справа № 2-1787/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2010 року                                                                                   Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді              Леньо С.І.  

при секретарі                                       Станько Р.О.

з участю позивача ОСОБА_1  

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі філії Львівське регіональне управління відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" про стягнення коштів, -

                                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача зробленого нею банківського вкладу в розмірі 120630 грн., індекс інфляції в розмірі 9529,77 грн. та відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 22379,10 грн.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала, та в обґрунтування таких пояснила, що 25.04.2008 року між нею та КБ "Надра" було укладено договір строкового банківського вкладу "Мій вибір" № 394882. За вказаним договором нею зроблено банківський вклад в розмірі 120 630 грн., терміном на дванадцять місяців до 25.04.2009 року з виплатою 16 % річних. На момент розгляду справи відповідач виплатив нараховані за умовами договору відсотки, однак не повернув внесений позивачем вклад у розмірі 120630 грн. Не зважаючи на закінчення строку договору та неодноразові вимоги про повернення коштів відповідач відмовляється повернути вклад в повному обсязі. Отже, відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов'язання та порушує норми цивільного законодавства України в зв`язку з чим, просить позов задоволити та стягнути з відповідача депозитний вклад, індекс інфляції за весь час прострочення, а також 16 % відсотків за користування грошовими коштами з 25.04.2009 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду письмові заперечення по суті позову, в яких позовні вимоги не визнає, вважає, що банк свої зобов'язання виконав, оскільки належні позивачу кошти переведено з депозитних рахунків на поточні. Також зазначає що в період з 10.02.2009 року по 10.02.2010 року діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час дії якого не нараховуються неустойка, штраф, пеня, інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, а також враховуючи, що зазначений договір на підставі заяви позивача припинив свою дію, вимоги щодо стягнення коштів за користування вкладом понад строк дії договору не підлягають відшкодуванню, а тому просить відмовити позивачу у задоволенні позову за безпідставністю. Також просить судовий розгляд проводити у відсутності його представника.

 Заслухавши пояснення позивача та дослідивши представленні по справі докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають  до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно  договору № 394882 банківського вкладу  від 25.04.2008 р. банк прийняв на депозитний рахунок ОСОБА_1 грошовий вклад у розмірі 120 630 грн., строком на 12 місяців. Пунктом 3.4.5 вказаного договору передбачено, що банк зобов'язується повернути вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу чи у випадку дострокового розірвання договору. Термін дії договору закінчився  25 квітня 2009 року (а.с.8).

Згідно п. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від  його  виду банк  зобов'язаний  видати  вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до  ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту)  одна  сторона (банк),  що  прийняла  від  другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму  (вклад),  що  надійшла,  зобов'язується  виплачувати вкладникові  таку  суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Отже, в ході судового розгляду встановлено факт наявності у відповідача, за умовами договору строкового банківського вкладу, обов'язку по виплаті позивачу вкладу на загальну суму 120 630 грн. В судовому засіданні з'ясовано, що відповідач ухиляється від добровільного виконання покладених на нього договірних зобов'язань, оскільки неодноразові письмові звернення позивача (а.с.9-11,13-14), залишено без задоволення.  

В  зв'язку  з  наведеним позовні вимоги в частині стягнення вкладу за договором суд знаходить  підставними та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими, оскільки переведення коштів на поточний рахунок позивача, які вона фактично не може отримати, не є належним виконанням договірних відносин між сторонами.  

  Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що відповідач також зобов'язаний виплати позивачу інфляційні втрати. Однак, вимога позивача про стягнення таких коштів за період до 10.02.2010 р. включно задоволенню не підлягає, оскільки до цього часу в банку "Надра" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Згідно ч. 3 ст. 85 ЗУ "Про банки та банківську діяльність" протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами.

При цьому стягнення слід проводити з ВАТ КБ "Надра", оскільки філія Львівське регіональне управління відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" не є юридичною особою, відтак не може відповідати за позовом.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ВАТ КБ "Надра" суми депозиту в розмірі 120 630 грн. та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов"язання за період з 11.02.2010 року по день розгляду справи - 29 вересня 2010 року.  

Решта вимог позивача, а саме в частині стягнення нарахованих відсотків (16% згідно угоди) за фактичне користування її коштами після закінчення дії договору задоволенню не підлягають, оскільки позивач звернулася до Банку з вимогою про повернення коштів та згідно п. 4.7 Договір припинив свою дію 25.04.2009 року, про що вказує і сама позивач.

  У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд присуджує судові витрати з відповідача.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 526, 610, 625, 1058, 1060 ЦК України, суд, -

                                                               в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" на користь ОСОБА_1 суму депозиту за Договором № 394882 банківського вкладу - 120 630 (сто двадцять тисяч шістсот тридцять) грн., а також зобов'язати  ВАТ КБ "Надра" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 інфляційні втрати за період з 11 лютого 2010 року по день розгляду справи - 29 вересня 2010 року.  

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" на користь ОСОБА_1 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в дохід держави 1206,30 грн. судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 294,296 ЦПК України.

 Суддя /підпис/

З оригіналом згідно

           Суддя                                                                 С.І.Леньо