Справа №22-а-229 2007 р.                                      Головуючий у 1 інстанції - Шелєхова А.В.

Категорія 38                                                              Суддя-доповідач - Батюк А.В.

УХВАЛА

 іменем    України

11 квітня 2007 року                                                                                               м. Суми

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів  - Батюка А.В.,Лузан Л.В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

та осіб, які беруть участь у справі - позивача ОСОБА_1, представника Управління СБУ в Сумській області - Пінчука В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 20 лютого 2007 року

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Служби Безпеки України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання до проведення перерахунку пенсії,

встановила:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

При цьому вказував, що суд не взяв до уваги рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 20 лютого 2007 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

Вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без зміни.

Як вбачається з матеріалів справи, з 1 вересня 1984 року ОСОБА_1 проходив військову сліжбу в органах державної безпеки. Наказом Управління Служби Безпеки України в Сумській області від 28 листопада 2006 року №278-ос з 30 листопада 2006 року позивача було звільнено з військової служби в запас за станом здоров'я за п.п. "а" п. 65 та п.п. "б" п. 67. Стаж його військової служби становить 31 рік 7 місяців 13 днів (а. с. 4). З 1 грудня 2006 року ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років з розрахунку грошового забезпечення за останні 24 місяці служби.

Законом України від 4 квітня 2006 року були внесені зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького  і рядового  складу

органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", у т. ч. його назва була викладена в новій редакції: "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з ч. 3 ст. 43 вказаного вище Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2006 рік дію статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Ч. 1 ст. 40 вказаного вище Закону встановлено, що при звільненні у 2006 році для обчислення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та членам їх сімей до грошового забезпечення враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Цей Закон набрав чинності і його дія не була ні зупинена, ні скасована і, у тому числі, після внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Відповідно до п. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону України про Державний бюджет України.

Не можна погодитися з доводами апелянта про те, що з квітня 2006 року пенсійне забезпечення військовослужбовців почав регулювати новий Закон України, т. я. 4 квітня 2006 року були лише внесені відповідні зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», а тому не можна погодитись, що дія Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» не розповсюджується на визначений Закон, що не регулює пенсійне забезпечення військовослужбовців, у т. ч. і на порядок призначення пенсій.

Виходячи з викладеного вище, суд першої інстанції в повній мірі дослідив докази в даній справі, у тому числі й доводи, які зазначені в апеляційній скарзі, дав вірну оцінку обставинам справи і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

При таких обставинах, з урахуванням наведеного постанова суду про відмову в задоволенні позову є такою, що ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, п. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206 КАС України, колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Зарічного районного суду м. Суми від 20 лютого 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.