивача про стягнення таких у визначеній судом частці від заробітку. Суд надає віри поясненням відповідача в судовому засіданні про те, що на даний час не працює, постійних, стабільних доходів не має, про що представив відповідні документи. Таким чином, беручи до уваги відсутність у відповідача стабільного, регулярного заробітку, визначає аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі.

При цьому суд враховує вік, стан здоров’я та матеріальне становище дитини, а отже необхідність у певних видатках на неї, рівень малозабезпеченості у державі, що вказано в ст. 1 Закону України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, якою встановлено, що для дітей віком до 6 років з 1 липня 2010р. прожитковий мінімум становить 771 грн., з 1 жовтня 2010р. – 787 грн. Судом враховується наявність незначного доходу у позивача, як особи, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Водночас встановлено, що відповідач є фізично здоровим, повністю працездатним, відсутні особи, яким за законом зобов’язаний надавати утримання, є особою молодого віку.

Тому беручи до уваги всі наведені обставини, суд приходить до висновку про ухвалення рішення про стягнення з відповідача на утримання дитини аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 771 грн. за період з 13 липня 2010 року по 30 вересня 2010 року та щомісячно в розмірі 787 грн., починаючи з 1 жовтня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття, що відповідає чинному законодавству України.

Крім того, суд вважає за необхідне роз’яснити сторонам, що такий розмір аліментів може в судовому порядку змінюватись, в залежності від зміни матеріального становища сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про розірвання шлюбу і про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього дитини в твердій грошовій сумі.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 367 ЦПК України та ст.ст. 110, 112, 180, 182, 184, 191, 192 Сімейного кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого 12 листопада 2004р. у відділі РАЦСу Личаківського районного управління юстиції у м. Львові, актовий запис № 237.

Після розірвання шлюбу відповідачу змінити прізвище на дошлюбне «ОСОБА_2»

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Миколаєва, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, що проживає за адресою АДРЕСА_2, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 771 грн. за період з 13 липня 2010 року по 30 вересня 2010 року та щомісячно в розмірі 787 грн., починаючи з 1 жовтня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття та до зміни матеріального становища сторін.

В решті вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 38 грн. 50 коп. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 51 гривню судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в дохід держави.

Рішення суду допустити до негайного виконання в межах стягнення суми платежу за один місяць.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                   Т.А. Гірник