Судове рішення #11463067

  Копія                                                                                        Справа № 2-2058/2010

                                                                Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

14 жовтня  2010 р.                                  Глухівський міськрайонний суд Сумської області

в складі:   головуючого судді                                                       ГРЕКОВОЇ Г.Ф.

                 при секретарі                                                                 МІНЧЕНКО Г.П.

з участю: представника позивача                                                ТКАЧЕНКА О.В.

                 відповідачки                                                                  ОСОБА_2                                                                              

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Глухів  справу  за  позовом

  Глухівського  міськрайцентру зайнятості

                                                     до     ОСОБА_2

                                 - про стягнення  боргу у сумі 1 976 грн. 63 коп.,

У С Т А Н О В И В:

         Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Свої  вимоги  мотивує тим, що 21.03.2006 року до Глухівського  центру зайнятості  за пошуком  роботи звернулась відповідачка. У зв’язку  з відсутністю підходящої роботи, на 8-й день пошуку роботи, на підставі її особистої заяви, згідно до ч. 4 ст. 2 Закону «Про зайнятість населення», їй було  надано  статус безробітної з призначенням допомоги по безробіттю. В своїй заяві від 28.03.2006 року про  реєстрацію безробітною, відповідачка зазначила, що на день  реєстрації  безробітною «вона не зареєстрована як фізична особа-підприємець». ОСОБА_2 знаходилась   на обліку  безробітних в Глухівському  центрі зайнятості та одержувала допомогу  по безробіттю з 28.03.2006 року по              23.03.2007 р. За указаний  період відповідачка  отримала  державні  кошти – допомогу по безробіттю на суму: 1976 грн. 63 коп.

13.08.2010 р. в результаті звірки  даних по  зареєстрованим в державному реєстрі підприємцям -  фізичним особам, було  виявлено, що відповідачка є  зареєстрованим  підприємцем – фізичною  особою з 04.02.2002 р. Було складено акт № 90 звірки даних державного реєстру. Так, на день реєстрації безробітною 28.03.2006 р., відповідачка була підприємцем,  а підприємці, згідно ст. 1 Закону України «Про  зайнятість населення», є  зайнятими особами і не можуть  бути визнані безробітними. Під час  реєстрації  безробітними особами пишуть заяви, в котрих зобов’язані указати правдиві дані про те, що вони являються (або не являються) зареєстрованими підприємцями. Про те, в своїй заяві  від 28.03.2006 р., відповідачка умисно не повідомила того факту, що вона є  зареєстрованим підприємцем.

Відповідно до п. 6 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення», затвердженого наказом Мінпраці України № 60/62 від 13.02.2009 р., у  зв’язку з поданням відповідачкою неправдивих даних про те, що вона не є зареєстрованим підприємцем, ним було  видано наказ № 149 від 13.08.2010 р. про необхідність повернення  відповідачкою державі незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 1976 грн. 63 коп. Відповідачка  13.08.2010 р.  з’явилась до центру зайнятості, отримала  вищезазначений  наказ № 149, знайомилась з актом № 90 перевірки факту знаходження її на обліку як підприємця. Визнала борг, проте, вона повідомила, що добровільно платити борг не бажає, а також відмовилась поставити свій підпис в                  акті № 90. Тому, вони  вимушені звернутись до суду з даним позовом.  

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.  

 

       Відповідачка в судовому засіданні позов визнала, не заперечує проти  позовних вимог, але в зв’язку з важким матеріальним станом, вона не може одразу виплатити заборгованість.

               

         Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

 

         Відповідно п. б ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», приватні  підприємці відносяться до категорії зайнятого населення. Частиною 4 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», передбачено, що «рішення про надання громадянам  статусу безробітних  приймається  державною  службою зайнятості за їх  особистими заявами з восьмого  дня після  реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають  роботу. Реєстрація громадянам провадиться  при пред’явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби – військового квитка, документи  про освіту або документів, які їх замінюють.

         Пункт 12  «Порядку  реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», затвердженого 14.02.2007 р. Постановою КМУ № 219, встановлює: «Для  одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після  закінчення встановленого  строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» (803-12), і не отримує пенсію на пільгових умовах.

         Згідно  ч. 2 ст. 36 Закону «Про  загальнообов’язкове державне  соцстрахування на випадок безробіття», особи, «зареєстровані в установленому законом  порядку як  безробітні, зобов’язані своєчасно подавати (службі зайнятості) відомості про обставини, що  впливають на умови виплати їм забезпечення на надання соціальних послуг».

         Пунктом 6 «Порядку розслідування  страхових  випадків та обґрунтованості виплат матеріального  забезпечення», затвердженого наказом Мінпраці та Державної податкової адміністрації України № 60/ 62 від 13.02.2009 р. вимагається: «У разі встановлення  центрами зайнятості належності безробітної  особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна і в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення».

          Відповідачка позов  визнала повністю, не спорить, що вона 21.03.2006 року зверталась до позивача за пошуком роботи, і була поставлена на облік як безробітна, в зв’язку з чим отримувала допомогу по безробіттю до 23.03.2007 року на суму 1976 грн.             63 коп., в той час, як вона була зареєстрована як приватний підприємець.

          Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими  особами, які  беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, тому, зважаючи  на вищевикладене, суд вважає, що  позовні вимоги доведено.

           

         Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 61, 209, 212 - 214  ЦПК України, ст. 11   ЦК України,  Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок  безробіття»,  суд, -

                                                          Р  І  Ш  И  В:

         Стягнути з ОСОБА_2 на користь Глухівського  міськрайцентру зайнятості борг у сумі   1 976 грн. 63 коп.

  Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня   проголошення рішення.  

   Суддя / підпис /

   Копія вірна:

   СУДДЯ ГЛУХІВСЬКОГО

   МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                                                                         Г.Ф.ГРЕКОВА    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація