Справа № 2-а-237/2010
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 жовтня 2010 року Яготинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Карпович В.Д.
при секретарі Сидоренко Я.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Яготинському районному суді справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області про визнання протиправною бездіяльність суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії.
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до Яготинського районного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Яготинському районі Київської області про стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, посилаючись на те, що відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року вона є дитиною війни. Посилаючись на порушення відповідачем положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” просила визнати бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати протягом період 01.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.08.2010 року, коштів як дитині війни. Стягнути на її користь недоотриману суму підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.09.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.08.2010 року, відповідно до ст.6 Закону України " По соціальний захист дітей війни" з урахуванням кожної зміни прожиткового мінімуму та відповідно мінімальної пенсії за віком згідно чинного законодавства.
Позивачка в судове засідання не з’явилася про день та час розгляду справи вчасно повідомлена, в заяві до суду просила розглядати справу у її відсутність.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позивачки не визнав, в своїх запереченнях зазначив, що стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 (далі-Положення). Відповідно до п.15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередню та через утворенні в установленому порядку його територіальні управління. Пенсійний фонд України забезпечує ефективне використання коштів, що перебувають в його управлінні. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Пункт 9 Положення передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають. Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений законодавством України. Враховуючи те, що Законом України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансування виплат за цим законом проводить із Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду країни, а також те, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни” Кабінет Міністрів України для реалізації положень цього Закону повинен був внести, але вніс, на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення у відповідність законодавчих актів до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, вважає, що з боку ПФУ у Яготинському районі не вбачається будь-яких порушень законодавства. Законодавством України визначено, що фінансування ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було призупинено на 2007 рік. Згідно Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” № 3367 від 19.01.2006 року пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону, запроваджуються за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак, виплата підвищення у 2006 році не була передбачена. Крім того, на даний час питання виплати підвищень до пенсії дітям війни законодавчо врегульовано. З 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст. 6 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (п.п.2 п.41 розділу ІІ), згідно з якими дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладена в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Розмір зазначеного підвищення становив: з 01.01.2008 року – 47 грн., з 01.04.2008 року – 48,10 грн. Згідно зі ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. А тому, дітям війни, тобто позивачці, з 01.10.2008 року дане підвищення виплачується щомісячно в повному обсязі. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України, положення пункту 41 Розділу ІІ. Внесення змін до деяких законодавчих актів України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким було змінено статтю 6 Закону України від 18.11.2004 року № 219 “Про соціальний захист дітей війни” (далі – Закон № 219). Механізм проведення розрахунку і виплати підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” законом визначено не було. А вже 28 травня 2008 року Кабінет Міністрів України видав постанову “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” № 530, п.8 якої установив, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 грн., з 1 липня – 48,2 грн., з 1 жовтня – 49,8 грн., а тому Пенсійний фонд України фактично проводив виплати не змінюючи механізму, змінивши лише нормативну основу. Абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Закон № 108), передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 2, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Частина 3 цієї статті передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком передбачений абз.1 ч.1 ст. 28 застосовується винятково для визначення розміру пенсії, призначених відповідно до цього закону. Іншими словами для перерахунків або підвищень пенсій не застосовується. Пенсійний фонд України звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням роз‘яснити терміни “мінімальна пенсія за віком” та “мінімальний розмір пенсії за віком”, шляхом відповіді на два питання чи поширюється установлений в Законі № 1058 термін “мінімальний розмір пенсії за віком”, правовідносини щодо обчислення пенсії або щомісячного грошового утримання чи державного соціального утримання за законом № 2095 і чи можна зазначені положення закону № 108 та Закону № 2095 розуміти так, що державна соціальна підтримка дітей війни здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок інших джерел фінансування. Конституційний Суд України дійшов висновку, що у частині третій статті 28 Закону № 108 закладено однозначно вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, установленого у абзаці першому частини першої цієї статті – виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Непоширення мінімального розміру пенсій за віком, установленого у абзаці першому частини першої статті 28 Закону № 1058, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів крім цього Закону, дає підстави стверджувати, що наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої ст. 6 Закону України № 2095. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають право підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалини має здійснюватися законодавством, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень суду. Отже, на період спірних відносин законом не був визначений механізм розрахунку і виплати підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Зокрема, із змісту ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не вбачається, яким саме органом, рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсій. Та просив відмовити позивачці у задоволенні її вимог.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, лише в межах позовної давності, яка передбачена кодексом Адміністративного судочинства України.
Так, в судовому засіданні з листа Управління пенсійного фонду України у Яготинському районі, з копії паспорта ОСОБА_1 , з копії пенсійного посвідчення, із заперечень Управління Пенсійного фонду України у Яготинському районі Київської області встановлено, що ОСОБА_1 є дитиною війни. Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому, до нарахування та виплати підлягає підвищення пенсії як дитині війни за період з 17 вересня 2009 року по 31.08.2010 року.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 86, 99, 160 Кодексу адміністративного судочинства України , ст.ст. 8, 19, 22, 55, 92, 95 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Яготин про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманого підвищення до пенсії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Яготин щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Яготині здійснити перерахунок та виплатити суми підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 17.09.2009 року по 31.08.2010 року.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення, позивачкою протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Карпович В.Д.
- Номер: 2-а-237/2010
- Опис: про скасування рішення сесії
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-237/2010
- Суд: Ружинський районний суд Житомирської області
- Суддя: Карпович Володимир Дмитрович
- Результати справи: залишено без змін
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.11.2010
- Дата етапу: 21.06.2011