Справа №22-ц-406 2007 р.                                       Головуючий у 1 інстанції - Шершак М.І.

Категорія 21                                                                Суддя-доповідач - Батюк А.В.

РІШЕННЯ

іменем    України

11 квітня 2007 року                                                                                                      м. Суми

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів   - Батюка А.В., Лузан Л.В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

та осіб, які беруть участь у розгляді справи - представника ОСОБА_1 ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 січня 2007 року

у справі за позовом ОСОБА_1до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми, третя особа: відкрите акціонерне товариство «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», про відшкодування моральної шкоди,

встановила:

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 січня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановлено стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на користь ОСОБА_1 1500 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Постановлено стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми 8 грн. 50 коп. витрат на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, з 4 листопада 2002 року позивач працює у ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" на посаді оператора установки волокноутворення (а. с. 67).

Згідно акту №44 про нещасний випадок на підприємстві, пов'язаного з виробництвом, 13 березня 2005 року з позивачем стався нещасний випадок, в результаті якого було травмовано праве око (а. с. 5-6).

За висновком МСЕК від 29 серпня 2005 року ОСОБА_1 встановлено 15% стійкої втрати професійної працездатності.

У результаті цього він зазнав втрат немайнового характеру, які полягають у порушенні нормальних життєвих зв'язків, обмеженні життєдіяльності, необхідності вжиття додаткових заходів для організації його життя.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в редакції, яка діяла на момент встановлення позивачу відсотку стійкої втрати працездатності, за наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.

Положеннями ч. 3 ст. 34 вказаного Закону, в редакції, яка діяла на момент встановлення позивачу відсотку стійкої втрати працездатності, передбачено подання висновку МСЕК про встановлення факту спричинення моральної шкоди лише у випадку заподіяння моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності.

З цього слідує, що на час встановлення позивачу стійкої втрати працездатності (2005 рік), діяв закон про відшкодування моральної шкоди, його дія не була призупинена, а закон, яким відмінено відшкодування моральної шкоди зворотної сили не має.

За таких умов суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач зазнав моральних страждань, які полягають у тому, що у нього значно погіршився стан здоров'я і обмежилася працездатність, у результаті чого, останній вимушений вживати додаткових заходів для організації свого життя.

Зважаючи на всі ці обставини, а також на характер і кількість захворювань позивача та їх негативні наслідки для останнього, колегія приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду.

Перевіривши рішення суду в цій частині в межах доводів скарги, колегія вважає його законним і обґрунтованим.

У той же час, колегія судців вважає за необхідне змінити рішення суду в частині стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом першої інстанції згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, т. я. судом було допущено неправильне застосування норм процесуального права.

Відповідно до п.п. 4 п. 2 "Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1258, сума витрат у справі з розгляду позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи становить 1 грн. 50 коп.

За таких обставин, рішення суду в цій частині необхідно змінити і стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на користь ТУ ДСА в Сумській області 1 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а не 8 грн. 50 коп. як зазначено в рішенні суду, тим самим задовольнивши частково апеляційну скаргу.

В іншій частині рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для його зміни або скасування в зазначеній частині не вбачається.

Крім того, відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми слід стягнути на користь апеляційного суду Сумської області 1 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді Сумської області.

Керуючись ст. ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія

вирішила: 

Апеляційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми задовольнити частково.

Змінити рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 січня 2007 року в частині стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на користь ТУ ДСА в Сумській області витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та стягнути 1 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а не 8 грн. 50 коп., як зазначено в рішенні суду.

Стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на користь апеляційного суду Сумської області 1 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді Сумської області.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набрало законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.