Справа № 22 -ц -459                               Головуючий у 1-й інстанції Собина О.І.

Категорія   19                                            Суддя-доповідач             Ільченко О.Ю.

УХВАЛА

іменем України

10 квітня  2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Сумської області у складі:

 головуючого - Смирнової Т.В.,

суддів -    Ільченко О.Ю., Ведмедь Н.І.,

з участю секретаря судового засідання -      Пархоменко А.П., та осіб, які беруть участь у справі     представника позивача та державного виконавця

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_1- ОСОБА_2

на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 07 березня 2007 року в справі за скаргою ОСОБА_1на дії    державного виконавця Державної виконавчої служби   у Зарічному   районі м. Суми   Танасюк Н.В., -

ВСТАНОВИЛА:

06 лютого 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця ДВС в Зарічному районі м. Суми Танасюк Н.В., яка при виконанні судового рішення від 19.08.2004 року про стягнення з нього аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку безпідставно нарахувала заборгованість в сумі 7013 8,97 грн. за період з 01.07.2004 року по 31.10. 2005 року. Він же сплачував аліменти щомісячно, виходячи з розміру чистого доходу, а державний виконавець провів розрахунок на підставі валового доходу. Такі дії державного виконавця він просив визнати неправомірними.

Ухвалою суду відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні його скарги.

В апеляційній скарзі представник заявника посилається на незаконність ухвали суду, як таку, що ущемлює його права, тому просить її скасувати і постановити нову , якою задовольнити його скаргу.

Колегія суддів перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої

інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника

позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги та заперечення державного

виконавця      дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає частковому

задоволенню, а ухвала суду   - скасуванню, з постановлениям нової ухвали, якою скаргу ОСОБА_1 задовольнити, виходячи зі слідуючого.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1, який є учасником виконавчого провадження, суд виходив з того, що державний виконавець Танасюк Н.В. діяла правомірно провівши розрахунок розміру аліментів, виходячи з довідок ДТП, а тому оспорювати цю заборгованість він не може без участі стягувачки.

Колегія судців не може погодитись з цими висновками суду, оскільки вони постановлені з порушенням норм матеріального права.

Із огляду виконавчого провадження 14-768 від 23.09.2004 року в суді апеляційної інстанції вбачається, що боржник ОСОБА_1 надав державному виконавцю довідки про дохід, на підставі яких проводились перерахування аліментів стягувачці. Стягування аліментів проводились щомісячно з вересня 2004 по жовтень 2005 року, що підтверджується розрахунком боржника( ас. 50). Зі скаргами щодо неправомірності розміру отриманих аліментів стягувачка до державного виконавця у вказаний період не зверталась.

18.05.2006 року представник стягувачки звернувся з заявою про надання довідки про розмір доходів боржника та сум нарахованих аліментів.

Державний виконавець замість надання відомостей про доходи боржника і розміри аліментів, що є у виконавчому провадженні складає довідку про заборгованість по аліментам в сумі 70138 грн. 97 коп.

Такі дії державного виконавця і стали підставою для звернення боржника до суду.

Нараховуючи суму заборгованості, державний виконавець не врахував вимог ст. 74 ч. 6 Закону "Про виконавче провадження", що у випадку наявності спору питання про розмір заборгованості по аліментам вирішується за заявою заінтересованої особи судом у порядку, встановленому законом.

Таким чином, коли стягувачка не була згідна з розміром стягуваних аліментів, вона повинна була звернутись з позовом до суду, тобто державний виконавець не міг самостійно перераховувати заборгованість за період коли аліменти були сплачені і скарги на їх розмір не надходили від стягувачки , тому дії державного виконавця Танасюк Н.В. вданому випадку слід визнати неправомірними.

З врахуванням викладеного, ухвалу суду не можна вважати обгрунтованою і вона підлягає скасуванню.

Керуючись   ст. 307, ст. 308, ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів:

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1-ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 07 березня 2007 року скасувати.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Танасюк Н.В. по визначенню заборгованості по аліментам, які стягувались з ОСОБА_1по виконавчому листу № 2-4874/04 від 19.08.2004 року за період з 01.07.2004 по 31.10.2005 року та роз'яснити зацікавленим особам, що питання про розмір заборгованості вирішується судом.